Основна література:

1. Акулов М. Г. Економіка праці і соціально-трудові відносини : навчальний посібник / Акулов М. Г., Драбаніч А. В., Євась Т. В. та ін. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 328 с.

2. Іляш О. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навчальний посібник / Іляш О. І., Гринкевич С. С. – К. : Знання, 2010. – 476 с.

Додаткова література:

1. Єсінова Н. І. Економіка праці і соціально-трудові відносини / Єсінова Н. І. – К. : Знання–Кондор, 2004. – 432 с.

2. Грішнова О. А. Економіка праці й соціально-трудові відносини : підручник / Грішнова О. А. – К. : Знання, 2007. – 559 с.

3. Абрамов В. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку / Абрамов В. М., Данюк В. М., Колот А. М.. – Одеса : ОКФА, 1995.

Законодавчі та нормативно-правові акти:

1. Про зайнятість населення : Закон України від 05 липня 2012 р. № 5067-VI зі змінами і доповненнями.

2. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття : Закон України від 02 березня 2000 р. № 1533-III зі змінами і доповненнями.

3. Про затвердження змін до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності : наказ Міністерства соціальної політики України від 17.07.2012 р. № 439.

Лекція 9–10 (4 год)

Лекція 9–10 – 4 год; самостійна робота – 4год; індивідуальна – 0 год

Тема. Організація і нормування праці

Мета: ознайомитись із процесом організації праці на підприємстві. Засвоїти види і класифікацію трудових процесів. Ознайомитись із характером організації та обслуговування робочих місць. Вивчити основні нормативи і норми праці.

План

1. Поняття, зміст і завдання організації праці

2. Трудовий процес: сутність, класифікація та його раціоналізація

3. Організація та обслуговування робочих місць

4. Умови праці та фактори їх формування

5. Робочий час та режим праці і відпочинку.

6. Нормативи і норми праці.

1. Поняття, зміст і завдання організації праці

Організація праці на підприємстві являє собою розподіл загального обсягу робіт та визначення потрібних пропорцій у кількості виконавців, розміщення працівників та досягнення узгодженості в їхніх діях, за якої продуктивно використовується техніка, матеріальні та трудові ресурси.

Організація праці – це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів.

Це певний порядок побудови і здійснення трудового процесу, завдяки якому забезпечується формування та функціонування системи ефективної взаємодії працівників із засобами виробництва та між собою з метою досягнення бажаних результатів.

Отже, організація праці повинна розглядатись із двох боків:

по-перше, як стан системи, що складається з конкретних взаємопов’язаних елементів та відповідає цілям виробництва;

по-друге, як систематична діяльність людей щодо впровадження нововведень в існуючу організацію праці для приведення її у відповідність із досягнутим рівнем розвитку науки, техніки і технології.

Організація праці на підприємствах, в окремих галузях виробництва здійснюється в конкретних формах, різноманітність яких залежить від таких основних чинників:

– рівень науково-технічного прогресу, система організації виробництва;

– психологічні фактори, особливості екологічного середовища;

– чинники, обумовлені характером завдань, які вирішуються в різних ланках системи управління.