- •Державний заклад "дніпропетровська медична академія моз україни "
- •Кафедра госпітальної педіатрії 2 та неонатології
- •Методичні матеріали
- •Для керівників інтернів на базах стажування:
- •Навчально-методичний посібник
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальні положення зарахування, переведення, відрахування та поновлення в інтернатурі
- •Тривалість інтернатури та графік навчального процесу
- •Організація та проведення підготовки інтернів на базах стажування
- •Навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю “Педіатрія” на базах стажування
- •Статус лікаря-інтерна у відділенні
- •Графік навчального процесу
- •Форми навчання лікаря-інтерна на базах стажування
- •Відповідальність головного лікаря бази стажування
- •Відповідальність керівника на базі стажування
- •Контроль за якістю підготовки лікарів- интернів
- •Методичні рекомендації по проведенню обходів і клінічних розборів
- •Методика проведення семінарів з інтернами
- •Орієнтовний тематичний план семінарських занять на базах стажування
- •Інформація про ліцензійний іспит крок-3
- •Атестація лікарів-інтернів
- •Програма інтернатури зі спеціальності «Педіатрія»
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця зі спеціальності “педіатрія”
- •Практичні навички
- •Внутрішньом'язові ін'єкції
- •Венепункція
- •Чрезшкірна катетеризація периферійних вен
- •Догляд за внутрішньовенними катетерами
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Розподіл значень систолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Розподіл значень діастолічного ат у дітей віком 7-17 років (мм.Рт.Ст.) (Тяжка о.В., 2008)
- •Критерії артеріальної гіпертензії у дітей молодших вікових груп
- •Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
- •Визначення групи крові за системою еритроцитарних антигенів або
- •Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
- •Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)
- •Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)
- •Визначення резус-належності
- •Пункція плевральної порожнини
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунку
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення симптомів Ортолані, Барлоу на предмет виявлення дисплазії кульшових суглобів
- •Проведення очисної клізми
- •Техніка запису електрокардіограми та алгоритм її розшифровки
- •Методика раннього викладання дитини на живіт матері, контакту
- •Методика першого прикладання до грудей матері та раннього початку грудного вигодовування
- •Методика грудного вигодовування
- •Оцінка гестаційного віку та морфо-функціональної зрілості
- •Оцінка фізичного розвитку новонародженого
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Балард від 12 до 36 годин
- •Догляд за пупковим остатком та пупковою ранкою
- •Гігієна новонародженої дитини
- •Проведення інгаляцій
- •Моніторинг частоти серцевих скорочень та насичення крові киснем – пульсоксиметрія у дітей
- •Проведення діагностики кетонурії, глюкозурії, протеїнурії за допомогою експрес-методів
- •Проведення непрямого (закритого) масажу серця у дитини раннього віку
- •Алгоритм первинної реанімації новонароджених
- •1. Початкова і реанімаційна допомога
- •1.1. Підготовка до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому приміщенні або операційній:
- •1.2. Визначення потреби початкової допомоги дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.3. Визначення потреби початкової допомоги у дитини, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм:
- •1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:
- •1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:
- •1.7. Оцінювання потреби реанімації:
- •1.8. Початкові реанімаційні заходи (швл або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду швл/нл (ефективність початкової дихальної підтримки):
- •1.10. Непрямий масаж серця (нмс)
- •1.11. Уведення ліків
- •1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги
- •2. Післяреанімаційна допомога:
- •2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної швл:
- •2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої швл, інтубації трахеї або повної реанімації:
- •Анафілактичний шок
- •Проведення первинної обробки рани
- •Зупинка кровотеч різної локалізації та походження
- •Іммобілізація кінцівок при переломах
- •Техніки проведення та оцінка реакції Манту
- •Вимірювання пульсу на стегновій артерії
- •Література
- •Перелік документів, які повинні бути у керівників інтернів базах стажування
- •Перелік документів лікаря-інтерна за фахом «Педіатрія»
- •1.Індивідуальний план роботи лікаря - інтерна.
- •Перелік документів, необхідних при проведенні атестації лікарів - інтернів
- •ОРіЄнтОвна тематика рефератів лікарям-інтернАм
- •Критерії оцінки знань лікарів-інтернів при проведенні рубіжного, заключного і атестаційного іспитів по спеціальності "педіатрія"
- •Характеристика
- •Звіт за заочну частину
- •І. Відділення, у яких працював лікар-інтерн
- •V. Робота в цпмсд
- •VI. Практичні навички та рівень їх оволодіння
- •VII. Наукові конференції , товариства, реферативні огляди, реферати, монографічна та періодична література
- •Оцінка знань та вмінь лікаря-інтерна за заочну частину
Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)
Реагенти:
Стандартні моноклональні антитіла (МКА): цоліклони анти-А (червоного кольору) і анти-В (синього кольору).
Спеціальне устаткування:
Білі планшети або порцелянові (емальовані) тарілки.
Скляні або пластмасові палички.
Піпетки.
Захисні рукавички.
Методика виконання:
Визначення проводять у приміщенні з достатнім освітленням при температур і від+15до+25°С.
Цоліклони анти-А і анти-В наносять на білий планшет або тарілку по одній великій краплі (0,1 мл) під відповідними написами: анти-А або анти-В.
Поряд з краплями антитіл наносять по одній маленькій краплі (0,01 мл) досліджуваної крові у співвідношенні 1:10.
Змішують окремими скляними паличками кожну краплю крові (еритроцитів) з відповідним Цоліклоном.
Змішавши всі краплі, пластину погойдують, потім на 1-2 хв. залишають у спокої і знову погойдують. Аглютинація з Цоліклонами анти-А і анти-В починається в перші 3-5 секунд, спостереження за ходом операції проводять протягом 2,5 хв.
Позитивний результат підтверджується наявністю аглютинації, появою невеликих червоних агрегатів, які швидко утворюють пластинки. Якщо результат негативний, аглютинація відсутня, крапля рівномірно профарбована у червоний колір.
Інтерпретація результатів:
Якщо аглютинація відсутня в усіх краплях - кров О(І) групи.
Наявність аглютинації з Цоліклоном анти-А при відсутності з Цоліклоном анти-В - кров А(II) групи, еритроцити містять тільки антиген А,
Наявність аглютинації з Цоліклоном анти-В при відсутності з Цоліклоном анти-А - кров В(III) групи, еритроцити містять тільки антиген В.
Наявність аглютинації з Цоліклоном анти-А і Цоліклоном анти-В - кров належить до IVгрупи, еритроцити містять обидва антигени А і В.
-
Група крові, що досліджується
Цоліклони
анти-В
антиА
О(І)
-
-
А(ІІ)
-
+
В(ІІІ)
+
-
АВ(ІV)
+
+
*(-) -відсутність аглютиноцій, (+) - наявність аглютинацій
Можливі помилки:
Висока температура повітря (в нормі не більше 25°С).
Використання вологих піпеток, пластинок, забруднених паличок.
Використання недостатньо активних реагентів (слід стежити за терміном придатності реагентів, умовами зберігання реагентів).
Низька якість реагентів (необхідно слідкувати за зовнішнім виглядом: прозорість реактиву, відсутність плівок, пластівців, запаху гниття та ін.).
Технічні помилки (слід дотримуватись інструкції).
Особливості досліджуваної крові (незрілість антигенних детермінант на мембрані еритроцитів новонародженої дитини).
Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)
Цей метод визначення групи крові дає повну серологічну характеристику крові. Спосіб найбільш часто використовується в серологічних лабораторіях. Суть методу полягає у визначенні наявності або відсутності в досліджуваній крові групових антигенів А і В за допомогою стандартних сироваток, атакож групових антитіл за допомогою стандартних еритроцитів.
Реактиви:
Стандартні сироватки.
Стандартні еритроцити трьох груп крові: О(І), А(ІІ), В(ІІІ).
Фізіологічний розчин.
Спеціальне устаткування:
Біли планшети або порцелянові (емальовані) тарілки.
Скляні або пластмасові палички.
Піпетки.
Захисні рукавички.
Методика виконання:
Стандартні еритроцити готують із крові донорів із заздалегідь відомою групою крові, зберігають при температурі 4-8°С. Термін придатності 2-3 дні.
Кров для дослідження беруть з вени в суху пробірку, центрифугують або залишають у спокої на 20 -30 хвилин для поділу на сироватку і еритроцити.
На маркіровану тарілку або планшет піпеткою в шість осередків наносять по одній великій краплі сироватки досліджуваної крові з пробірки (0,1 мл), а поряд з ними - по одній маленькій краплі (0,01мл) стандартних еритроцитів груп О(І), А(ІІ), В(ІІІ) (дві серії).
Відповідні краплі змішують скляними паличками, планшет погойдують, спостерігають протягом 5 хв., в краплі з аглютинацією додають ізотонічний розчин NaCl, після чого оцінюють результат.
Реакція зі стандартними сироватками проводиться описаним вище способом, паралельно з реакцією зі стандартними еритроцитами.
Оцінка результатів:
При аналізі результатів оцінюють дані, отримані при обох реакціях зі стандартними сироватками і стандартними еритроцитами.
Еритроцити групи О(І) є контрольними в реакції зі стандартними еритроцитами.
Результат перехресного способу вважається достовірним, якщо результати реакції зі стандартними сироватками і зі стандартними еритроцитами по групі досліджуваної крові збігаються. Якщо ні, обидві реакції слід переробити.
Примітка:
При плановому дослідженні аналізу крові лікар визначає групу крові за стандартними сироватками або за допомогою цоліклонів. Після проведення дослідження кров відправляється в серологічну лабораторію для перевірки групи перехресним методом.
При необхідності визначення групи крові в екстреному випадку, коли необхідне термінове переливання крові, лікар визначає групу самостійно, а підтверджуючі перевірки в лабораторії проводяться постфактум.
