Література до теми:

Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту. - К., 1970. - 306 с.

Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації / НАН України; Інститут української мови; відп. ред. М.М. Пещак. - К., 1998. - 194 с.

Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. - К.: "Центр навчальної літератури", 2006.- 312с.

Зелінська Н. В. Наукова рецензія у жанровій палітрі української публіцистики XIX - початку XX ст.: проблематика, структура, особливості викладу // 36. пр. Наук.-досл. центру періодики. - Львів: Львів, наук, бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, 2004. - Вип. 12. -С. 186-201.

Сидоренко Л. Культура мови наукового стилю // Українська термінологія і сучасність: Матер. II Всеукр. наук. конференції.-К., 1997.-С.178-180.

Ставицька Л. Відгук офіційного оппонента // [Електронний ресурс] - Режим доступу: <Електронна бібліотека Інституту журналістики. Ьірр: /Лу\т..)оигп.ітіу.кіеу.иа/>.- Загол. з екрану.-Мова укр.

Чепіга І.П. Мовленнєві особливості наукового тексту: текст-міркування, текст-доказ //Лінгвістичні студії.-Донецьк, 2002.-Вип.10.-С.157-161.

■>у> •■

.'.V ><■•.■■

89

Тема 2.2

1 ^МовШ'оформлення результатів наукової роботи

ГЛИН'"1 ' ,'Мк'і ■ -4-сіУі

,г.\т:(\ - »-,< -яг.. Зміст

2.2.1. Складання робочого плану

-''"і ОТ

КТЕС

**а!2.2.2. Шляхи наукового пошуку з теми дослідження т 2.2.3. Перелік умовних позначень.

2.2.4. Мовне оформлення основних композиційних

компонентів наукового дослідження

2.2.5.Оформлення списку використаних джерел*':

2.2.6. Мовні засоби у науковій роботі >м '

' ■ .; ■ • ■ ■■ ■ іжйдін

2.2.1. Складання робочого плану*0,іш *

План наукової роботи - це ескіз майбутньої праці. В основу плану може бути покладена гіпотеза, що ґрунтується на інтуїції або вже розробленій версії.

На першому етапі складання плану (робочий план) у загальних рисах подаємо характеристику предмета дослідження, складаємо перелік головних завдань, які побудовані в динаміці за схемою: історія-теорія-практика і потребують розв'язання. Визначаємо необхідну кількість розділів, підрозділів та їх найменування. Важлива ознака плану - його чіткість, логічність і лаконічність у формулюванні. У подальшому такий план уточняємо.

Наступний етап - складання плану-проспекту. Це реферативне викладення наукового матеріалу, розташованого в логічній послідовності, своєрідний довідковий покажчик. ,

ки>). 2.2.2. Шляхи наукового пошуку з теми дослідження

Джерелом наукової інформації називають документ, що містить

науковий факт (такий документ є первинним) або є результатом

налітичної та логічної обробки (вторинний документ). Для роботи з

;такими документами звертаємося до наукової, спеціальної, профільної

бібліотек.

Основи бібліотечно-бібліографічної культури необхідні кожному читачеві, а досліднику - насамперед. Відповідно до обраної Феми після настанов наукового керівника студенту (дисертанту) потрібно скласти список спеціальної літератури, яку належить Опрацювати у фондах бібліотеки університету та інших бібліотек.

90

У довідково-інформаційному відділі бібліотеки існує система каталогів та картотек, що допоможуть визначити необхідне коло наукових джерел. Каталоги - це система накопичення і збереження даних про літературу, що наявна у бібліотеці. Картотека - перелік усіх матеріалів, виявлених з певної тематики.

Існує три види каталогів: абетковий; систематичний; предметний. Абетковий каталог дозволяє встановити, які твори того чи іншого автора, відомого дослідникові, наявні в бібліотеці, з'ясувати дані про видання: прізвище автора і назва книги, місто, де вона надрукована, назва видавництва і рік видання, кількість сторінок.

У систематичному каталозі картки згруповані в логічному порядку відповідно до галузей знань і за допомогою них можна з'ясувати, які саме твори наявні у бібліотеці, та підібрати необхідну літературу. У предметному каталозі бібліографічні записи розташовані за алфавітом предметних рубрик. Такий каталог використовується для підбору матеріалів із вузькоспеціалізованих питань.

Пошук наукової інформації сьогодні значно спростився за рахунок електронних каталогів, в яких представлено електронний алфавітно-предметний покажчик; електронний систематичний каталог авторефератів; електронний каталог статей (книг) тощо.

Звичайно, наукова робота виконується на основі глибокого вивчення різноманітних літературних навчально-методичних (підручники, навчальні та методичні посібники) і наукових (монографії, статті в науково-методичних журналах та збірниках наукових праць, дисертації, матеріали наукових семінарів та конференцій тощо) джерел, нормативно-програмних документів (державні документи про освіту, навчальні плани і програми), а також за результатами самостійної пошукової роботи. Опрацьовуючи літературні джерела, складаємо власний бібліографічний покажчик видань.

Для дослідника-початківця часто досить складно виокремити необхідну інформацію зі значної кількості джерел, до того ж у короткий термін. На сьогодні існують різні методики опрацювання джерел, які допоможуть пришвидшити науковий пошук. !

Бібліографи радять: <;.■

• добре, аби співставити назву джерела із тематикою обраного дослідження; ■.'!■■■■ ■■■■..;- оні/пгоіі

• важливо орієнтуватися на праці вже відомих авторів} такі

91

джерела можуть слугувати методологічною базою наукового дослідження;

- важливу інформацію ми знайдемо в реферативних журналах, що містять анотації та бібліографічні описи, а також у бюлетенях сигнальної інформації, основне завдання яких полягає в оперативному інформуванні про всі наукові і технічні новинки.

У колі читання мають бути не лише книги і статті безпосередньо з теми роботи, коло літературних джерел має бути широким. Оптимальною кількістю повинна бути така, що розкриває тему дослідження. При цьому бажано, щоб кожне джерело аналізувалося не ізольовано від інших.

Наприклад, якщо виконується дослідження на тему "Етнолінгвісіичний аспект дослідження вигукових

фразеологізмів", варто познайомитися з літературою, присвяченою українській фразеології, етнолінгвістиці, а не лише обмежуватися пошуком інформації лише про вигукові фразеологізми.

Досліджуючи проблему стилістичного використання певної групи лексики у творах окремого письменника, необхідно не лише уважно прочитати академічні праці з лексикології та стилістики, а й детально ознайомитися з публікаціями, присвяченими творчості цього митця. При цьому, конспектуючи, слід завжди добре пам'ятати предмет власного дослідження і не відходити від визначеної теми.

Ознайомлення з науковими джерелами допоможе уточнити, вдосконалити робочий план дослідження.