- •1.1.1. Актуальність курсу
- •1.1.2. Мовна особистість науковця
- •1.1.3. Мовнокомунікативна компетенція молодого дослідника
- •57 Контрольні запитання і проблемно-пошукові завдання
- •Тема 1.2
- •1.2.1 .Основні функції та різновиди наукового стилю
- •1,2.2. Основні жанри наукових досліджень
- •1.2.2. Основні жанри наукових досліджень
- •1.2.4. Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •Тема 2.1
- •2.1. Науковий текст як результат наукового дослідження
- •2.2. Культура читання наукового тексту
- •2.3.Конспектування, анотування, реферування наукового тексту
- •Мовні засоби в довідковій анотації
- •Анотація на посібник
- •Анотація на монографію
- •Анотації до дисертацій
- •Зразок анотації на дисертацію
- •Література до теми:
- •Тема 2.2
- •2.2.3. Перелік умовних позначень
- •2.2.4. Мовне оформлення основних композиційних компонентів наукового дослідження
- •2.2.5.0Формлення списку використаних джерел
- •2.2.6. Мовні засоби у науковій роботі'4
- •Тема 2.3 Наукова стаття як самостійний науковий твір
- •2.3.1. Основні компоненти наукової статті
- •2.3.2. Цитування. Посилання
- •2.3.4. Мовні кліше у науковій статті
- •Література до теми:
- •Тема 2.4 Науковий відгук і наукова рецензія
- •2.4Л.Особливості наукової рецензії
- •Етапи рецензування (за г.Онуфрієнко)
- •2.4.2. Відгук наукового керівника
- •2.4.3. Відгук наукового опонента
- •Зразок відгуку на дисертацію
- •Леонід Ушкалов
- •Література до теми:
- •Тема 3.1 Виступ із науковим повідомленням
- •3.1.5. Наукова стаття і науковий виступ: спільне і відмінне
- •Тема 3.2
- •3.2.1. Оратор і аудиторія. Мистецтво ефективної усної переконуючої комунікації
- •Тема 3.3 презентація наукового виступу
- •3.2. Науковий виступ
- •Література до теми:
Анотація на монографію
Семеног ОМ. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: Монографія. - Суми: ВВП "Мрія-1" ТОВ, 2005.- 404 с.
84
У монографії викладено теоретико-методологічні та методичні засади системи професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Розглянуто особливості становлення фаху в національному і світовому контексті. Запропоновано навчально-методичну систему професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури, що зорієнтована на формування професійної компетентності та культуромовної особистості.
Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, магістрантів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, учителів-словесників.
Анотації до дисертацій
Анотації до кандидатської та докторської дисертацій містяться, як правило, наприкінці автореферату дисертації і в лаконічній і конкретній науковій формі відображають основний зміст і результати наукового дослідження. Подаються у такій послідовності: українською, російською та англійською мовами. Одна з них, на вибір здобувача, має бути розгорнутою, обсягом 2 сторінки машинописного тексту, а дві інші - ідентичні за змістом (обсягом до 0,5 сторінки, до 1 200 друкованих знаків). Після кожної анотації подаються ключові слова відповідною мовою. Загальна кількість ключових слів - від трьох до десяти. ._,„,
Зразок анотації на дисертацію
Гавриш І.В. Розвиток українського наукового стилю 20-30-х рр. XX ст. (на матеріалі науково-технічних текстів). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. -Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2000.
Дисертаційне дослідження присвячене визначенню характерних тенденцій і закономірностей розвитку українського наукового стилю 20-30-х рр. XX ст. на основі аналізу науково-технічних текстів навчального та прикладного характеру, публікацій, уміщених у періодичних виданнях, а також матеріалів тогочасних лексикографічних праць.
У дослідженні визначено, що український науковий стиль аналізованого періоду був представлений науково-технічними текстами різних жанрів: підручники, посібники, лекції, статті,
85
наукові доповіді, довідники, описи пристроїв та ін. Вони мають такі спільні риси, як конкретність змісту, вживання певних синтаксичних конструкцій, співвідносне вживання термінів і загальновживаних слів, належна системно-структурна організація тексту. Проаналізовані тексти різняться формою будови, характером наявної інформації та її емоційним забарвленням залежно від призначення тексту, обсягу поданої інформації, спрямованості змісту, що й дозволяє визначати їх жанрову належність.
Здійснений аналіз науково-технічних текстів і фахових словників надав змогу визначити шляхи формування української науково-технічної термінології дослідженого періоду: творення науково-технічних термінів за допомогою словотворчих ресурсів української мови, добір українських відповідників до запозичених термінів, використання інтернаціональних термінів.
Ключові слова: науковий стиль, науково-технічний текст, фаховий словник, термін, термінологія, терміносистема, жанрові різновиди, аналіз. *
Реферування '"•■
Готуючи наукову роботу, варто скористатися?" методом реферативного читання фахових джерел. Об'єктами реферування стають наукові статті, книги чи розділи з них, депоновані рукописи.
Мета реферування - здійснити аналітико-синтетичне опрацювання наукового джерела (або джерел), тобто проаналізувати представлений документ, знайти вагомі у змістовому відношенні дані (основні положення, факти, результати, висновки). Така діяльність сприяє формуванню умінь і навичок здійснювати оглядове і пошукове \ читання, виконувати смисловий аналіз наукового тексту для вилучення основної інформації, "згортати" вилучену інформації до рівня плану, тез, конспекту, анотації, оформлювати відповідні матеріали за мовними нормами.
Реферат виконує інформаційну (подає інформацію про певний документ) і пошукову (реферат використовується в інформаційно-пошукових, зокрема й автоматизованих системах для пошуку конкретних тематичних документів та інформації) функції.
Реферати класифікують за належністю до певної галузі знань
(реферати із гуманітарних, природничих, суспільних, технічних та
інших галузей науки), за способом характеристики первинного
[ документа (реферати-конспекти, що послідовно передають у
II
6
загальному вигляді зміст усього первинного документу; проблемно-орієнтовані реферати, що акцентують увагу читача на окремих темах або проблемах первинного документу); за кількістю джерел реферування (оглядові, групові, монографічні), за обсягом (короткі і поширені); за формою викладу (текстові, табличні, змішані); за автором (автореферати, реферати, укладені працівниками реферативної чи інформаційно-бібліографічної служби).
Реферуючи наукове джерело, на етапі ознайомлювального читання з метою проведення оглядового аналізу читаємо заголовок, вступ (передмову), зміст тексту, висновки, анотацію.
На етапі аналізу тексту документа з'ясуємо особливості об'єкта, можливість його практичного застосування. Виділимо факти, нові ідеї й гіпотези, експериментальні дані, нові методики, переваги застосування запропонованого варіанту вирішення проблеми. При потребі включимо до реферату ілюстрації, таблиці, бібліографічні посилання.
Виконуючи мовне оформлення реферату, звернемо увагу на:
- цитування, тобто дослівне відтворення фрагментів первинного документу;
перефразування, що передбачає часткову зміну (скорочення, об'єднання, заміну, згрупування та інші подібні процедури) окремих фрагментів тексту первинного документу;
заміщення (заміну фрагменту тексту - речення загалом чи його частини, словосполучення чи слова, якщо це не спотворює зміст документа) словами на зразок "такі", "подібні", "вищезазначені", "розглянуті раніше" тощо, значення яких необхідно розкрити;
опущення (пропуск слова чи словосполучення на зразок "ця стаття", "ця робота", "таким чином", "відповідно", "наприклад", "зокрема", "при цьому") без спотворення смислового змісту тексту реферату);
- суміщення (два чи кілька речень, де є подібні елементи, накладають одне на одне, утворюючи складну конструкцію).
Текст реферату має вирізнятися конкретністю, чіткістю, лаконічністю. Не бажано використовувати громіздкі речення, складні конструкції, звороти, що утруднюють сприйняття змісту. Не варто також подавати критичні зауваження стосовно тексту або його довільну інтерпретацію.
Л ; »!"■■•■ ■ .- -Л.
87 Контрольні запитання і проблемно-пошукові завдання
/. Що означає вислів "читати "по діагоналі"? Які твори ви так і читаєте?
2. Прочитайте поради відомого італійського науковця Умберто Еко стосовно читання першоджерел. Який досвід читання наукових праць у вас?
Підкреслення збагачують книгу. Вони є знаками вашої зацікавленості, дозволяють повернутися до книги навіть через тривалий час і миттю відшукати те місце, що вас зацікавило. Але підкреслювати треба розумно. Деякі підкреслюють усе. Це означає не підкреслити нічого.
Користуйтеся різними кольорами, адже буває, на одній сторінці співіснують відомості різного порядку. Кольорові знаки стануть у пригоді на останній стадії роботи, коли за червоним кольором ви легко впізнаєте матеріал для першого розділу, за зеленим - для другого.
Зазначайте ступінь важливості інформації. Позначайте всі місця, до яких маєте намір повернутися.
У яких випадках не підкреслюють? Коли книга не ваша. Або коли вона рідкісна, добре ілюстрована і дорога. У цих випадках, очевидно, вихід зі становища - ксерокопіювати відповідні сторінки, або виписати у зошит найяскравіші пасажі з відповідними коментарями.
Спробуйте швидко прочитати сторінку-дві з наукових праць кінця XIX ст. Ви відразу ж відчуваєте, що автор наче змушує вас до неспішного спільного міркування. У чому тут справа? , ,
Розкажіть про правила побудови наукового тексту, його композиції.
Схарактеризуйте основні види анотацій. З'ясуйте, який вид анотації є найбільш поширеним у науковій діяльності. ;
6. Ознайомтеся з анотаціями на три журнальні наукові статті •гуманітарних проблем. Проаналізуйте їх за структурою, змістом,
моченням, мовним оформленням, обсягом.
Складіть до наукової монографії довідково-рекомендаційну анотацію. Порівняйте свою анотацію з наведеною у книзі.
Назвіть спільні та відмінні вимоги до анотації і до реферату наукового джерела.
Складіть, спираючись на мовні кліше, реферат на журнальну статтю гуманітарної тематики.
10. Установіть спільне й відмінне між конспектом наукового джерела, анотацією і рефератом. щ*
