- •Навчально - методичний комплекс з дисципліни «українська мова (за професійним спрямуванням)» срс
- •Програма самостійної роботи студентів
- •Розділ і. Розділ 1. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.2. Мовленнєва культура - критерій професійної
- •Методичні вказівки
- •Основні ознаки культури мови
- •Виділимо насамперед правила для мовця
- •Правила для слухача
- •1. Мовлення - це:
- •3. Усне ділове мовлення супроводжується:
- •4. З якою метою використовується офіційно-діловий стиль мовлення?
- •Практичні завдання
- •1.Виберіть правильний варіант характеристики виступу:
- •2.Посткомунікативний етап публічного виступу включає:
- •4. Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:
- •5. Щоб утримувати увагу слухачів, потрібно:
- •Розділ іі. Етика ділового спілкування
- •Тема 2.2. Форми та функції ділового спілкування. Бар'єри в спілкуванні, його рівні. Сучасні теорії міжособових стосунків.
- •Методичні вказівки
- •Класифікація функцій спілкування
- •Міжособистісні стосунки
- •Комунікативні бар'єри
- •1. Спілкування - це:
- •2. Виберіть правильне твердження:
- •3. Виберіть правильний варіант відповіді:
- •4. Якщо ви бажаєте навчитися критикувати так, щоб не образити людину, то:
- •Розділ ііі. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоконтролю
- •Форми контролю
- •Лекційний матеріал Терміни і термінологія. Лексика за сферою вживання
- •Способи творення термінів
- •Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •Практичні завдання
- •1. Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі, знання науки, культури, техніки, будівництва, називалося:
- •2.Терміни - це така група слів нашої мови, яка:
- •3. Виберіть найбільш прийнятні рекомендації щодо вживання термінів:
- •5. Термінологія – це:
- •Тема 3.2. Фразеологічні одиниці, кліше та використання
- •2.Фразеологізми як і слова -
- •3.Мовне кліше-
- •5. Вислів «не місце красить людину, а людина місце» належить до групи:
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоконтролю
- •Форми контролю
- •Лекційний матеріал Типи термінологічних словників
- •Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •Практичні завдання
- •ТестКонец формы
- •Тема 3.4. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (граматичні форми).
- •Практичні завдання
- •Тема 5.1. Документ - основний вид ділового мовлення.
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоконтролю
- •Форми контролю
- •Лекційний матеріал Документ - основний вид ділового мовлення
- •Реквізити та їх оформлення
- •Вимоги до складання та оформлення різних видів документів
- •Оформлення сторінки
- •Види документів та їх класифікація
- •Практичні завдання
- •1. Документ – це:
- •3. Рубрикація – це:
- •4. Якщо текст документа не вміщується на одній сторінці, на другу сторінку можна перенести
- •5. Штамп – це:
- •Тема 5.3. Кореспонденція за характером інформації. Телеграма. Факс. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні і пояснювальні записки.
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоконтролю
- •Форми контролю
- •Лекційний матеріал Службова телеграма
- •Оголошення
- •Запрошення
- •Службові записки
- •Практичні завдання
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоконтролю
- •Форми контролю
- •Лекційний матеріал Наказ
- •Розпорядження
- •Постанова
- •Положення
- •1. Загальні положення
- •Інструкція
- •Практичні завдання
- •Використана література
Запитання для самоконтролю
1. Які види розпорядчих та організаційних документів ви знаєте?
2. Порівняйте написання наказу та розпорядження, спільне та відмінне в них.
3. Що таке постанова? З яких частин вона складається?
4. Доведіть, що статут – це основний документ організації і діяльності будь-якого підприємства.
5. Розкрийте поняття «інструкція». Які ви знаєте види інструкцій?
6. Які особливості посадової інструкції працівника вашої спеціальності? Наведіть приклад.
Форми контролю
Поточний - перевірка конспекту.
Підсумковий - підсумкова контрольна робота, екзамен.
Лекційний матеріал Наказ
Наказ – основний розпорядчий документ, який видається керівником підприємства, установи на правах єдиноначальності і в межах його компетенції.
Розрізняють накази про особовий склад і накази із загальних питань.
У наказах, що стосуються особового складу, оформляють призначення, переміщення, звільнення працівників, відрядження, відпустки, всілякі заохочення, нагороди та стягнення.
Текст наказу складається з констатуючої і розпорядчої частин.
Констатуюча частина містить такі елементи: вступ (зазначення причини видання наказу); доведення (переказ головних фактів); висновок (виклад мети видання наказу).
Складання і оформлення наказів про особовий склад має деякі особливості. У заголовку такого наказу пишуть: Про особовий склад. Констатуюча частина може опускатися. У розпорядчій частині пункти розміщують у певній послідовності: призначення на посаду, переведення, надання відпустки, звільнення з посади, зміна прізвища тощо.
Накладання дисциплінарних стягнень і оголошення заохочень оформляють, як правило, окремими наказами.
За формою накази мають бути однаковими. Це полегшує використання їх як довідкових. Кожний пункт наказу починається з дієслова, що означає дію (призначити, перевести, звільнити, оголосити подяку і т. ін.) і пишеться великими літерами. Великими літерами також з нового рядка зазначаються прізвище, ім’я і по батькові особи, а потім викладається текст пункту. Наприкінці кожного пункту наказу зазначається підстава для його складання. Наказ набирає чинності з моменту його підписання. Однак, окремі параграфи можуть мати свої терміни набрання чинності. Наприклад, призначення працівника на посаду може бути виконане з першого вересня, тоді, як наказ підписано 28 серпня. Якщо терміну з якоїсь причини не зазначено, то вони визначаються з моменту підписання наказу.
До викладу тексту наказу ставляться певні вимоги, оскільки правильне і чітке його формулювання гарантує трудові права працівників.
У наказах про прийняття на роботу необхідно зазначати: на яку посаду, до якого структурного підрозділу і з якого числа оформляється на роботу; вид прийняття на роботу ( на постійну – з випробувальними терміном, зі стажуванням тощо, на тимчасову – на певний термін, за сумісництвом і т. ін.); особливі умови роботи (з прийняттям матеріальної відповідальності, із скороченим робочим днем тощо). При переведення на іншу роботу в тексті зазначаються вид і мотивування переведення. В усіх випадках тимчасового переведення зазначається його тривалість.
У наказах про надання відпустки слід зазначити її вид (основний, додатковий, наприклад, за тривалість стажу роботи на одному підприємстві; навчальний; у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; без збереження заробітної плати, наприклад, за сімейними обставинами тощо), загальну кількість робочих днів, дату виходу у відпустку і повернення з неї, з який період роботи надано відпустку.
Звільняючи працівників, обов’язково зазначають дату і мотивують звільнення. Мотиви звільнення мають бути викладені стисло і чітко відповідно до чинного законодавства.
Накази про особовий склад оформляють аналогічно до наказів з основної діяльності. При цьому особлива увага приділяється візуванню, оскільки пункти наказу стосуються різних структурних підрозділів і осіб. Начальник відділу кадрів зобов’язаний ознайомити із змістом наказу згаданих осіб, про що вони розписуються в оригіналі.
Накази мають такі реквізити:
1. Назву установи, що видає наказ;
2. Назву документа;
3. Місце видання наказу;
4. Номер наказу;
5. Дату підписання наказу;
6. Заголовок;
7. Текст наказу;
8. Підпис керівника установи.
Зверніть увагу, що розпорядча частина наказу починається словом НАКАЗУЮ, яке звичайно друкується великими літерами з нового рядка, хоча може друкуватися як закінчення констатуючої частини, наприклад: «...з метою забезпечення подальшого зберігання техніки, НАКАЗУЮ:...»
Констатуюча частина друкується на відстані трьох інтервалів від заголовка. Закреслення й виправлення під час переписування або передруковування не дозволяється.
Аналізуючи мовні засоби і прийоми творення тексту документа, не забувайте про використання стійких словосполучень, про їхню роль і місце у складі речення. Необхідно також пам’ятати, що в писемній формі ділового мовлення переважає інфінітив. Вживаний у наказах і розпорядженнях, він надає висловленню категоричного характеру.
Примітка. Інфінітив має закінчення -ти, наприклад: здійснити, звільнити, надати. Закінчення -ть для ділових текстів не прийняте.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З N 198
27.06.2003
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 липня 2003 р.
за N 605/7926
Про затвердження Положення про обіг складських
документів на зерно
На виконання Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» ( 37-15 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року N 510 ( 510-2003-п ) «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно».
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про обіг складських документів на зерно (далі - Положення), що додається.
2. Головній державній інспекції якості та сертифікації сільськогосподарської продукції (Білий О.І.) у п'ятиденний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Ввести в обіг складські документи на зерно - складську квитанцію, просте та подвійне складські свідоцтва. Дозволити, як виняток, використання до 1 серпня 2003 року прибуткової накладної на зерно (форма N 13).
4. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства та продовольства облдержадміністрацій, суб'єктам зберігання зерна всіх форм власності вжити заходів щодо запровадження у визначені терміни обігу складських документів на зерно урожаю поточного року згідно з Положенням.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Державного секретаря Яковенка В.П.
В.О. Міністра С.Мельник
Поняття про розпорядження
Розпорядження — правовий акт управління державного колегіального органу, що видається в межах компетенції, наданої посадовій особі.
Розпорядження становлять підзаконні акти й поділяються на дві групи:
розпорядження загального характеру - тривалої дії;
розпорядження окремого характеру - стосуються конкретного вузького питання.
Розпорядження видають Президент України, Кабінет Міністрів (на підставі й для виконання законів, рішень Президента України, Верховної Ради та її Президії), виконкоми Рад народних депутатів, а також керівники підприємств (організацій, установ) та їхні заступники для вирішення оперативних завдань. Як правило, розпорядження, що їх видають на підприємствах, мають обмежений термін дії й стосуються вузького кола підрозділів чи посадових осіб (працівників).
Текст розпорядження оформляють так само, як і текст наказу з питань основної діяльності або вказівки, лише в констатуючій частині можуть уживатися слова «ЗОБОВ’ЯЗУЮ», «ДОЗВОЛЯЮ», «ЗАБЕЗПЕЧИТИ» тощо. Часто розпорядження мають додатки.
Оформляють розпорядження на загальних чи спеціальних бланках формату А4. Для вирішення численних питань може оформлятися витяг із розпорядження на зразок витягу з наказу щодо питань з основної діяльності.
Міністерство аграрної політики України
Могилів – Подільське хлібоприймальне підприємство
