- •Питання до заліку з основ біології людини та генетики
- •Предмет і методи біології
- •Поняття про тканини, органи.
- •Поняття про системи органів людини.
- •Історія вивчення клітин
- •Сучасні методи біологічних досліджень організму людини.
- •Обмін речовин, як єдність процесів асиміляції та дисиміляції.
- •Генетичний код і його властивості.
- •Транскрипція. Трансляція.
- •Поняття гомеостазу.
- •Реплікація днк.
- •Шляхи збереження гомеостазу.
- •Ієрархія рівнів гомеостазу в організмі.
- •Нервово - гуморальна регуляція функцій організму людини.
- •Основні типи рнк. Їхня будова та функції.
- •Основні поняття класичної генетики та генетики людини
- •Гібридологічний аналіз та типи схрещувань.
- •Закономірності незалежного (менделівського) успадкування.
- •Структура гена.
- •Структура хромосом. Хромосомна теорія спадковості.
- •Генетичні карти хромосом.
- •Методи генетики людини.
- •Відхилення від менделівських формул розщеплення за незалежного успадкування генів.
- •Типи взаємодії алельних генів.
- •Типи взаємодії неалельних генів.
- •Закономірності успадкування за повного і неповного значення генів.
- •Поняття кросинговеру.
- •Генетика статі. Типи хромосомного визначення статі.
- •Особливості успадкування за повного і неповного зчеплення зі статтю.
- •Особливості успадкування за нерозходження статевих хромосом.
- •Статеві хромосоми людини.
- •Успадкування, зчеплене зі статтю у людини.
- •Співвідношення статей і його регуляція.
- •Фактори генетичної динаміки популяцій і мікроеволюція. Відсутність або обмеження панміксії, дрейф генів.
- •Міграція особин, тиск мутацій, вплив добору.
- •Особливості людської популяції.
- •Генетична структура популяцій, адаптація і еволюція.
- •Близько родинні шлюби.
- •Випадковій дрейф генів.
- •Мутації.
- •Модифікаційна мінливість.
- •Мутаційна мінливість.
- •Мутаційні процеси у людини.
- •Спадкові хвороби людини.
- •Фактори, які впливають на виникнення мутацій.
- •Гаметогенез. Запліднення.
- •Пренатальний період розвитку людини.
- •Постнатальний період розвитку людини.
- •Еволюція взаємин природи і людини.
- •Поняття екології людини
- •Здоров’я людини як інтегральний показник її багатовимірної екологічної ніши.
- •Реакція організму на вплив факторів середовища.
- •Вплив абіотичних та біотичних факторів на здоров’я людини.
- •Нова філософія життя.
- •Закони і закономірності еволюційного процесу.
- •Роль середовища і спадковості в розвитку фізичних та розумових ознак людини.
Реплікація днк.
Унікальна властивість молекули ДНК подвоюватися перед поділом клітини називається реплікацією. Ця властивість зумовлена особливістю будови молекули ДНК, що складається з двох комплементарних ланцюгів. Реплікація відбувається в ядрі під час Б-періоду інтерфази. На цей час хромосоми під світловим мікроскопом не виявляються.
Реплікація ДНК - найважливіший молекулярний процес, що є в основі всіх різновидів поділу клітин, усіх типів розмноження, а, значить, в основі забезпечення тривалого існування окремих індивідуумів, популяцій і всіх видів живих організмів. Для кожного виду дуже важливо підтримувати сталість свого генотипу та фенотипу, а значить, зберігати незмінність нуклеотидної послідовності генетичного коду. Для цього необхідно абсолютно точно відтворювати молекули ДНК перед кожним поділом клітини, тобто основне функціональне значення реплікації - забезпечення нащадка стабільною генетичною інформацією розвитку, функціонування і поведінки.
Транскрипція. Трансляція.
Транскрипція – передавання інформації про структуру білка з молекули ДНК на іРНК. Інформація про структуру конкретного білка закодована в молекулі ДНК, яка міститься в ядрі. Ця інформація може бути переписана на молекули іРНК тоді, коли подвійний ланцюг ДНК на певному відрізку роз’єднається і кожний із ланцюгів відійде один від одного. Цей процес здійснюється за допомогою специфічних ферментів, які розривають водневі зв’язки між азотистими основами окремих ланцюгів. Далі за участю ферменту РНК-полімерази вздовж одного із роз’єднаних ланцюгів ДНК розпочинається синтез молекули іРНК.
З молекул ДНК можна отримати безліч точних копій у вигляді молекул іРНК. Отже певна ділянка ДНК (ген) є матрицею для відповідної іРНК.
Трансляція – процес безпосереднього синтезу поліпептидних ланцюгів. Він полягає в тому, що молекула іРНК рухається між двома субодиницями рибосом і до неї послідовно приєднуються молекули тРНК з активованими амінокислотами. При цьому рибосома за допомогою свого функціонального центру розпізнає антикодон тРНК і звільняє від неї амінокислоту, збираючи поліпептидний ланцюг.
Послідовність розміщення амінокислот визначається порядком чергування триплетів у молекулі іРНК. Опинившись поряд, амінокислоти утворюють пептидні зв’язки одна з одною, використовуючи енергію АТФ. У результаті з рибосоми сходить поліпептидний ланцюг, який містить багато амінокислотних залишків, розміщених у певній послідовності. Швидкість сполучення амінокислот між собою досягає 20-50 за секунду. Тому синтез поліпептидного ланцюга з 150 амінокислот відбувається за 3-5с.
Процес трансляції можна поділити на чотири фази: активацію, ініціацію, елонгацію та термінацію.
Поняття гомеостазу.
Гомеостаз — стан рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси. Здебільшого це поняття вживається в біології. Гомеостаз підтримується безперервною роботою систем органів кровообігу, дихання, травлення, виділення тощо, виділенням у кров біологічно активних хімічних речовин, які забезпечують взаємодію клітин і органів. Найважливіша роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі, яка регулює діяльність органів і систем організму. Гомеостаз регулюється безпосередньо проміжним мозком.