- •Державний заклад "дніпропетровська медична академія моз україни "
- •Кафедра госпітальної педіатрії 2 та неонатології
- •Методичні матеріали
- •Для керівників інтернів на базах стажування:
- •Навчально-методичний посібник
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальні положення зарахування, переведення, відрахування та поновлення в інтернатурі
- •Тривалість інтернатури та графік навчального процесу
- •Організація та проведення підготовки інтернів на базах стажування
- •Навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю “Педіатрія” на базах стажування
- •Статус лікаря-інтерна у відділенні
- •Графік навчального процесу
- •Форми навчання лікаря-інтерна на базах стажування
- •Відповідальність головного лікаря бази стажування
- •Відповідальність керівника на базі стажування
- •Контроль за якістю підготовки лікарів- интернів
- •Методичні рекомендації по проведенню обходів і клінічних розборів
- •Методика проведення семінарів з інтернами
- •Орієнтовний тематичний план семінарських занять на базах стажування
- •Інформація про ліцензійний іспит крок-3
- •Атестація лікарів-інтернів
- •Програма інтернатури зі спеціальності «Педіатрія»
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця зі спеціальності “педіатрія”
- •Практичні навички
- •Внутрішньом'язові ін'єкції
- •Венепункція
- •Чрезшкірна катетеризація периферійних вен
- •Догляд за внутрішньовенними катетерами
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Розподіл значень систолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Розподіл значень діастолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Критерії артеріальної гіпертензії у дітей молодших вікових груп
- •Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
- •Визначення групи крові за системою еритроцитарних антигенів або
- •Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
- •Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)
- •Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)
- •Визначення резус-належності
- •Пункція плевральної порожнини
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунку
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення симптомів Ортолані, Барлоу на предмет виявлення дисплазії кульшових суглобів
- •Проведення очисної клізми
- •Техніка запису електрокардіограми та алгоритм її розшифровки
- •Методика раннього викладання дитини на живіт матері, контакту
- •Методика першого прикладання до грудей матері та раннього початку грудного вигодовування
- •Методика грудного вигодовування
- •Оцінка гестаційного віку та морфо-функціональної зрілості
- •Оцінка фізичного розвитку новонародженого
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Балард від 12 до 36 годин
- •Догляд за пупковим остатком та пупковою ранкою
- •Гігієна новонародженої дитини
- •Проведення інгаляцій
- •Моніторинг частоти серцевих скорочень та насичення крові киснем – пульсоксиметрія у дітей
- •Проведення діагностики кетонурії, глюкозурії, протеїнурії за допомогою експрес-методів
- •Проведення непрямого (закритого) масажу серця у дитини раннього віку
- •Алгоритм первинної реанімації новонароджених
- •1. Початкова і реанімаційна допомога
- •1.1. Підготовка до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому приміщенні або операційній:
- •1.2. Визначення потреби початкової допомоги дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.3. Визначення потреби початкової допомоги у дитини, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм:
- •1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:
- •1.7. Оцінювання потреби реанімації:
- •1.8. Початкові реанімаційні заходи (швл або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.11. Уведення ліків
- •1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги
- •2. Післяреанімаційна допомога:
- •2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної швл:
- •2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої швл, інтубації трахеї або повної реанімації:
- •Анафілактичний шок
- •Проведення первинної обробки рани
- •Зупинка кровотеч різної локалізації та походження
- •Іммобілізація кінцівок при переломах
- •Техніки проведення та оцінка реакції Манту
- •Вимірювання пульсу на стегновій артерії
- •Література
- •Перелік документів, які повинні бути у керівників інтернів базах стажування
- •Перелік документів лікаря-інтерна за фахом «Педіатрія»
- •1.Індивідуальний план роботи лікаря - інтерна.
- •Перелік документів, необхідних при проведенні атестації лікарів - інтернів
- •ОРіЄнтОвна тематика рефератів лікарям-інтернАм
- •Критерії оцінки знань лікарів-інтернів при проведенні рубіжного, заключного і атестаційного іспитів по спеціальності "педіатрія"
- •Характеристика
- •Звіт за заочну частину
- •І. Відділення, у яких працював лікар-інтерн
- •V. Робота в цпмсд
- •VI. Практичні навички та рівень їх оволодіння
- •VII. Наукові конференції , товариства, реферативні огляди, реферати, монографічна та періодична література
- •Оцінка знань та вмінь лікаря-інтерна за заочну частину
1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
Показання:
ЧСС < 60/хв. після 30 с ШВЛ.
Обов’язкові дії:
1. Визначити ділянку компресії і встановити на неї кінчики великих пальців;
2. Рештою пальців зафіксувати (підтримувати) спину дитини;
3. Розпочати натискування на грудину з частотою 90/хв.;
4. Не відривати пальці від грудини, забезпечувати повне відновлення об’єму грудної клітки під час декомпресії, підтримувати постійну глибину натискувань (1/3 передньозаднього діаметра грудної клітки);
5. Координувати натискування на грудину з вентиляцією легень (співвідношення відповідно 3:1);
6. Продовжувати НМС протягом 45-60 с;
7. Оцінити ЧСС (контролювати ЧСС за допомогою пульсоксиметрії);
8. Вирішити, що робити далі відповідно до вимог алгоритму.
Бажані дії:
Інтубувати трахею
1.11. Уведення ліків
Показання до введення адреналіну:
ЧСС < 60/хв. після початкового періоду НМС і ШВЛ.
Показання до введення 0,9% розчину натрію хлориду:
відсутні ознаки покращення стану новонародженого, незважаючи на правильне і своєчасне виконання всіх попередніх етапів реанімації (включаючи введення адреналіну);
І (плюс) наявність:
симптомів можливої гіповолемії (блідість шкіри/ слизових оболонок, слабкий пульс, брадикардія, позитивний симптом «білої плями» > 4 c у новонародженого;
АБО
даних анамнезу про можливу крововтрату (вагінальна кровотеча, відшарування/передлежання плаценти тощо).
Обов’язкові дії:
1. Продовжувати координовані НМС і ШВЛ, контролюючи їх ефективність;
2. Увести 0,5-1,0 мл/кг 0,01% розчинуадреналіну у трахею (ЕТ);
3. Катетеризувати вену пуповини (увести катетер на мінімальну глибину, що забезпечує зворотну течію крові після обережного відтягування поршня шприца);
4. Швидко ввести 0,1-0,3 мл/кг 0,01% розчину адреналіну у вену пуповини (рекомендований шлях уведення);
5. Оцінити ЧСС через 60 с (пізніше у разі ЕТ введення);
6. Повільно ввести 10 мл/кг 0,9% розчину натрію хлориду (фізіологічного розчину) у вену пуповини за наявності показань;
7. За наявності показань повторювати уведення адреналіну через 3 хв. лише в/венно.
1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги
Обов’язкові дії:
1. Оцінити наявність ДР або стійкого центрального ціанозу;
2. За наявності ДР, стійкого центрального ціанозу або терміну гестації < 32 тиж.:
забезпечити правильне положення новонародженого;
звільнити ДШ (якщо цього не було зроблено попередньо);
призначити СРАР, якщо дитина з ДР, стійким центральним ціанозом або терміном гестації < 32 тиж. народилась в акушерському стаціонарі ІІІ рівня перинатальної допомоги;
призначити вільний потік кисню дитині з ДР або стійким (після 10 хв. життя) ціанозом (якщо відсутня можливість застосувати СРАР);
використовувати мінімальну концентрацію кисню (FiO2), що забезпечує досягнення належного показника SpO2 або зміну кольору шкіри, губ і слизових оболонок на рожевий;
перевести дитину у палату (відділення) інтенсивної терапії із дотриманням вимог «теплового ланцюжка»;
3. Дітей з терміном гестації понад 34 тиж, які після надання початкової допомоги кричать або адекватно дихають, виявляють задовільну рухову активність і не мають ДР, повертають на груди матері для завершення фізіологічної адаптації.
Бажані дії:
1. Якомога скоріше після народження приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини;
2. Призначити СРАР.
