2. Оцінка та корекція стану харчового статусу.

Загальні положення та методи оцінки стану харчового статусу.

Адекватність хімічного складу харчових раціонів, їх відповідність нутрієнтним потребам осіб, які займаються ОФК аналізують в ході вивчення харчового статусу. Харчовий статус організму – це фізіологічний стан, обумовлений харчуванням, який характеризується багатьма показниками та симптомами, які безпосередньо пов’язані з харчуванням, але причини їх порушень не завжди аліментарного генезу. Вміння дієтологів швидко визначати порушення аліментарного статусу організму за зовнішніми ознаками та з допомогою простих експресних методів дослідження дозволяють спрямувати подальше дослідження піддослідного у відвідному напрямку з метою виявлення причин порушень та можливості їх усунення за допомогою корекції раціону та режиму харчування .

Харчовий статус вивчається як при проведенні оцінки індивідуального харчування, так і при дослідженнях по вивченню фактичного харчування населення, його окремих групп (в тому числі і груп осіб, які займаються ОФК), харчування хворих, що знаходяться в умовах стаціонару тощо.

Загальні положення оцінки харчового статусу різних груп населення ( без деталізації

стосовно спортсменів ) викладені у підручнику «Гігієна та екологія» за ред. В.Г. Бардова, К.: Нова книга, 2006 ( який і рекомендується для більш детального ознайомлення з цим питанням ).

У класифікації харчового статусу виділяють кілька категорій:

1. Оптимальний, коли цей фізіологічний стан і маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та напруженості роботи, яка виконується.

2. Надлишковий, що обумовлений спадковою схильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується збільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває 4-рьох ступенів ( 1- жировідкладення, які на 15-20 % більше нормальної маси тіла; 2- ступеню - 30-49 %; 3 – на 50-99 %; 4- на 100 % і більше ).

3. Недостатній, коли маса тіла відстає від віку, зросту, - обумовлений недоїданням (кількісним і якісним ), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням, тощо.

Крім наведених вище, проф. П.Е. Калмиков (СПб., РФ; цит. за В.Г. Бардовим, 2006) виділяє ще такі категорії статусу:

1. Передхворобливий (преморбідний), обумовлений, крім названого вище, тими чи іншими порушеннями фізіологічного стану організму або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, жирова, вітамінна, макро- мікроелементна недостатність ).

2. Хворобливий- схуднення, обумовлений тією або іншою хворобою, голодуванням (дуже вираженими дефектами в раціоні - кількісними та якісними). Голодування може проявлятися у двох формах - кахексії (сильне схуднення , маразм , набряковій (квашіоркор), яка обумовлена у першу чергу відсутністю у раціоні білків. Вітамінне голодування - в авітамінозах (цинга, бері-бері, рахіт, тощо), дефіцит інших нутрієнтів- у відповідних видах патології.

Схеми вивчення харчового статусу залежать насамперед від контингенту, харчовий статус якого вивчається.

Запропоновані схеми вивчення харчового статусу різних груп населення , хворих, які знаходяться на парантеральному харчуванні, спортсменів (на цьому питанні ми зупинимося далі за текстом ), військовослужбовців, тощо.

Вивчення харчового статусу людини чи однорідного за режимом праці та харчування колективом проводиться за цілим комплексом показників - суб’єктивних (анкети опитування) та об’єктивних. Розглянемо ці положення на прикладі схеми оцінки харчового статусу різних груп населення (рекомендація ВООЗ).

Загальні положення анкетного опитування стосовно харчового статусу

Анкетно-опитувальні дані ( анкета опитування ) повинні включати таку інформацію:

- паспортні дані, стать, вік, професію;

- шкідливі звички: паління, вживання алкоголю, наркотиків;

- умови праці: вид трудової діяльності, важкість та напруженість праці, характер і вираженість професійних шкідливостей - фізичних, хімічних, біологічних, перенапруженість окремих органів та систем;

- умови побуту, ступінь та якість комунального обслуговування, заняття фізичною культурою, спортом ( вид та регулярність занять ), економічні можливості сім ї або організованого колективу;

- характер харчування ( для вивчення питань фактичного харчування існують і окремі анкети; якщо вони теж оформляються, то характер харчування не включають в анкету оцінки харчового статусу ).

При анкетному осіб які займаються фітнесом враховують цілий ряд специфічних особливостей опитування, необхідних для повноцінної оцінки стану харчового статусу.

Особливості анкетного опитування спортсменів та осіб які займаються фітнесом.

При анкетуванні спортсменів стосовно їх харчового статусу, крім наведеного вище за текстом, додатково необхідно з ясувати такі основні дані:

- наявність причин, які можуть призвести до порушень харчування спортсменів: дієта у ранньому віці або дуже велике бажання досягти певної вагової категорії, особисті чинники-великі надії досягти мети не рахуючись із наслідками, моральні травми, емоційні чинники – невдачі у спортивних змаганнях, заняття видами спорту, які підкреслюють красу статури ( спортивні танці, фігурне катання, художня гімнастика, тощо );

- наявність таких патологічних станів ( на жаль достатньо часто відмічаються у спортсменів в наслідок дуже високих психічних та фізичних навантажень ) як невроточна анорексія або невротична булемія, спортивна анорексія ( субклінічні прояви порушення харчування ), м’язова дисформія ( нав’язливе бажання мати красиву м’язову статуру, особливо часто відмічається у культуристів ), наявність у жінок аменореї ( відсутність послідовно 3-6 менструальних циклів ), олігоменореї ( 3-6 менструальних циклів за рік з інтервалами більше 36 діб ), «жіночої тріади»: порушення харчування, аменорея, остеопороз, тощо.

При опитуванні спортсменів, стосовно етіології виникнення нераціонального харчування, важливо враховувати, що такі терміни як «порушення харчування» та «порушене харчування» не зовсім тотожні. Якщо термін «порушення харчування» у першу чергу вказує на невиконання вимог, які ставляться до організації раціонального харчування, то термін « порушене харчування » вказує на наявність патологічних станів, які призвели до нераціонального харчування.

Відносно спортсменів, необхідно у першу чергу в цьому плані враховувати такі патологічні стани як невротична анорексія, невротична булемія, спортивна анорексія, а відносно жінок класичну «жіночу тріаду» про яку мова йшла вище за текстом. Розглянемо їх коротко ( для детального ознайомлення з такими патологічними станами існує спеціальна література зі спортивної медицини та дієтології ).

Для невротичної анорексії характерні 3-ри чіткі критерії, а відносно жінок 4-ри:

- відказ від збереження нормальної маси тіла, яка відповідає віку, статі та росту;

- сильний жах перед збільшенням та зменшенням маси тіла,

- перекручений образ статури свого тіла;

- аменорея ( відсутність 3-рьох послідовних менструальних циклів ).

Для невротичної булемії характерні наступні критерії:

- повторні приймання великої кількості їжі;

- компенсація приймань великої кількості їжі викликанням блювоти, послаблюючими засобами, діуретиками, промиванням шлунково-кишкового тракту, голодуванням, великими фізичними навантаженнями;

- будова та маса тіла дуже впливають на самооцінку;

- вживання великої кількості їжі та промивання шлунко-кишкового тракту не супроводжується проявами невротичної анорексії.

Для спортивної анорексії характерні такі критерії:

- підвищений жах перед збільшенням маси тіла або ожирінням, навіть у випадках коли маса тіла менше бажаної або відповідної нормативній;

- дуже суттєві обмеження в кількості їжі, яка споживається (до 1200 ккал/добу);

- самопримусові інтенсивні тренування;

- випадкові переїдання або очистки шлунково-кишкового тракту (один раз на тиждень, або один раз на кожні 3-ри місяці).

Наведені критерії патологічних станів необхідно враховувати при розробці форми анкети опитування для з’ясування стану харчового статусу спортсменів.

Крім того, є необхідність і у врахуванні наявності такої симптоматики та патології як блідина кон’юктиви очей (може бути при анемії), ксероз кон’юктиви (гіповітаміноз А), ангулярний стоматит (недостатність вітамінів В2 та В6), набряки язику( недостатність вітамінів В2 та В6), тощо; наявність захворювань органів травлення, кісткової , нервової, серцево-судинної систем, тощо.

Серед об’єктивних показників оцінки стану харчового статусу найбільш інформативними є:

1. Соматоскопічні: огляд тіла людини чи ( вибірково ) групи людей з колективу, який обстежується.

При загальному огляді тіла визначають конституційний тип (нормо-, гіпо-, гіперстенік), гармонійність статури, деформації скелету, ребер, плоскостопість, викривлення ніг (ознаки рахіту), вгодованість (норма, худорба, ожиріння), блідість, синюшність шкіри та слизових оболонок, нігтів, її деформації, ламкості ( ознаки білкової, вітамінної, мікроелементної недостатності в харчуванні). Стан зубів ротової порожнини: кількість, стан емалі зубів, тощо. Світлобоязнь, як ознака гіповітамінозу вітаміну А, тощо.

2. Соматометричні: вимірювання довжини, маси тіла, обводу грудної клітки, плеча, попереку, стегна, товщини шкірно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота) з розрахуванням на цій основі масо-ростових показників (їх розгляд буде далі за текстом).

3.Фізіометричні показники харчового статусу. Енергетичну та пластичну повноцінність харчування оцінюють визначенням м’язової сили (ручна, станова динамометрія, ергометрія ), реституцією пульсу та дихання після фізичних навантажень, показниками, що характеризують стомлюваність, - трегометрія, хронорефлексометрія, пошук чисел, тощо. Забезпеченість організму вітамінами оцінюють рядом функціональних проб – резистентність капілярів, адаптометрія, тощо.

4. Клінічні показники – визначення симптомів хвороби, насамперед аліментарного походження (гастрити , тощо)

5. Розрахункові показники відповідності енерговитрат організму енергетичній цінності харчового раціону, лабораторними дослідженнями хімічного складу харчового раціону, тощо.

6. Біохімічні показники – гематологічні, урологічні, імунологічні тощо

В табл. 1 наведені деякі показники біохімічних констант крові спортсменів, які можуть бути використані для оцінки їх харчового статусу.

Таблиця 1.

Деякі нормальні величини біохімічних констант крові спортсменів (та осіб, які займаються фітнесом), які можуть бути використані для оцінки їх харчового статусу

Показник	Діапазон нормальних значень	Показник	Діапазон нормальних значень
Гемоглобін	130-160 г/л	Тіамін (ТДФ-ефект)	1,00-1,15
Кількість еритроцитів	12 4,0-5,1*10 л	Рибофлавін	6,0-20,0 мкг/л
Загальний холестерин	< 5,2 ммоль/л	Пиридоксаль-фосфат	8,2-25,0 мкг/л
Холестерин альфапротеідів	> 0,9 ммоль/л	Вітамін В 12	250-750 нг/л
Триглицериди	<2,3 ммоль/л	Фолацин	6,0-15,5 мг/л
Загальний білок	65-85 г/л	Каратиноїди	0,80-2,30
Альбуміни	35-50 г/л	Вітамін А	0,3-0,7
Глобуліни	23-35 г/л	Вітамін Е	8-12 мг/л
Імуноглобуліни А М G E	5,6-28,1 мкмоль/л 0,6-2,5 мкмоль/л 50-112,5 мкмоль/л 0,3-30 нмоль/л	Калій Кальцій Магній Неорганічний фосфор	3,4-5,3 ммоль/л 2,3-2,75 ммоль/л 0,7-1,2 ммоль/л 1-2 ммоль/л
Т-лімфоцити ( Е-РОК )	40-90 %	Залізо	8,95-28,64
Вітамін С	7-12 мг/л	Залізозв язуюча спроможність сироватки	45-75 мкмоль/л
N-метилнікотинамід 1	2,92-3,64 мкмоль/л (сеча )	Коефіцієнт насичення трансферина	20-50 %
Селен	-	Мідь	11-22 мкмоль/л
		Білковозв’язаний йод	315,2-630,0 ммоль/л

Для порівняння (цит. за В.Г. Бардовим, 2006) наведемо перелік біохімічних та гематологічних тестів, які застосовують при вивченні харчового статусу різних груп населення (згідно рекомендацій ВООЗ) і який налічує 11 обов’язкових показників (обов’язкова програма): глюкоза у крові, глюкоза у сечі, загальний білок у сироватці крові, альбумін, тригліцериди, активність лужної фосфатази, вітамін С в крові та сечі, вітамін В 2 у сечі, вітамін А у сироватці, тонкий мазок крові (формула крові), а також 15 додаткових (додаткові методи досліджень): загальний азот у добовій сечі, креатин у добовій сечі, молочна кислота у крові, кальцій та залізо у сироватці крові, тощо. Слід відмітити, що деякі біохімічні показники у крові та сечі спортсменів , як константа норми, можуть в наслідок високих фізичних навантажень (під час тренувань і особливо спортивних змагань), умов тренування (наприклад в умовах високогір’я, жаркого клімату, тощо) дещо відрізнятися від подібних у інших груп населення. Що необхідно враховувати при оцінці харчового статусу спортсменів.

І ще більше це стосується соматометричних показників, які як нормативні величини на жаль ще не розроблені для спортсменів різних спеціалізацій і можуть достатньо суттєво відрізнятися від аналогічних показників у інших груп населення (наприклад за показниками маси тіла - гімнастки, важкоатлети, тощо). Але ними необхідно користуватися в обов’язковому порядку, як і оціночними таблицями ( цит. за В.Г. Бардовим, 2006 ), такими як ідеальна маса тіла відповідно до зросту (табл.3 додатку); оцінка стану харчування за біомас-індексом (ВМІ) (табл. 6); максимально допустима маса тіла відповідно до статі, віку та зросту (табл. 4 додатку), тощо.

З соматометричних - найчастіше розраховують такі масометричні показники:

- індекс Брока – нормальна маса тіла (МТ) в кг дорівнює зросту (ЗР) в сантиметрах мінус 100 (105 або 110):

у чоловіків: при зрості 155-165 см МТ дорівнює ЗР-100

при зрості 166-175 см МТ дорівнює ЗР-105

при зрості більше 175 см МТ дорівнює ЗР-110

У жінок у всіх випадках маса тіла повинна бути менше на 5 % у порівнянні з чоловіками. Нормальна маса тіла може бути визначена також спеціальним номографом за номограмою В.І. Воробйова.

Для цього на лівій шкалі «Н» знаходять точку, що відповідає зросту (см), а на правій шкалі «В»- обвід грудної клітки (см). З’єднавши ці точки прямою лінією, на середній шкалі «Р» знаходять масу тіла Р1 (в кг). Далі, провівши від точки зросту на шкалі «Н» горизонтальну лінію до шкали Р, знаходять «ідеальну» масу тіла Р2. А нормальна маса тіла Р норм. Визначається як середнє арифметичне від (Р1+Р2) / 2. Ідеальна (нормальна, рекомендована) маса тіла може визначатися за відповідними таблицями наведеними у довідниках та підручниках з гігієни та гігієни харчування.

• масово-ростовий індекс Кетле – індекс маси тіла (ІМТ) розраховують за формулою:

ІМТ =МТ/ЗР(у квадраті),

де: МТ – маса тіла, кг; ЗР – зріст, м

Оцінка стану харчування за індексом маси тіла ( рекомендація ВООЗ ) наведена в табл.

Таблиця .

Оцінка стану харчування за індексом маси тіла (ІМТ).

Індекс маси тіла		Оцінка стану харчування
Жінки	Чоловіки
< 16	< 16	Гіпотрофія 3 ступеню
16-17,99	16-16,99	Гіпотрофія 2 ступеню
18-20	17-18,49	Гіпотрофія 1 ступеню
20,1-24,99	18,5-23,8	Діапазон коливань за умов адекватного харчування
22,0	20,8	Оптимальна середня величина адекватного харчування
25-29,99	23,9-28,5	Ожиріння 1 ступеню
30-39,99	28,6-38,99	Ожиріння 2 ступеню
> 40	> 39	Ожиріння 3 ступеню

Конституційний тип визначають вимірюванням кута , який утворений реберними дугами з вершиною на кінці мечовидного відростка грудини. Оцінка результатів: кут у 90 градусів – нормостенічний тип; гострий ( менше 90 градусів )- астенічний; тупий (більше 90 градусів ) – гіперстенічний.

Гармонійність статури визначають за формулою: ГС= ( А/ЗР )*100,

Де: ГС- гармонійність статури, %

А- обвід грудної клітки в паузі, см

ЗР- зріст, см

Оцінка результатів: ГС в межах 50-55 %- гармонійна статура; ГС < 50 %- дисгармонійна, слабкий розвиток; ГС > 50 %- дисгармонійна, надлишковий розвиток.

Відносна кількість жирового компоненту маси тіла за сумою 4-рьох шкірно-жирових складок можна визначити з використання табл.

Таблиця .

Товщина жирових складок, як показник ступеня ожиріння ( цит. за В.Г. Бардовим, 2006 )

Сумарна товщина складок, мм.	Кількість жиру, %
	У чоловіків	У жінок
20-30	6,7-12,0	9,2-15,0
50-60	18,0-20,2	22,0-24,6
90-100	25,0-26,2	30,3-31,8
130-150	29,4-31,1	35,4-37,4
180-200	33,2-34,5	40,0-41,5

Була запропонована бальна оцінка визначення недостатності харчування за сумарним значенням показників стану харчового статусу, вона наведена в табл. Вона дозволяє краще проводити статистичну обробку результатів вивчення харчового статусу.

Таблиця .

Бальна оцінка ступеню недостатності харчування за сумарною оцінкою показників стану харчового статусу

Показники Бали	Отримані результати	Стандарти	Ступінь недостатності харчування
			Легка	Середня	Важка
		3	2	1	0
ІМТ, кг/кв.м		25-19	19-17	17-15	<15
Окружність плеча, см: чоловіки жінки		29-26 28-25	26-23 25-22,5	23-20 22,5-19,5	<20 <19,5
ШЖСТ,мм: чоловіки жінки		10,5-9,5 14,5-13	9,5-8,4 13-11,6	8,4-7,4 11,6-10,1	<7,4 <10,1
Окружність плеча, см чоловіки жінки		25,7-23 23,5-21	23-20,5 21-18,8	20,5-18 18,8-16,5	<18 <16,5
Загальний білок, г/л		65	65-55	55-45	<45
Альбумін, г/л		35	35-30	30-25	<25
Трансферін, г/л		2,0	2,0-1,8	1,8-1,6	<1,6
Лімфоцити, тис.		1,8	1,8-1,5	1,5-0,9	<0,9
Сума балів		27	27-18	18-9	<9

Примітка: ІМТ – індекс маси тіла: вага/ріст кв.м;

ШЖСТ – шкірно-жирова складка тріцепса.