Тема 3.3 презентація наукового виступу

'СНУ і''

Зміст

1. Інформаційна культура сучасного дослідника

2. Мета і ознаки електронної презентації наукового виступу.

б!Ш!

Ш!3.3.1. Інформаційна культура сучасного дослідника

ні і»Динамізм глобальних змін у світі з його яскраво вираженою інформатизацією, тенденції розвитку українського суспільства зі орієнтацією на широкоосвічену і гармонійну особистість детермінують потребу усе більш широкого використання інформаційних технологій (мультимедіатехнологій, Інтернет—технологій) у сфері освіти і науки. Відповідно до інноваційної освітньої парадигми поняття "навчити" -означає "навчити учитися", самостійно здобувати, аналізувати^ інтерпретувати інформацію, прагнути до постійного вдосконалення, саморозвитку, самореалізації.

Серед дванадцяти стратегічних пунктів Середньострокової стратегії Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури на 2002 - 2007 роки, затвердженій на 31-й Генеральній конференції ЮНЕСКО у 2001 році увага акцентується на забезпеченні загального доступу до інформаційних і комунікаційних технологій, які в науковій літературі визначаються як сукупність методів, засобів зберігання, опрацювання, передавання, подавання різноманітних повідомлень і даних, які суттєво впливають на характер виробництва, наукових досліджень, освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури.

Такі інновації вводяться насамперед з метою покращити підготовку мобільних фахівців XXI століття. Пояснення стосовно змін в освіті пропонуються у Всесвітній декларації про вищу освіту для XXI століття: підходи і практичні заходи (Париж, 1998). У документі зокрема зазначається, що нова інформаційна технологія не применшує потреби у викладачах, хоча видозмінює їх роль у навчальному процесі, основоположне значення набуває постійний діалог, що перетворює інформацію у знання і розуміння. Вищі навчальні заклади, спираючись на переваги і можливості, які надаються новими інформаційними і комунікаційними технологіями на засадах відкритості, рівноправності і міжнародного співробітництва повинні забезпечувати якість освіти

1 76

шляхом участі у цих технологіях, розробці навчальних матеріалів і обміну досвідом, застосування інноваційних технологій у галузі викладання, підготовки кадрів, наукових досліджень, забезпечуючи таким чином, загальну доступність знань, створення нових форм навчального середовища, починаючи від засобів дистанційної освіти до повноцінних "віртуальних" вищих навчальних закладів і систем, здатних скорочувати відстань та розробляти високоякісні системи освіти з урахуванням культурної самобутності кожної країни.

На кардинальні зміни, що відбуваються у формі та змісті навчання на засадах інформаційних технологій, указує блискавичне насичення освітнього простору новими термінами і терміносполуками на позначення дистанційної форми навчання (сііяіапсе 1еагпіп§, сіізїапсе есіисаііоп і похідні опііпе 1еагпіп§, опііпе есіисагіоп, уігіиаі ескюаііоп), учасників дистанційної освіти (уіітиаі зикіепі, суЬегіесйігег, е-іеагпег), на позначення інформаційної комп'ютерної мережі Інтернет (нтГогтагіоп зирегЬі§Ь\уау, е-таіі, \уеЬ-ра§е), віртуального розкладу занять (уіітиаі іітеіаЬіе), електронних навчальних програм, матеріалів, лекцій та семінарів (суЬегзетіпаг, суЬегіесшге, опііпе соигзе, Іеіезетіпаг, іеіесоигзе, еіесїгопісаііу гіеііуегесі сіі§ііа1 таїегіаіз), віртуальної грамотності (уіїїиаі Іііегасу) тощо. Літера "є" в окремих вище наведених словах означає, що інформація циркулює в електронно-цифровій формі, ідеально пристосованій для комп'ютерів.

Отже, важливою рисою дослідника є інформаційна культура, комп'ютерна грамотність, вміння працювати з постійно оновлюваною електронною інформацією світового рівня, що зосереджена у всесвітній мережі Інтернет. До традиційних джерел пошуку інформації додалися нові оп-іте-джерела інформації; публікації в Інгернеті, електронні бібліотеки, ^еЬ-форуми, телеконференції, \^еЬ-сайти університетів, інформаційні агентства, електронні науково-педагогічні журнали.

Ефективним засобом формування культури наукового мовлення виступає відеозйомка фрагментів наукових семінарів, студентських конференцій з наступним аналізом поведінки доповідача. Зарекомендувала себе і форма обміну науковою інформацією зі студентами інших ВНЗів з допомогою електронної пошти. »

177

і 3.3.2. Мета і ознаки електронної презентації «^

наукового виступу »,ік«,

Добре, коли науковий виступ супроводжується комп'ютерною презентацією. Так називають послідовність слайдів, на яких можуть іути текстові і візуальні матеріали (рисунки, фотографії, діаграми, музика, відеоролики). Текстові матеріали становлять електронний текст, писемне текстове утворення, розміщене на електронному носії та може бути подане в комп'ютерній мережі. Адресат може не лише прочитати електронний текст, а й прослухати звукові файли чи переглянути відеофайли, приєднані до такого тексту.

Ознаками комп'ютерної презентації є поліадресатність і варіативність, мета - ознайомити наукову громадськість з отриманими здобутками, знайти певний відгук у колег, які проводять наукові пошуки у тих чи у суміжних галузях.

Електронні тексти виконують комунікативні стратегії: стратегію привернення уваги (виділення назви електронного тексту за допомогою зміни кольору та шрифту) і стратегію інформування. Головним комунікативним завданням адресата при сприйнятті електронного тексту, є перехід від пасивного до активного засвоєння наданої в тексті інформації.

За типом викладу серед наукових електронних текстів

виділяються оповідні тексти, тексти-роздуми, тексти-дефініції.

Наведемо приклад виступу, що супроводжується електронною

презентацією.

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГ А-ДОС ЛІД НИК А В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ ПАРАДИГМІ XXI СТОЛІТТЯ

Слайд 1 (Назва доповіді, доповідач )

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГА ДОСЛІДНИКА & еОЦХОКУЛЬТУРНІЙ ПАРАДИГМІ XXX СТОЛІТТЯ

Слайд 2 Лавиноподібний розвиток науки посилив увагу до формування кадрового науково-дослідницького потенціалу якісно нового рівня.

І ВЛЦ

■.■і '..

«'.ХЯ

ІІІ'рі'ІШШіНІ ШіМ V 4.1' ШЧі'ІІІІІН і-іП<Ш ІЬПІШ

ар.-шіі*.\і Сшчин срі'Япн* нирийничу с'Н-іу

( ■ГТШЖ)

178

Разом з позитивом і стрімким зростанням кількості дослідників, такі процеси, на жаль, супроводжуються і негативними ознаками. Маємо констатувати дефіцит не лише методологічної культури, а й мовної. Не менш важливими є вміння вільно, нормативно послугуватися національною науковою мовою в усіх її підстилях, представляти аналітико-синтетичну інформацію та адекватно викладати її як у письмовій, так і в усній формах.

Слайд 3. Сьогодення зактуалізовує слова українського вченого І.Огієнка про те, що "наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння".

Витіснення державної мови "на периферію наукового життя", чужоземний інформаційно-культурний тиск детермінують недостатній автоматизм у володінні українською науковою мовою. Вадами наукового тексту залишаються численні стилістичні, орфографічні, пунктуаційні помилки.

Слайд 4. Окреслимо тенденції, що впливають на мовну культуру сучасного педагога-дослідника, представимо шляхи формування означеної якості на прикладі авторського спецкурсу.

Слайд 5. Серед очевидних пріоритетів початку двадцять першого століття - культурологічний підхід до науково-дослідницької діяльності, інтегративність освіти з наукою, культурою, мистецтвом. В обґрунтованій відомим ученим-літературознавцем М. Бахтіним концепції "людини культури" переконливо доводиться, що особистість - не замкнута й ізольована річ у собі; вона відкрита для світу людей, для спілкування, для діалогу.

Слайд 6. Це значно розширює поняття "наукового діалогу", що відображає цілеспрямовану, діяльну, активну позицію його учасників, внутрішній процес професійно-особистісного становлення, виступає стимулом самовдосконалення, саморозвитку та постійного оновлення.

Слайд 7. Розвиток мовної культури дослідника відбувається і технологічно. "Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004 — 2010 роки", Міжгалузева науково—технічна програма "Інформація. Мова. Інтелект" (Слайд 8) регламентують проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі лінгвістичної технології; створення системи Всеукраїнського лінгвістичного діалогу (інтелектуальних мовно-інформаційних систем нового покоління, нової енциклопедичної та лінгвістичної літератури, навчальних підручників в електронних варіантах).

Слайд 9 Українським мовно-інформаційним фондом в онлайновому варіанті розроблена інтегрована лексикографічна система

179

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЄДАГОГД-ДОСЛІДНИК*

»«адоюльтУ№«йп«'*аили хм століття

" Словники України", де представлені п'ять словників - орфографічний, транскрипції, фразеологічний, синонімів, реєстрових слів);

•1*

киш «.

Слайд 8 Створюється новий 20- томний тлумачний словник української мови (зараз є 18 томів). Таку інтелектуальну пошукову систему в Інтернеті планується спорядити акустичними функціями (засобами озвучення текстового матеріалу), ілюстративну частину буде розширено шляхом додавання медіафрагментів - графіки, анімації, відео тощо. Інформаційно-лінгвістична система Словника еволюціонуватиме і як дослідницька.

Слайд 10 Формування і реалізація творчих якостей майбутніх дослідників залежить від особистісних якостей викладачів, котрі мають поєднувати в собі наукову ерудицію, володіти сучасними освітніми технологіями, педагогічним професіоналізмом, оперативно реагувати на неперервно мінливі вимоги до професійної компетентності, знати і розуміти інтегративні процеси в науці й освіті, здійснювати їх взаємодію і синтез. Особистим прикладом (фундаментальною підготовкою, блискучим читанням лекцій, відомими широкому загалу читачів книгами, скрупульозним ставленням до проведення експериментальних досліджень, володінням секретами ефективного "живого" слова, "науковою іскоркою", тонким відчуттям наукового стилю, толерантністю старше покоління вчених мотивує самостійний пошук молодих дослідників.

Якісна риса - це діалогова взаємодія викладача-науковця і студента-дослідника. Саме науковий діалог допомагає формувати самостійність, відповідальність, відкритість, спонукає до розвитку мовленнєвих умінь представити власну думку в гармонії форми і змісту, зіставити її з думкою іншого автора, володіти реплікою і паузою,

180

вербальними і невербальними засобами вираження спеціальних реалей, категорій і понять.

Слайд 11 Розкрити ці та інші питання, а також поглибити знання студентів і магістрів про науковий стиль української мови, розширити уявлення про українську наукову мову, опанувати технології роботи із сучасним українським науковим текстом передбачаємо у спецкурсі "Культура наукової української мови".

Слайд 12 Три змістові модулі спрямовуємо на набуття молодими дослідниками знань правил побудови і культури читання наукового тексту, особливостей конспектування, анотування та реферування наукових джерел, мовних засобів організації наукової інформації, обов'язкових вимог до оформлення цитат, списку використаних джерел, мовних кліше для написання рецензії та відгуку, композиційно-логічної побудови усної наукової доповіді.

Студенти вчаться працювати з навчальною, навчально-методичною, науковою, довідниковою літературою; здійснювати пошук і систематизацію наукової інформації, її інформаційно-пошукове, аналітико-критичне, творче прочитання,

Слайд 13-14 Сьогодні цей процес значно спрощується завдяки автоматизованій системі пошуку, де представлено:

• електронний алфавітно-предметний покажчик;

• електронний систематичний каталог авторефератів;...

• електронний каталог статей (книг) тощо.

Набути основи бібліотечно-бібліографічної культури необхідні кожному досліднику.

■г^т

всоцк

Аию

М ОВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГ А-ДОСЛІДНИКА В СОЦІОКУЛЬТУРШЙ ПАРАДИГМІ XXI СТОЛІТТЯ

І'.НОМ

181

Слайд 15. На заняттях пропонуємо різноманітні завдання і тренінги на формування мовно-дослідницької культури: вправи на переклад мовних формул з російської мови:

главньїм образом естетственньш образом каким образом наилучшим образом подобньім образом равньїм образом надлежащим образом совпадать

переважно природно,звичайно

як ..*г,

якнайкраще

так само а також

як слід -р-

шішимш» співпадати, збігатися;

Слайд 16 Вправи на дублетність, джерелом якого є паралельне вживання власного і запозиченого (чужомовного та рідного) слова-

терміна

апелювати - звертатися; ,...,

домінувати, превалювати - переважати;

лімітувати -обмежувати

релятивний - відносний,

релевантний - істотний, доречний,

Слайд 17. Педагогічними умовами формування мовної культури студента-дослідника, я показує практика, є насамперед:

• висока мовна культура викладача-наставника;

• залучення студента до діяльності наукової лабораторії

викладача;

> орієнтація студента на розвиток сучасного стилю наукового

мислення;

> проблематизація змісту навчального матеріалу;

>• інформаційне забезпечення науково-дослідної роботи студента Отже, майбутнє за креативною особистістю педагога-дослідника з виразними націоментальними рисами, який стимулює потяг до істини, розвиває нестандартність і гнучкість мислення, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення.

Проблемно-пошукові завдання

кг| 1. Розробіть фрагмент виступу з проблем Арслідження із залученням технічних засобів навчання.

Дякую за увагу.

власного

182

2. Розробіть комп'ютерну презентацію з проблем власного дослідження.

3. Порівняйте наукову статтю і науковий виступ на одну й ту ж тему. У науковій статті знайдіть мовні засоби і охарактеризуйте їх смислове навантаження.

3.1. наукова стаття '^

Електронний навчально—методичний ІЩ' комплекс

"Словесник" як засіб активізації самостійної роботи студентів-

філологів

Аналізуються структура і змістове наповнення електронного навчально-методичного комплексу "Словесник", спрямованого на забезпечення активізації самостійної навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-дослідної діяльності студентів, системи практик на факультеті української філології педагогічного університету. Подається експертна оцінка запропонованого засобу.

(Актуальність теми) Важливою рисою вчителя української мови і літератури двадцять першого століття при незаперечній ролі його фундаментальної та психолого-педагогічної підготовки має­стати інформаційна культура, комп'ютерна грамотність, уміння працювати з постійно оновлюваною електронною інформацією. Оволодіння основами інформаційно-комунікативних технологій і методикою їх використання забезпечує індивідуально-орієнтований підхід, сприяє вираженій мотивації до конструювання нових моделей навчальної діяльності.

(Ступінь дослідженості проблеми). На вдосконаленні наявного та створенні нового навчально-методичного, інформаційного забезпечення навчання у педагогічних ВНЗ в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу наголошувалося в Лісабонській конвенції та Болонській декларації, у Середньостроковій стратегії Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури на 2002 - 2007 рр., на Всесвітньому Саміті з питань Інформаційного Суспільства (2003). Різноманітні аспекти навчання на основі інформаційних технологій розглядаються в публікаціях українських та зарубіжних дослідників (Р.ГуревиЧ; МЖалдак, М.Згуровський, Г.Козлакова, Н.Морзе, Є.Полат, Дж.Рассел, С.Сисоєва, П.Стефаненко, Р.Тайлер, С.Христочевський, О.Штиров, І.Щукіна та ін.). Дедалі більшу

183

увагу шляхам упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як ефективного засобу формування професійної компетентності приділяють вищі навчальні заклади.

Однак аналіз освітніх ресурсів Інтернету дав можливість виявити низку недоліків у цій галузі: на сьогодні поки що відсутній повноцінний комплекс інформаційних освітніх послуг (не є численними консультаційні \УеЬ-пункти, віртуальні бібліотеки); нечітко обґрунтовано переваги раціонального поєднання комп'ютеризованого навчання із традиційним; програмні засоби не завжди відповідають психолого-педагогічним вимогам.

(Мета і завдання статті) У межах статті висвітлимо окремі аспекти розробки і використання електронних навчальних книг як ефективного засобу формування професійної компетентності майбутніх педагогів, проаналізуємо структуру і змістове наповнення електронного навчально-методичного комплексу "Словесник" (далі -ЕНМК), запропонованого нами для активізації самостійної роботи студентів-філологів.

(Хід дослідження) Хоча електронні посібники все частіше використовуються в навчальному процесі, на сьогодні поки що не існує їх чіткого визначення. На думку дослідників (А.Кривошеєв, П.Підкасистий, О.Тищенко, СХристочевський та ін.), такий навчальний засіб представляє собою програмно-методичний комплекс, що складається з конкретного навчального курсу або розділу і дозволяє самостійно чи з допомогою викладача опанувати такий курс [9; 10; 12; 15; 17; 18]. У своєму дослідженні ми користуємося тлумаченням цього поняття, яке подає СХристочевський: "програмно-методичний засіб, що забезпечує можливість самостійно або з допомогою викладача опанувати навчальний курс чи його розділ" [17].

Як правило, електронні навчальні засоби будуються як набори слайдів і складаються із презентаційної частини, де міститься основна інформаційна частина, та вправ для визначення оцінки знань. Важливими вимогами побудови навчального засобу виступають повнота викладу, структурування матеріалу, забезпечення індивідуалізації, доступності, використання голосових і візуальних образів, організація зворотнього зв'язку (вправи, тести, діалоговий режим) тощо. З урахуванням вище зазначених положень в якості інформаційної підтримки навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-дослідної діяльності, системи практик на факультеті

ш

184

української філології педагогічного університету нами було розроблено електронний навчально-методичний комплекс "Словесник" (далі - ЕНМК). Комплекс представлений на лазерному диску, містить №еЬ-посібники "Український фольклор", "Вступ до слов'янської філології"", "Мовне родинознавство",

"Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Педагогічні ситуації в українській художній літературі", "Наукова робота студентів-філологів", що виступають відповідниками до існуючих авторських книг на паперових носіях, а також інформаційно-пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся".

Мету впровадження такого комплексу вбачали в побудові цілісної системи інформаційного забезпечення взаємопов'язаних складових професійної підготовки — навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, комплексу практик - на засадах культурознавчого, особистісно-^, компетентнісно зорієнтованих підходів, удосконаленні насамперед інформаційної та дослідницької компетентності студентів-філологів.

Працюючи над розробкою ЕНМК, ми враховували загальні підходи вчених [1; 7; 9; 12; 16; 17] щодо процесу створення комп'ютерних засобів. Електронні посібники готувалися у вигляді локального ^еЬ-сайта, який може бути легко завантажений в Інтернет у середовищі Масготесііа Огеапшеауег 4. Навчальний текстовий матеріал ЕНМК подано у форматі НТМЬ у вигляді >УеЬ-сторінок. Це відкрита інформаційна система, збагачена гіпертекстовими посиланнями на відповідну сторінку цього ж або інших електронних навчальних засобів, статичними ілюстраціями, аудіофрагментами. Комп'ютерна розробка уможливлює мобільне використання фрагментів різних посібників одночасно, хоча кожний з них є автономним.

Особливість комплексу ми передбачали у багаторівневому характері представленої інформації у' * культурологічному, регіональному, психолого-педагогічному, дослідницькому напрямах для бакалаврів, спеціалістів, магістрів, тісний узаємозв'язок між посібниками на основі гіперпосилань, відкритість оболонки для внесення змін у навчальний матеріал, якість пізнавальної інформації, її естетична цінність, що сприяє мотивації навчання і формуванню інтересу до виконання завдань пошуково-дослідницької діяльності, розрахованість на користувача зі шкільною комп'ютерною грамотністю. До того ж електронні книги варіативні у виконанні: цим

185

засобам можна надати зручної для читання форми, кольору фону, букв, при потребі роздрукувати певну частину тексту.

\УеЬ-практикуми "Український фольклор" (для студентів 1 курсу), "Вступ до слов'янської філології" {для студентів 2 курсу) "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" (для студентів З курсу) містять ^еЬ-сторінки, де представлено програми відповідних навчальних курсів, літературні та Інтернет-джерела, модулі, зміст яких реалізується у відповідних темах, систему тестових, контрольних, творчих, проблемних завдань, словник термінів, тематику наукових робіт.

\УеЬ-посібник "Мовнеродинознавство" як додаток до спецкурсу "Етнолінгводидактична культура вчителя" побудований з урахуванням ідеї взаємопов'язаного вивчення мови і культури на основі діалогу мов і культур: наповнений регіональним лінгвокраєзнавчим матеріалом, багатоваріантними формами контролю навчальних досягнень і сприяє, як показала дослідна робота, формуванню лінгвокультурознавчої компетенції майбутнього педагога.

\УеЬ-сторінки \/УеЬ-практикуму "Педагогічні ситуації в українській художній літературі" (для студентів 3-5 курсів) з літературним матеріалом (фрагменти із творів української художньої літератури XIX -XX століть, де знайшли відображення проблеми шкільної освіти) насичували системою завдань і запитань, які орієнтують студентів на глибоке осмислення педагогічних ситуацій і спрямовані на формування культури педагогічного спілкування: поміркувати над психологією спілкування між учителем і учнями, навчитися виявляти педагогічні закономірності, обґрунтовувати власні позиції щодо вирішення різноманітних педагогічних ситуацій на основі прочитаного тексту.

У тісному взаємозв'язку з попередніми складовими ЕНМК був представлений електронний посібник "Наукова робота студентів— філологів" (для студентів 1-5 курсів, магістрантів). На ШеЬ-сторінках подано особливості виконання й оформлення наукових робіт із сучасної української літературної мови, історії української літератури, методики викладання української мови і літератури, мова і стиль досліджень.

Інформаційно-пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся" створювалася з урахуванням існуючого досвіду українських та російських навчальних закладів: фольклорно-етнографічного курсу "Засік" Кіровоградського ДПУ, інформаційно-

1 86

пошукової системи "Етнографія народів Росії" Санкт-Петербурзького ДУ, інформаційно-пошукових систем "Традиційна культура Російської Півночі", "Етнографічна діяльність музеїв Росії" [8; 14]. У запропонованій системі представлено комплекс навчально-організаційних і навчально-методичних матеріалів для проведення фольклорної, діалектологічної, етнографічної та педагогічної практик. \№еЬ-сторінки містять програми цих практик і методичні рекомендації до їх проведення. Система збагачена елементами аудіовізуальної інформації, представленої у формі фотографій, народних пісень, зокрема Сумщини.

Експертне оцінювання допомогло здійснити подальшу ґрунтовну корекцію змісту книг, вдосконалити їх комп'ютерну презентацію. Експертизу електронних книг здійснювали викладачі і вчителі української мови і літератури. Викладачі інформатики оцінювали наявність діалогового режиму спілкування, підтримку броузерами, функціональність, простоту навігації, швидкість завантаження, відповідність рівню комп'ютерної техніки, наявної в навчальному закладі, дизайн-ергономіку, типи модулів навчального матеріалу (текстові модулі, гіпертекстові посилання, статичні ілюстрації, відео- і аудіофрагменти); модулі діагностики знань, систему багаторівневої допомоги. Експерти внесли пропозиції вдосконалити систему навігації та контролю, уникнути зайвих гіперпосилань, подавати невеликі порції інформації, розміщені у 2-3 екрани, зауважили на тому, щоб назви електронних файлів співпадали з назвами тем розділів.

Викладачі-психологи оцінювали психологічний супровід (урахування індивідуальних і вікових особливостей, вплив на розвиток професійної компетентності), мову (науково доцільну, зрозумілу), діалоговий режим спілкування, дизайн-ергономіку (читабельність інформації, комфортність (простоту) у використанні, естетику (поєднання фону і кольору шрифта), технічне забезпечення (швидкість завантаження, пошуку відповідної інформації, забезпечення гіпермедійності).

(Висновки). Загальна оцінка придатності електронних книг була позитивною. Використання ЕНМК дозволило викладачам і вчителям доповнити процес викладання навчальних дисциплін комп'ютерними технологіями, підвищити власну інформаційну культуру; студентам -отримати додатковий засіб інформації, поліпшити якість навчання, удосконалити професійну компетентність. Використання ЕНМК, як

187

виявило опитування респондентів, сприяло формуванню умінь самостійного набування знань, здійснення інформаційної, навчальної, дослідницької діяльності, удосконаленню практичних навичок оперування комп'ютерними засобами навчання в ході засвоєння філологічних знань.

Презентація тексту на локальних серверах, у відкритому освітньому просторі (ЕНМК "Словесник" представлений на освітньому порталі "Діти України" (Ьірр://\у\у\у.спі1сігеп.е<іи-иа.пеі) та в електронній бібліотеці Тернопільського НПУ (Ьірр:/Лулу\¥. їпри.есіи.иа.) спонукала більшу кількість користувачів (учнів профільних класів, учителів, студентів) працювати з навчальним матеріалом. Зокрема, поданий матеріал, за відгуками з електронної пошти, дозволив вчителям і викладачам різних регіонів України збагатити навчальні заняття і дослідницьку роботу.

Продовжуючи вдосконалення ЕНМК "Словесник", плануємо уникнути низки недоліків у комплектуванні електронних навчальних курсів: не завжди вдало підібрані елементи дизайну, нечіткі розміри шрифтів, які повинні спеціально впроваджуватися у програму технічної реалізації такого видання, не послідовно враховуються індивідуально-психологічні аспекти спілкування з такими книгами. Дослідно-експериментальна робота підтвердила також потребу впровадження в систему професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника предметної інформатики, вивчення і використання спеціальних засобів інформаційних технологій, найбільш характерних для педагогічної галузі.

(Перспективи дослідження). Досвід використання нових інформаційних технологій дозволив виокремити ті напрями роботи, які потребують удосконалення: необхідність активізації формування комплексної комп'ютерної діагностики, упровадження елементів комп'ютерної психології, комп'ютерної дидактики, комп'ютерної етики, оперативної та об'єктивної оцінки теоретичних знань і практичних умінь студентів, підвищення зацікавленості у студіюванні навчального матеріалу; розвитку здібностей, стимулювання науково- пошукової діяльності, і., >' ииьл-лі і ич,і.к'

V.

188

Список використаних джерел: '

1. Аверин Д. В. Размьішление об злектронньїх учебниках // Мир русского слова. - 2002. - №1. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: <Ьірр://\у\УЛУ.1еагпіп§-ги58Іап. §гатоіа.га/іоигпа1з.п1:т11>. - Загол. з екрану. - Мова рос.

2. Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект. - М.: Педагогика, 1988.- 161 с.

3. Біда О.А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. - Умань, 2003. - 492 с.

4. Бондар О. Проблеми відбору експертів та комплексної оцінки їхніх компетенцій // Освіта і управління. - 2005. - число 8. - С. 114 — 118.

5. Братченко С.Л. Гуманитарньїе зкспертизьі в образовании: . критерии личностного роста // Школьньїе технологии. - 2001. - №4. -

С.137- 152.

6. Буринська Н.М. До проблеми оцінки якості підручника // Проблеми сучасного підручника: 36. наук, праць // Інститут педагогіки АПН України; Гол. ред. Б.М.Мадзігон. - К.: Комп'ютер у школі та сім'ї, 1999. - С. 8 - 10.

7. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. -416 с.

8. Информационно-поисковая система "Традиционная культура Русского Севера" (Каргополье). - [Електронний ресурс] - <Ьі;рр:/Лу\у\у.шіпепіа.ги. їо1к1оге.Ьі:т>. - Загол. з екрану. - Мова рос.

9. Калюжна Г. Викладання іноземної мови з використанням Інтернет-ресурсів // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2005. - №2-С. 23-28.

Ю.Кривошеев А.О. Злектронньїй учебник - что зто такое? // Университетская книга. - 1998. -№2. -С. 13-15.

11 .Кьіверялг А.А. Методьі исследования в профессиональной педагогике. - Таллин: Валгус, 1980. - 224 с.

12.Литвин А. Використання технологій мультимедіа у професійній підготовці // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2005. - №2. -С. 7-22.

13.Новий словник української мови: У 3-х т. - 2-е вид. / Уклад. В.Яременко, О.Сліпушко. - К.: Вид-во "АКОНІТ", 2003: Т.1: А - К. -926 с.

189

14.Перлини фольклору Кіровоградщини. V Фольклорно- етнографічний курс "Засік". Ідея Корнеєва В.М. Підтримка Кухар О.О. Створено інформаційним центром КДПУ. - [Електронний; ресурс] - Режим доступу: <Ьірр:///а8Ік.к8ри.кг.иа>. - Загол. з екрану. - Мова укр. '

15.Пидкасистьш П.И., Тищенко О.Б. Компьютерньіе технологии в 5 системе дистанционного обучения // Педагогика. - 2000. - №5. - С. 7/* -13. ■<

Хб.Струганець Л. Комп'ютерні технології в системі мовної освіти // Наукові записки Тернопільського ДПУ.- Серія: Педагогіка. - 2004. - №5.-СІ 10-116.

17. Українська мова: Навчальна програма та методичні рекомендації до курсу слухачів підготовчого відділення дистанційної форми навчання (на засадах модульно-рейтингової системи навчання) / Уклад. Мацько Л.І., Кравець Л.В. - К.: Міленіум, 2003. - 44 с.

\%.Христочевский С.А. Информационньїе технологи в Европе (по материалам конгресса ЮНЕСКО) // Тезьі докладов пленарних заседаний VII Международной конференции - виставки "ИТ в образовании". - М.: МИФИ, 1998. - С. 48 - 52.

19.ЧернилевскийД.В. Дидактические технологии в вьісшей школе: Учебн. пособие для вузов. - М.: ЮНИТО-ДАНА, 2002. - 437 с.