- •Державний заклад "дніпропетровська медична академія моз україни "
- •Кафедра госпітальної педіатрії 2 та неонатології
- •Методичні матеріали
- •Для керівників інтернів на базах стажування:
- •Навчально-методичний посібник
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальні положення зарахування, переведення, відрахування та поновлення в інтернатурі
- •Тривалість інтернатури та графік навчального процесу
- •Організація та проведення підготовки інтернів на базах стажування
- •Навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю “Педіатрія” на базах стажування
- •Статус лікаря-інтерна у відділенні
- •Графік навчального процесу
- •Форми навчання лікаря-інтерна на базах стажування
- •Відповідальність головного лікаря бази стажування
- •Відповідальність керівника на базі стажування
- •Контроль за якістю підготовки лікарів- интернів
- •Методичні рекомендації по проведенню обходів і клінічних розборів
- •Методика проведення семінарів з інтернами
- •Орієнтовний тематичний план семінарських занять на базах стажування
- •Інформація про ліцензійний іспит крок-3
- •Атестація лікарів-інтернів
- •Програма інтернатури зі спеціальності «Педіатрія»
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця зі спеціальності “педіатрія”
- •Практичні навички
- •Внутрішньом'язові ін'єкції
- •Венепункція
- •Чрезшкірна катетеризація периферійних вен
- •Догляд за внутрішньовенними катетерами
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Розподіл значень систолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Розподіл значень діастолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Критерії артеріальної гіпертензії у дітей молодших вікових груп
- •Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
- •Визначення групи крові за системою еритроцитарних антигенів або
- •Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
- •Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)
- •Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)
- •Визначення резус-належності
- •Пункція плевральної порожнини
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунку
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення симптомів Ортолані, Барлоу на предмет виявлення дисплазії кульшових суглобів
- •Проведення очисної клізми
- •Техніка запису електрокардіограми та алгоритм її розшифровки
- •Методика раннього викладання дитини на живіт матері, контакту
- •Методика першого прикладання до грудей матері та раннього початку грудного вигодовування
- •Методика грудного вигодовування
- •Оцінка гестаційного віку та морфо-функціональної зрілості
- •Оцінка фізичного розвитку новонародженого
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Балард від 12 до 36 годин
- •Догляд за пупковим остатком та пупковою ранкою
- •Гігієна новонародженої дитини
- •Проведення інгаляцій
- •Моніторинг частоти серцевих скорочень та насичення крові киснем – пульсоксиметрія у дітей
- •Проведення діагностики кетонурії, глюкозурії, протеїнурії за допомогою експрес-методів
- •Проведення непрямого (закритого) масажу серця у дитини раннього віку
- •Алгоритм первинної реанімації новонароджених
- •1. Початкова і реанімаційна допомога
- •1.1. Підготовка до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому приміщенні або операційній:
- •1.2. Визначення потреби початкової допомоги дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.3. Визначення потреби початкової допомоги у дитини, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм:
- •1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:
- •1.7. Оцінювання потреби реанімації:
- •1.8. Початкові реанімаційні заходи (швл або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.11. Уведення ліків
- •1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги
- •2. Післяреанімаційна допомога:
- •2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної швл:
- •2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої швл, інтубації трахеї або повної реанімації:
- •Анафілактичний шок
- •Проведення первинної обробки рани
- •Зупинка кровотеч різної локалізації та походження
- •Іммобілізація кінцівок при переломах
- •Техніки проведення та оцінка реакції Манту
- •Вимірювання пульсу на стегновій артерії
- •Література
- •Перелік документів, які повинні бути у керівників інтернів базах стажування
- •Перелік документів лікаря-інтерна за фахом «Педіатрія»
- •1.Індивідуальний план роботи лікаря - інтерна.
- •Перелік документів, необхідних при проведенні атестації лікарів - інтернів
- •ОРіЄнтОвна тематика рефератів лікарям-інтернАм
- •Критерії оцінки знань лікарів-інтернів при проведенні рубіжного, заключного і атестаційного іспитів по спеціальності "педіатрія"
- •Характеристика
- •Звіт за заочну частину
- •І. Відділення, у яких працював лікар-інтерн
- •V. Робота в цпмсд
- •VI. Практичні навички та рівень їх оволодіння
- •VII. Наукові конференції , товариства, реферативні огляди, реферати, монографічна та періодична література
- •Оцінка знань та вмінь лікаря-інтерна за заочну частину
Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
Реагенти:
Стандартні поліклональні (ізогемаглютинуючі) сироватки груп 0(І), А(ІІ), В(ІІІ) двох різних серій кожної групи і стандартна сироватка групи АВ(IV). Титр сироватки ( те максимальне її розведення, при якому може наступати реакція аглютинації) повинен бути не нижче 1:32, а для сироватки В (III) - не нижче 1:16. Для зручності стандартні сироватки різних груп підфарбовані у певний колір: 0(І) - безбарвна (сіра), А (II) - синя, В (III) - червона, АВ (IV) - яскраво-жовта. Вказані кольори групової приналежності співпадають з маркуванням етикеток крові та всіх препаратів крові.
0,9% розчин NaCl.
Спеціальне устаткування, матеріали:
Білі планшети або порцелянові (емальовані) тарілки.
Скляні або пластмасові палички.
Піпетки.
Захисні рукавички.
Методика виконання:
Визначення проводять у приміщенні з достатнім освітленням при температурі від +15 до +25°С. Досліджують цільну кров, відмиті еритроцити, еритроцити в плазмі, сироватці або в 0,9% розчині натрію хлориду. Для дослідження не використовують пуповинну кров через можливість помилки, пов'язаної з потраплянням материнських еритроцитів. У хворих на анемію кров стабілізують гепарином.
Площину маркірують, наносячи позначення зліва направо «О», «А», «В». Під відповідними позначками наносять по одній великій краплі (0,1мл) кожної сироватки двох серій;
Поряд з кожною сироваткою наносять по одній маленькій краплі (0,01 мл) досліджуваного зразка крові дитини (еритроцитів), тобто у співвідношенні до сироватки 1:10;
Змішують окремими скляними паличками кожну краплю крові (еритроцитів) з відповідною сироваткою;
Змішавши всі краплі, пластину погойдують, потім на 1-2 хв. залишають у спокої і знову погойдують. Хоча аглютинація починається вже протягом перших 10-30 с., спостереження за ходом операції проводять не менше 5 хв., тому що можлива пізня аглютинація, наприклад, з еритроцитами групи А2;
Через 3-4 хв. до крапель суміші сироватки з еритроцитами, де відбулась аглютинація, додають по 1 краплі (0,05 мл) 0,9% розчину NaCl і продовжують спостерігати до 5 хв. при періодичному погойдуванні пластини;
У разі позитивної реакції в суміші з'являються видимі неозброєним оком дрібні червоні зернятка (аглютинати), що складаються зі склеєних еритроцитів, які можуть згруповуватись в більші пластівці. Сироватка стає безкольоровою;
У разі негативної реакції рідина весь час (5 хв.) залишається рівномірно забарвленою і в ній не спостерігається зернистості (аглютинатів);
Результати реакцій в обох краплях з сироватками однієї і тієї ж групи (двох різних серій) мають співпадати. В разі отримання аглютинації в усіх трьох парах крапель, проводять додаткове дослідження з сироваткою АВ (IV) для виключення неспецифічної аглютинації (так само, на протязі 5 хвилин).
Інтерпретація результатів:
В результаті досліджень можна отримати чотири різні комбінації позитивних та негативних реакцій*:
Група крові, що досліджується |
Сироватка
|
|||
О (α, β)
|
А (β)
|
В (α)
|
АВ(без антитіл)
|
|
О
|
-
|
-
|
-
|
-
|
А
|
+
|
-
|
+
|
-
|
В
|
+
|
+
|
-
|
-
|
АВ
|
+
|
+
|
+
|
-
|
* (-) - відсутність аглютинації, (+) - наявність аглютинації. |
||||
Якщо аглютинація відсутня в усіх краплях - кров О (І) групи.
Наявність аглютинації в першій та третій краплях при відсутності в другій - кров А (II)групи.
Наявність аглютинації в першій та другій краплях при відсутності в третій - кров В (III)групи.
Наявність аглютинації в першій, другій та третій краплях і відсутність в контрольній краплі з сироваткою АВ (IV) - кров АВ (IV)групи.
Можливі помилки:
Невірне співвідношення кількості крові та сироватки (в нормі 1:10).
Замалий час спостереження за реакцією (в нормі не менше 5 хв).
Висока температура повітря (в нормі не більше 25°С).
Відсутність контрольної реакції з сироваткою групи АВ (IV).
Використання вологих піпеток, пластинок, забруднених паличок.
Використання недостатньо активної сироватки (стара сироватка).
Визначення групи крові у дітей при різноманітних патологічних станах (аутоімунна анемія під час ГХН, гнійно-септичні стани, НЕК, лейкози). Визначення групи крові необхідно проводити в лабораторних умовах з використанням стандартних сироваток з високою активністю.
При наявності в досліджуваній крові слабкого підтипу антигену А2, реакції аглютинації з сироватками груп О(І) і В(ІІІ) починається пізніше (в середньому на 3-4 хвилини). Для уточнення результатів доцільне проведення в спеціалізованій лабораторії додаткової реакції з анти-А реактивом (реактив містить тільки анти-А антитіла і виготовляється з насіння рослини Dolichosbitforis).
