7. Історія вивчення клітин

Відкриття і вивчення клітини стало можливим завдяки винайденню мікроскопа та вдосконаленню методів мікроскопічних досліджень. Перший опис клітини зроблено у 1665р. англійським ученим Р. Гуком. Згодом з’ясувалося, що він відкрив не клітини, а лише зовнішні оболонки самих клітин.

З розвитком мікроскопів у ХІХ ст. з’явився прогрес у вивченні клітин. Уявлення про побудову клітини змінилось: за основу клітини бралася не клітинна оболонка, а її зміст – протоплазма. У протоплазмі було відкрито постійний компонент клітини – ядро. Чисельні відомості про тонку будову та розвиток тканин і клітин дали змогу зробити узагальнення. Таке узагальнення запропонував у 1839 р. німецький біолог Т.Шванн у вигляді сформульованої ним клітинної теорії. Він стверджував, що клітини рослин і тварин принципово подібні між собою.

Крім Т.Шванна та М.Шлейдена, співавторами клітинної теорії вважають німецького вченого Рудольфа Вірхова та естонського вченого Карла Бера. Р.Вірхов довів, що клітини утворюються з інших клітин внаслідок їх поділу. К.Бер відкрив яйцеклітину птахів і ссавців і довів, що багатоклітинні організми цих тварин розвиваються з однієї клітини – заплідненої яйцеклітини (зиготи). Клітина є одиницею не лише будови, а ц розвитку організму.

Створення клітинної теорії стала найважливішою подією в біології, однією із вирішальних доказів єдності всієї живої природи. Клітинна теорія сприяла розвитку ембріології, гістології і фізіології. Вона стала основою для матеріалістичного розуміння життя, пояснення суті індивідуального розвитку.

8. Сучасні методи біологічних досліджень організму людини.

Метод спостереження — є основою морфологічних наук, використовується, як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об'єкта, що досліджується, без штучного втручання до його процесів життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження.

Порівняльний метод — використовується для порівняння об'єкта дослідження з подібними об'єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та класифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами.

Експериментальний метод — використовується для вивчення об'єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об'єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і лабораторних.

Моніторинг — це метод постійного спостереження за станом окремих біологічних об'єктів, перебігом певних процесів в окремих екологічних системах, або у біосфері в цілому.

Моделювання — це метод демонстрації та дослідження певних процесів, явищ або організмів за допомогою їх спрощеної імітації. Він дає можливість вивчати об'єкти та процеси, котрі складно чи неможливо відтворити експериментально, або безпосередньо спостерігати.

Статистичний метод — метод оснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності.