Основна література:

1. Акулов М. Г. Економіка праці і соціально-трудові відносини : навчальний посібник / Акулов М. Г., Драбаніч А. В., Євась Т. В. та ін. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 328 с.

2. Іляш О. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навчальний посібник / Іляш О. І., Гринкевич С. С. – К. : Знання, 2010. – 476 с.

Додаткова література:

1. Грішнова О. А. Економіка праці й соціально-трудові відносини : підручник / Грішнова О. А. – К. : Знання, 2007. – 559 с.

Лекція 13–14

Лекція 13– 14 – 4 год; самостійна робота – 8 год, індивідуальна – 0 год

Тема. Політика доходів і оплата праці

Мета: ознайомитись із сутністю поняття «заробітна плата», вивчити її функції. Дослідити процес організації оплати праці. Ознайомитись із показниками рівня життя, засвоїти поняття «прожитковий мінімум». Вивчити структуру доходів населення.

План

1. Вартість робочої сили, рівень життя та структура доходів населення.

2. Заробітна плата: сутність та функції.

3. Принципи і складові елементи організації оплати праці.

1. Вартість робочої сили, рівень життя та структура доходів населення

Одним із важливих елементів ринкової системи господарювання є наймана праця. Робоча сила найманих працівників на ринку праці виступає як товар, який має вартість.

Вартість робочої сили являє собою сукупність витрат підприємця, пов’язаних з використанням робочої сили, забезпеченням життєдіяльності людини, з метою підтримування її працездатності, професійно-кваліфікаційної підготовки, утримання сім’ї і виховання дітей, духовного розвитку тощо.

На вартість робочої сили також впливають результати праці власника робочої сили.

Вартість робочої сили формується на ринку шляхом порівняння результативності, корисності праці із затратами на відтворення робочої сили і встановлюється на рівні, який узгоджує граничну продуктивність праці, тобто цінність послуг праці для покупця-підприємця, з витратами, які потрібні ля відтворення робочої сили.

На величину вартості робочої сили впливають певні чинники. Одні збільшують її, інші – зменшують.

До чинників, що збільшують вартість робочої сили належать:

– розширення потреб у нових товарах та послугах залежно від економічного розвитку суспільства;

– збільшення втрат на житло, транспортних витрат;

– підвищення інтенсивності праці найманих працівників, зростання психологічного навантаження, що потребує дедалі більше життєвих засобів для відновлення витрачених фізичних, моральних і нервових сил.

Зниження вартості життєвих засобів, потрібних для відтворення робочої сили, зумовлюється підвищенням продуктивності праці і впливає на зниження вартості робочої сили.

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить про те, що вартість робочої сили має тенденцію до зростання. Це пояснюється тим, що темпи зростання вартості робочої сили через включення в неї маси вартостей нових товарів та послуг значно більші, ніж темпи зниження їх внаслідок зменшення вартості предметів споживання під впливом підвищення продуктивності праці.

До складу вартості робочої сили належить:

– безпосередньо заробітна плата (тарифний заробіток, посадова платня, преміальні виплати, надбавки та доплати);

– натуральні виплати (харчування, витрати на житло тощо), які надаються працівникам підприємцями;

– витрати роботодавців на соціальне страхування. Встановлені законом внески на соціальне забезпечення (за віком, у зв’язку з інвалідністю, хворобою, материнством, виробничим травматизмом, безробіттям і у вигляді сімейної допомоги). Добровільні чи договірні (засновані на колективних угодах) внески в системі соціального забезпечення і приватне страхування. Безпосередні виплати трудівникам у зв’язку з відсутністю на роботі через хворобу, нещасний випадок тощо. Вартість медичного й санітарного обслуговування. Вихідна допомога (виплати у зв’язку із закінченням строку трудового договору);

– витрати на професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу, професійну орієнтацію та підбір кадрів;

– витрати на соціально-побутове обслуговування (їдальні та інші заклади харчування на підприємствах, культурне обслуговування та аналогічні послуги);

– податки, які розглядаються як витрати на робочу силу (на фонд заробітної плати, дохід).

Сукупність життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили у грошовому виразі, визначає ціну робочої сили. Залежно від стану ринку праці ціна робочої сили може відхилятися від її вартості.

Ціна робочої сили, по–перше, залежить від кон’юнктури ринку праці, попиту та пропозиції робочої сили. Кон’юнктура може коливатися, викликаючи відповідні коливання в ціні.

Доходи населення – це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини. Формування їх здійснюється за рахунок оплати праці працівників, виплат із соціальних фондів, підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів з інших джерел.

Види і структура доходів населення: