2. Післяреанімаційна допомога:

2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної швл:

Якщо немовля для успішної ранньої постнатальної адаптації потребувало лише короткочасної ШВЛ, рекомендується повернути його у контакт шкіра-до-шкіри з матір’ю для фізіологічного завершення адаптації .

Додаткові передумови:

• оцінка за Апґар на 5 хв. ≥ 7 балів;

• протягом 15 хв. після закінчення ШВЛ:

• ЧСС > 100/хв.;

• SpO2 > 85%, відсутній центральний ціаноз;

• відсутні ДР;

• задовільний або незначно знижений м’язовий тонус;

• відсутність будь-яких інших патологічних ознак.

Обов’язкові дії:

1. Оцінити стан дитини після закінчення реанімації;

2. За умови задовільного стану повернути дитину матері для завершення адаптації , розпочавши моніторинг і документацію стану життєво важливих функцій (що 15 хв. протягом першої години життя і кожні 30 хв. протягом другої і третьої год життя);

3. У разі виявлення будь-яких відхилень від норми провести повне об’єктивне обстеження і транспортувати немовля у палату (відділення) інтенсивної терапії;

4. За умови сумісного перебування з матір’ю і задовільного загального стану дитини, рутинного лабораторного й інструментального обстеження не потрібно.

2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої швл, інтубації трахеї або повної реанімації:

Після відновлення адекватних вентиляції і кровообігу важливо невідкладно перевести дитину у палату (відділення) інтенсивної терапії, де можливо забезпечити адекватні спостереження і лікування.

Обов’язкові дії:

1. Провести повне об’єктивне обстеження новонародженої дитини відразу після закінчення реанімаційних заходів і визначити відповідність її стану критеріям залучення у програму лікувальної гіпотермії;

2. Забезпечити невідкладне переведення у палату (відділення) інтенсивної терапії новонароджених з дотриманням вимог «теплового ланцюжка» або розпочавши пасивне охолодження;

3. За наявності показань розпочати активне охолодження;

4. Провести лабораторне й інструментальне обстеження;

5. За наявності ціанозу і/або ДР призначити СРАР або додатковий кисень, забезпечити судинний доступ і внутрішньовенне введення рідини;

6. Вирішити питання призначення ентерального харчування;

7. Здійснювати моніторинг і підтримувати стан життєво важливих функцій;

8. Лікувати судоми;

9. Коригувати метаболічні порушення;

10. За наявності показань консультуватися з регіональним центром і викликати транспортну бригаду (для лікарень I-II рівня).

Бажані дії:

Визначити КЛС крові з артерії пуповини у разі надання реанімаційної допомоги.

Анафілактичний шок

Шифр МКХ 10 – Т 78.2

Анафілактичний шок є перерозподільним типом шоку и має розвиток у дітей с несприятливим алергічним анамнезом та атопічними захворюваннями и визначається як збочена імунна реакція швидкого типу.

Діагностичні критерії

Спочатку може бути локалізоване або тотальне свербіння шкіри, паління язика, долоней, підошви ніг, потім генералізована кропивниця, набряк Квінке. Швидке падіння артеріального тиску навіть до його відсутності, надмірна тахікардія або брадикардія., порушення свідомості, різка блідість шкіри та слизових оболонок, серцебиття до 200 і більше скорочень за 1 хв. або брадикардія, глухі тони. Порушення дихання, бронхоспазм, набряк гортані, можливі судоми із зупинкою дихання. Може розвинутися синдром «Гострого неефективного серця», макульозно-папульозний висип (з’являється при експозиції алергену от 30 хв. і більше).

Критерії інструментального та лабораторного обстеження.

1. Вимірювання АТ і ЧСС.

3. Вимірювання частоти дихання.

4. Аускультація легень і серця.

5. Поширений клінічний аналіз крові з визначенням гемоглобіну і гематокриту.

6. Загальний аналіз мочи.

7. Біохімічні параметри крові (калій, натрій, гази крові, кальцій, білок та його фракції, коагулограма, глюкоза, білірубін, сечовина, альфа-амілаза крові).

8. Електрокардіограма.

Лікування:

1. При відсутності серцевої діяльності або її не ефективності - закритий масаж серця і штучне дихання.

2. Дихання 100% киснем.

3. В/венно адреналін 5 мкг/кг с наступною підтримуючою тривалою в/венною інфузією розчину адреналіну в дозі 0,5 – 1 мкг/кг/хв, до стабілізації АТ.

4. В/венна інфузія осмотично-активних колоїдно-крісталоїдних розчинів (поєднування реополіглюкину, глюкози і розчину натрію хлориду).

5. Дімедрол - 1-2 мг/кг ваги тіла в/венно.

6. Еуфілін або його аналоги в/венно 5 мг/кг/ваги тіла.

7.Норадреналін 1-5 мкг/кг в/венно при гіпотензії, що зберігається.

8.Симптоматичні засоби при наявності показів: глюкокортикоїди - 5 мг/кг маси тіла по преднізолону в/венно, атропін, новодрин, допамін.

9.Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторінг, пульсоксіметрія.

10. Апаратна ШВЛ при неефективності дихання, кровообігу.

При необхідності проводиться комплекс заходів із серцево-легеневої і церебральної реанімації, від своєчасності початку яких залежить рятування життя постраждалих. Обов’язкова госпіталізація усіх дітей с анафілактичним шоком в відділення інтенсивного лікування.

Ускладнення шоку: (див. відповідні протоколи)

• респіраторний дістрес-синдром;

• набряку головного мозку;

• гостра ниркова недостатність;

• порушення ритму серцевої діяльності;

Консультації спеціалістів за показаннями (алерголог, невролог, кардіолог, нефролог). На всіх етапах надання допомоги дитині обов’язкова реєстрація у медичній документації всіх фізіологічних параметрів, даних лабораторних та інструментальних досліджень, терапевтичних заходів.