Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pitannya_do_zalyku_z_osnovi_biologiyi_ta_genetiki_lyudini_-_kopia.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
95 Кб
Скачать
☆
  1. Мутаційна мінливість.

Мутаційна мінливість. Мутаційна мінливість зумовлює зміну структури спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін.

Геномні (зміна кількості хромосом)

Поліплоїдія (3n, 4n тощо)

Гетероплоїдія (n+1, 2n+2 тощо)

Хромосомні

делеція — випадання ділянки хромосоми (втрачання певних спадкових властивостей);

дуплікація — подвоєння ділянки хромосоми;

інверсія — поворот ділянки хромосоми на 180°;

транслокація — перенесення ділянки хромосоми на іншу хромосому;

Генні (зачіпання структури гена — мутону — ділянки, що складається з двох нуклеотидів).

Прикладом мутації є деамінування цитозину в молекулах ДНК та утворення пари У-Г замість канонічної пари Ц-Г. Це зумовлюється деамінуванням цитозину внаслідок спонтанних хімічних реакцій. Загалом, мутації виявляються у фенотипі, тільки якщо вони є домінантними. Домінантні мутації пригнічують рецесивні мутації того ж роду. Проте, при чинниках навколишнього середовища, які не відповідають домінантним мутаціям, відбувається вивільнення рецесивних мутацій та успадкування цих змін — такий загальний механізм стабілізуючого природного добору.

Мутаційна мінливість приймається синтетичною теорією еволюції як субстрат природного добору. Згідно з цією теорією, етапи природного добору поділяються на такі стадії:

1) Спочатку з'являється особина з новими властивостями (мутаціями);

2) Потім вона виявляється здатною або нездатною залишити нащадків;

3) Якщо особина залишає нащадків, то зміни у її генотипі закріплюються.

  1. Мутаційні процеси у людини.

Мутаційний процес у людини схожий з таким у інших організмів за всіма основними показниками – середній частоті мутації на локус або геном за покоління, генетико-фізіологічними характеристиками мутацій, наявності антимутаційних бар’єрів. Це збіг невипадково. Основні характеристики спонтанного мутагенезу формувалися на початкових етапах еволюції життя під дією таких постійних факторів, як ультрафіолетове та інші види випромінювання, температура, визначена хімічна середа.

Хоча оцінка частоти виникнення мутацій у людей зустрічає серйозні труднощі, деякі підходи до отримання таких даних є. Відповідно до одного з них, максимальна обумовлена ​​вірогідність нової мутації становила 2,24х10-5 на один локус в поколінні.

В даний час тиск мутаційного процесу на генофонд людства, мабуть, посилюється завдяки зростанню індукованих мутацій. Їх причиною нерідко служать фактори, що виникають у зв’язку з виробничою діяльністю людини в умовах науково-технічної революції, наприклад іонізуюче випромінювання. Підрахунок приросту кількості мутацій понад фонових значень зустрічається з тими ж труднощами, про які йшла мова вище. Згідно з орієнтовними даними, доза в 1 Гр (грей), одержувана при низькому рівні радіації чоловіками, індукує від 1000 до 2000 мутацій з серйозними фенотипічними наслідками на кожен мільйон живих немовлят. У жінок ця цифра нижче – 900.

Мутагенні фактори індукують мутації як в статевих, так і в соматичних клітинах. В останньому випадку результат може полягати в підвищенні частоти певних захворювань, передусім злоякісних пухлин. Відносно іонізуючих випромінювань, зокрема, це лейкози. Далі йдуть рак молочної залози і щитовидної залози.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]