- •Державний заклад "дніпропетровська медична академія моз україни "
- •Кафедра госпітальної педіатрії 2 та неонатології
- •Методичні матеріали
- •Для керівників інтернів на базах стажування:
- •Навчально-методичний посібник
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальні положення зарахування, переведення, відрахування та поновлення в інтернатурі
- •Тривалість інтернатури та графік навчального процесу
- •Організація та проведення підготовки інтернів на базах стажування
- •Навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю “Педіатрія” на базах стажування
- •Статус лікаря-інтерна у відділенні
- •Графік навчального процесу
- •Форми навчання лікаря-інтерна на базах стажування
- •Відповідальність головного лікаря бази стажування
- •Відповідальність керівника на базі стажування
- •Контроль за якістю підготовки лікарів- интернів
- •Методичні рекомендації по проведенню обходів і клінічних розборів
- •Методика проведення семінарів з інтернами
- •Орієнтовний тематичний план семінарських занять на базах стажування
- •Інформація про ліцензійний іспит крок-3
- •Атестація лікарів-інтернів
- •Програма інтернатури зі спеціальності «Педіатрія»
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця зі спеціальності “педіатрія”
- •Практичні навички
- •Внутрішньом'язові ін'єкції
- •Венепункція
- •Чрезшкірна катетеризація периферійних вен
- •Догляд за внутрішньовенними катетерами
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Розподіл значень систолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Розподіл значень діастолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Критерії артеріальної гіпертензії у дітей молодших вікових груп
- •Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
- •Визначення групи крові за системою еритроцитарних антигенів або
- •Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
- •Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)
- •Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)
- •Визначення резус-належності
- •Пункція плевральної порожнини
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунку
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення симптомів Ортолані, Барлоу на предмет виявлення дисплазії кульшових суглобів
- •Проведення очисної клізми
- •Техніка запису електрокардіограми та алгоритм її розшифровки
- •Методика раннього викладання дитини на живіт матері, контакту
- •Методика першого прикладання до грудей матері та раннього початку грудного вигодовування
- •Методика грудного вигодовування
- •Оцінка гестаційного віку та морфо-функціональної зрілості
- •Оцінка фізичного розвитку новонародженого
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Балард від 12 до 36 годин
- •Догляд за пупковим остатком та пупковою ранкою
- •Гігієна новонародженої дитини
- •Проведення інгаляцій
- •Моніторинг частоти серцевих скорочень та насичення крові киснем – пульсоксиметрія у дітей
- •Проведення діагностики кетонурії, глюкозурії, протеїнурії за допомогою експрес-методів
- •Проведення непрямого (закритого) масажу серця у дитини раннього віку
- •Алгоритм первинної реанімації новонароджених
- •1. Початкова і реанімаційна допомога
- •1.1. Підготовка до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому приміщенні або операційній:
- •1.2. Визначення потреби початкової допомоги дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.3. Визначення потреби початкової допомоги у дитини, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм:
- •1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:
- •1.7. Оцінювання потреби реанімації:
- •1.8. Початкові реанімаційні заходи (швл або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.11. Уведення ліків
- •1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги
- •2. Післяреанімаційна допомога:
- •2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної швл:
- •2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої швл, інтубації трахеї або повної реанімації:
- •Анафілактичний шок
- •Проведення первинної обробки рани
- •Зупинка кровотеч різної локалізації та походження
- •Іммобілізація кінцівок при переломах
- •Техніки проведення та оцінка реакції Манту
- •Вимірювання пульсу на стегновій артерії
- •Література
- •Перелік документів, які повинні бути у керівників інтернів базах стажування
- •Перелік документів лікаря-інтерна за фахом «Педіатрія»
- •1.Індивідуальний план роботи лікаря - інтерна.
- •Перелік документів, необхідних при проведенні атестації лікарів - інтернів
- •ОРіЄнтОвна тематика рефератів лікарям-інтернАм
- •Критерії оцінки знань лікарів-інтернів при проведенні рубіжного, заключного і атестаційного іспитів по спеціальності "педіатрія"
- •Характеристика
- •Звіт за заочну частину
- •І. Відділення, у яких працював лікар-інтерн
- •V. Робота в цпмсд
- •VI. Практичні навички та рівень їх оволодіння
- •VII. Наукові конференції , товариства, реферативні огляди, реферати, монографічна та періодична література
- •Оцінка знань та вмінь лікаря-інтерна за заочну частину
Методика проведення семінарів з інтернами
Основна мета семінарського заняття — визначення якості засвоєння інтернами - педіатрами одного з розділів програми за фахом, виявлення уміння інтернів використовувати наявні теоретичні знання в практичній лікарській роботі.
Тематика семінарів складається на основі програми підготовки в інтернатурі.
Календарний і тематичний план семінарів складається керівником інтернів на всю заочну частину ( 1-й, 2-й роки навчання). Семінари повинні проводитися не рідше двох разів на місяць. Інтерн повинний бути ознайомлений з планом семінарів спочатку заочної частини інтернатури, використовувати в якості керівництва послідовності вивчення матеріалу.
При проведенні семінару кожен інтерн зобов'язаний брати активну участь в обговоренні питань, що розглядаються.
Семінарське заняття, як правило, повинне тісно погоджувати питання теорії і практики медицини. У зв'язку з цим, кожну тему семінару доцільно починати з демонстрації та розбору хворих. У ряді випадків семінар може бути продовженням тематичного обходу хворих. У процесі семінару керівник ставить конкретні питання, на які інтерни повинні дати відповіді. При неповному розкритті питання одним з інтернів керівник надає можливість іншим інтернам доповнити відповідь. Звичайно під час обговорення на семінарі одного чи групи захворювань варто з'ясувати знання інтернами сучасних уявлень про причини і механізми хвороби, особливостях клініки, діагностики і диференціальної діагностики з використанням сучасних методів дослідження, методів лікування, невідкладних станів і невідкладної допомоги при них, тактики наступного лікування після виписки зі стаціонару, особливості деонтологічного підходу. Керівнику варто звертати увагу на питання режиму, дієтотерапії, фармакотерапії, фізіотерапії, а також на питання організації диспансерного нагляду в амбулаторних умовах, специфічну та неспецифічну профілактику захворювань. В процесі занять необхідно з'ясовувати вміння інтернів самостійно виконувати діагностичні і лікувальні лікарські маніпуляції.
Керівнику інтернів доцільно підтримувати і направляти дискусію, що виникає в процесі обговорення окремих питань. Кожний із присутніх інтернів повинен брати активну участь у вирішенні поставлених завдань. Після завершення чергового питання керівник робить коментар, і при необхідності вносить свої корективи та рекомендації.
У процесі проведення семінару, при розборі хворих, під час обговорення окремих питань керівник оцінює знання інтернів по п'ятибальній шкалі. Наприкінці семінару важливо відзначити інтернів, що показали добру підготовку, так само як і інтернів, що не виявили достатньої активності. Оцінка повинна враховувати не тільки глибину теоретичних знань, але й вміння використовувати їх у практиці, ступінь оволодіння практичними навичками в рамках теми. Інтернам, які не показали належної підготовки по окремим питанням, керівник дає додаткове завдання і призначає час для індивідуальної співбесіди.
В кінці семінару керівник висвітлює не розкриту на семінарі інформацію, робить підсумок обговорення теми, оголошує оцінки, дає рекомендації.
