- •Тема 1. Сутність та місце ситуаційного підходу в менеджменті
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •1. Історичні передумови виникнення ситуаційного підходу
- •2. Економічні явища та причини виникнення проблемних ситуацій на підприємствах
- •3. Ситуаційний підхід як спосіб мислення про організаційні проблеми та їх вирішення
- •4. Місце та роль ситуаційного менеджменту в теорії та практиці менеджменту
- •5. Загальна технологічна схема ситуаційного управління
- •7. Поняття та види ситуацій в ситуаційному менеджменті
- •6. Обмеження та недоліки ситуаційного підходу.
- •Основні терміни:
- •Тема 2. Ситуаційні перемінні організації
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •1. Поняття перемінних ситуації. Внутрішні перемінні як ситуаційні фактори всередині організації: цілі, завдання, структура організації, технологія, люди та ресурси
- •2. Фактори, що впливають на індивідуальну поведінку й успішну діяльність людей. Вплив середовища на особистість і поведінку.
- •3. Організація та її зовнішнє середовище. Фактори прямого та опосередкованого впливу на діяльність організації.
- •Основні терміни:
- •Тема 3. Методологічні аспекти ситуаційного підходу
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Герчикова и.Н. Менеджмент. – м.: Банки и биржи, 1994. Http://financepro.Ru/management/5285-gerchikova-I.N.-menedzhment.Html
- •Додаткова:
- •1. Методологія ситуаційного підходу як чотириступеневий процес
- •2. Прогнозування в ситуаційному менеджменті
- •3. Використання математичних методів прогнозування в ситуаційному менеджменті
- •4. Евристичні методи в практиці прогнозування розвитку ситуації.
- •5. Визначення ступеня впливу факторів на організацію в конкретній ситуації
- •Основні терміни:
- •Тема 4. Застосування ситуаційного аналізу в системі ситуаційного менеджменту
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Поняття ситуаційного аналізу. Ситуаційний аналіз як комплексні технології підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення.
- •2.Перешкоди до ситуаційного аналізу
- •Етапи підготовки:
- •Основні терміни:
- •Тема 5. Прийоми й методи діяльності менеджера в конкретних ситуаціях
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Герчикова и.Н. Менеджмент. – м.: Банки и биржи, 1994. Http://financepro.Ru/management/5285-gerchikova-I.N.-menedzhment.Html
- •Додаткова:
- •1. Підсистема ситуаційного менеджменту. Регулярний моніторинг за станом зовнішнього і внутрішнього середовища.
- •2. Здійснення експрес-діагностики фінансового стану як метод виявлення симптомів настання проблемних ситуацій.
- •3. Оцінка ймовірності банкрутства підприємства за z- моделлю американського економіста е. Альтмана на основі п'яти факторів: сутність та розрахунок
- •4. Показники, що вказують на можливість банкрутства за "слабкими сигналами".
- •Основні терміни:
- •Тема 6. Психологічні аспекти в ситуаційному менеджменті
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Додаткова:
- •6.1. Суть і завдання психології правління
- •6.2. Психологічний аналіз управлінської діяльності
- •6.3. Розвиток компетенції
- •6.4. Ситуаційне управління і кадрова політика
- •6.5. Створення сприятливого психологічного клімату в колективі
- •Основні терміни:
- •Тема 7. Ситуаційна модель керівництва Фідлера
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Мескон м., Альберт м., Хедоури ф. Основи менеджмента. - м.: Дело, 1998. - 800с. (doc 4) Додаткова:
- •1. Ситуаційні підходи до ефективного лідерства, їх роль у менеджменті.
- •2. Портрет гіпотетичного колеги, розрахунок індексу нпс – найменш привабливого співробітника моделі ф.Фідлера.
- •3. Ситуаційні фактори моделі Фідлера. Характеристика потенційних ситуацій та їх вплив на рівень сприятливої поведінки.
- •4. Обмеження й недоліки моделі Фідлера. Можливості практичного застосування
- •Основні терміни:
- •Тема 8. Модель ситуаційного лідерства"шлях – мета" р. Хауса та теорія життєвого циклу п. Херсі і к. Бланшара
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •1. Сутність моделі ситуаційного лідерства "шлях – мета" Роберта Хауса та Теренса Мітчела
- •2. Ситуаційні фактори теорії "шлях-мета"
- •3. Теорія життєвого циклу Поля Херсі і Кена Бланшара
- •Тема 9. Модель участі в ухваленні рішень Врума–Йеттона–Джаго.
- •1. Основна ідея моделі Врума–Йеттона–Джаго
- •2. Ситуаційні фактори моделі Врума–Йеттона–Джаго.
- •3. Підсумок аналізу моделей ситуаційного лідерства
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Мескон м., Альберт м., Хедоури ф. Основи менеджмента. - м.: Дело, 1998. - 800с. (doc 4)
- •1. Основна ідея моделі Врума–Йеттона–Джаго.
- •2. Ситуаційні фактори моделі Врума–Йеттона–Джаго.
- •3. Підсумок аналізу моделей ситуаційного лідерства
- •Тема 10. Керування стратегічними ситуаціями
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Герчикова и.Н. Менеджмент. – м.: Банки и биржи, 1994. Http://financepro.Ru/management/5285-gerchikova-I.N.-menedzhment.Html
- •Додаткова:
- •1. Оцінка ступеню нестабільності на основі шкали Ансоффа і.
- •2. Керування за "слабкими сигналами", адаптивні плани діяльності підприємства
- •3. Методи розв'язання ситуацій: аналогів, інтуїтивний метод, реактивного реагування.
- •4. Управління за відхиленнями
- •5. Керування в умовах стратегічних несподіванок.
- •Основні терміни:
- •Тема 11. Особливості управління організацією в кризових ситуаціях
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •1. Характеристика кризової ситуації
- •2. Причини кризи та ознаки банкрутства фірми
- •3. Особливості керування в кризовій ситуації
- •3.1. Стратегії відновлення для кризових ситуацій
- •4. Стратегія і тактика антикризового керування
- •5. Керування фірмою в надзвичайних ситуаціях
- •6. Вимога до якості керуючого в кризовій ситуації.
- •Основні терміни:
- •Тема 12. Облік ризиків в ситуаційному менеджменті
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •1. Сутність господарського ризику
- •2. Види і причини втрат у підприємництві
- •3. Облік границь і зони господарського ризику
- •4. Керування ризиками в проблемних ситуаціях
- •Основні терміни:
Тема 9. Модель участі в ухваленні рішень Врума–Йеттона–Джаго.
1. Основна ідея моделі Врума–Йеттона–Джаго
2. Ситуаційні фактори моделі Врума–Йеттона–Джаго.
3. Підсумок аналізу моделей ситуаційного лідерства
Список використаної та рекомендованої літератури
Основна:
Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
Робинс С., Коултер М. Менеджмент, 6-е изд.: Пер. с англ.-М.: Издательский дом «Вильямс», 2004.- 880 с.
Мескон м., Альберт м., Хедоури ф. Основи менеджмента. - м.: Дело, 1998. - 800с. (doc 4)
Додаткова:
Vroom V.H. , Yetton P.W., Leadership and Decision-Making (Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 1973).
Vroom, V.H., & Jago, A.G. Trie New Leadership: Managing Participation in Organizations (Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 1988), р. 184.
Vroom, V.H., & Jago, A.G. (1995). Situation effects and levels of analysis in the study of leader participation. Leadership Quarterly, 6, 169-181. Reprinted in F. Dansereau & F. Yammarino (1998), Leadership: The multiple-level approaches. Greenwich, CT: JAI Press, 145-159.
Vroom, V. H., & Jago, A. G. (1991). Flexible Fuhrungsentscheidungen: Management der Partizipation in Organisationen [The new leadership: Managing participation in organizations, H. Reber, Trans.]. Stuttgart: C.E. Poeschel Verlag. (Original work published 1988)
1. Основна ідея моделі Врума–Йеттона–Джаго.
Ще однією ситуативною моделлю, розробленою Віктором Врумом (Victor Vroom) і Філіппом Йеттоном (Phillip Yetton), яка пізніше була істотно доповнена за участю Артура Джаго, стала модель участі в ухваленні рішень [2]. Вона розроблена на початку 1970-х років, і її суть полягає в тому, що відношення керівника до участі його підлеглих в процесі ухвалення рішень повинно змінюватися залежно від структури завдання, тобто від того, чи рутинне (стандартне) воно, не рутинне або щось середнє.
Аналогічно моделі "шлях-ціль" дана модель пропонує визначати ефективний лідерський стиль в залежності від ситуації. Передбачається також, що той самий лідер може використовувати різні стилі. Основною відмінністю моделі є її орієнтованість тільки на один аспект лідерської поведінки – залучення підлеглих до участі в прийнятті рішень. Відповідно, лідеру пропонується зосереджувати увагу на проблемі, що повинна бути вирішена, і на ситуації, у якій проблема виникла. Мається на увазі також, що ряд соціальних процесів може вплинути на рівень участі підлеглих у вирішенні проблем.
Головною ідеєю моделі є те, що ступінь чи рівень залучення підлеглих до участі в ухваленні рішення залежить від характеристик ситуації. Відповідно до моделі не існує одного, вірного, єдиного способу ухвалення рішення, придатного для всіх ситуацій. Після аналізу й оцінки кожного аспекту проблеми лідер визначає, який стиль, з погляду участі підлеглих в ухваленні рішення, йому краще використовувати.
У розглянутій моделі ефективність рішення (Реф) визначається на підставі рівняння, яке показує, що вона залежить від якості рішення (Ряк) і рівня прийнятих підлеглими зобов'язань з виконання рішення (Рзоб), а також від ступеня терміновості рішення (Рчас). Передумовою моделі є твердження, що відведений ситуацією час для вирішення проблеми, поряд з іншими двома, є критичним чинником. Ситуація, у якій обмеження часу не грає ролі, визначає цей показник на нульовому рівні:
Реф = Ряк + Рзоб – Рчас (9.1)
Повна критеріальна основа "загальної ефективності рішення" (Оеф) передбачає облік у ній факторів "вартості" і "розвитку":
Оеф = Реф – Вартість + Розвиток (9.2)
У наведеній формулі показник "вартість" означає втрачений через вирішення час, що в іншому випадку могло принести більше користі. Показник "розвиток" означає той виграш, який отриманий за межами одноосібно прийнятого рішення.
Модель Врума і Йеттона можна вважати так званою нормативною моделлю, оскільки вона містить послідовний і чіткий набір правил (норм), яким може слідувати керівник, щоб визначити, в якій формі і в якому обсязі повинні виявлятися його участь і участь його підлеглих в процесі ухвалення рішень в кожній конкретній ситуації. Модель представлена у вигляді дерева рішень, об'єднуючого сім чинників, що визначають структуру завдання (наявність яких визначається вибором типу "так/ні"), і п'ять стилів керівництва. Для прийняття рішень у моделі в залежності від ситуації і ступеня залучення підлеглих пропонується використовувати наступні стилі: автократичний I (AI), автократичний II (АII), консультативний I (КI), консультативний II (КII), груповий або спільний II (ГII). Ці стилі описані в табл.9.1.
Таблиця 9.1
Можливі стилі керівництва по моделі Врума-Йеттона
Стилі керівництва |
Характеристика стилю |
Автократичний I (AI) |
Ви вирішуєте проблему або ухвалюєте рішення самостійно, використовуючи для цього інформацію, яка є у вашому розпорядженні зараз. |
Автократичний ІІ (AІІ) |
Ви отримуєте необхідну інформацію від підлеглих, а потім самостійно вирішуєте проблему. Збираючи відомості, ви можете розповісти підлеглим або приховати від них, в чому полягає суть проблеми. Роль підлеглих зводиться тільки до надання вам необхідної інформації, а не в пошуку або оцінці варіантів рішень |
Консультативний I (KI) |
Ви ділитеся проблемою індивідуально з тими підлеглими, які мають до неї безпосереднє відношення, і вислуховуєте їх ідеї і пропозиції, але не відмовляєтеся від колективного обговорення. Потім ви приймаєте рішення, яке може враховувати або не враховувати думку ваших підлеглих |
Консультативний II (КІІ) |
Ви ділитеся проблемою зі своїми підлеглими в групі, колективно, обговорюючи всі ідеї і пропозиції. Потім ви ухвалюєте рішення, яке враховує або не враховує думку підлеглих |
Груповий II (ГІІ)
|
Ви ділитеся проблемою з вашими підлеглими в групі. Разом ви визначаєте і оцінюєте варіанти і намагаєтеся досягти консенсусу, визначаючи правильне рішення. Роль, виконувана при цьому керівником, більше схожа на роль голови зборів, що координує дискусію, концентрує увагу на проблемі і робить усе для того, щоб розглядалися найбільш важливі аспекти проблеми. Керівник не намагається впливати на групу для того, щоб вона прийняла його рішення, і виявляє готовність прийняти і виконати кожне - рішення, що одержало підтримку всієї групи. У ранньому варіанті моделі існував стиль ГI. Однак пізніше він був виключений, тому що мало відрізнявся від стилю ГII. |
Описану вище модель Врума–Йеттона пізніше переглянули Віктор Врум і Артур Джаго (Arthur Jago) [5]. У новій моделі збережено п'ять стилів керівництва, проте кількість ситуативних змінних виросла до 12. Тепер вони включають такі додаткові чинники, як важливість якості рішення з технічної точки зору, ступінь відповідальності підлеглих за ухвалене рішення, рівень інформованості керівника та ймовірність суперечливого відношення підлеглих до переважного варіанту рішення. В. Врум і А. Джаго навіть розробили спеціальну комп'ютерну програму, що полегшує використання нової моделі. Проте, якщо виходити з гіпотези про відсутність "відтінків" (тобто припускаючи чітку характеристику ситуації по схемі дерева рішень), коли не існує дуже суворих часових обмежень, і якщо підлеглі географічно зосереджені в одному місці, менеджери можуть як і раніше використовувати для вибору свого стилю керівництва створене раніше дерево рішень. Приклад такого дерева рішень наведено на рис.9.1.
Однієї з відмінних рис моделі є те, що в цілому вона робить більший упор на вивчення ситуації, ніж на вивчення особистості лідера. Дійсно, можливо, є більше сенсу говорити про автократичну ситуацію і ситуацію участі, ніж про автократичного лідера або лідера, що бере участь. Щоб допомогти оцінити ситуацію, Врум і Йеттон розробили сім критеріїв, за якими оцінюється ситуація "підлеглі - керівник" , а також модель "дерева рішень".
