8.2.3. Оподаткування страховиків податком на прибуток

Страхові компанії повинні платити загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори відповідно до чинного податкового законодавства. Однією з важливих особливостей оподаткування страховиків є те, що страхова та інвестиційна діяльність не є об'єктом обкладення ПДВ, але цей податок нараховується на інші доходи страховика (від оренди, реалізації майна).

Про оподаткування прибутку, то для цілей оподаткування прибуток страхової компанії визначений у порядку, передбаченому ЗУ "Прострахування", не береться. Для розрахунку податку на прибуток страховика застосовуються норми ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"

Для страхових компаній, що здійснюють загальне (ризикове) страхування, об'єктом оподаткування законодавством визначено валовий дохід, що оподатковується за ставкою в розмірі 3%. Для цілей оподаткування під оподатковуваним валовим доходом від страхової діяльності розуміють (за термінологією Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") суму отриманих (нарахованих) страховиком протягом звітного періоду страхових платежів (внесків, премій) за договорами страхування і перестрахування на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (внесків, премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорамиперестрахування з резидентами (вітчизняними перестрахувальниками) у тому ж податковому періоді.

Розрахунок здійснюється за формулою:

 

                    ПНП_{звіт. періоду} = (СП - СПП) * 3%,                                     (4)

 

де ПНПзвіт. періоду - сума податку на прибуток від страхової діяльності за звітний період;

СП - сума отриманих (нарахованих) страхових премій за звітний період;

СПП - сума сплачених (нарахованих) страхових премій за договорами перестрахування з вітчизняними перестрахувальниками за звітний період.

У разі перестрахування страхових ризиків у нерезидентів порядок оподаткування має певні особливості, які обумовлені прагненням державних органів управління обмежити відтік коштів у вигляді перестрахувальних премій за кордон і протистояти "схемного" ​​перестрахування, пов'язаному з тіньовим оборотом капіталу.

У зв'язку з цим відповідним Рішенням Нацфінпослуг був введений диференційований підхід до операцій вітчизняних страховиків з перестрахувальниками-нерезидентами.

Якщо страхова компанія переводить перестрахувальну премію за договором перестрахування з перестраховиком, що має рейтинг фінансової надійності на рівні не менше, ніж той, що був обумовлений рішенням Нацфінпослуг (Розпорядження Нацфінпослуг від 03.12.2004 р .. № 2885), то сума коштів, що перераховуються на користь такого перестраховика, звільняється від оподаткування (тобто віднімається з оподатковуваного валового доходу, як у випадку з вітчизняними перестрахувальниками).

Рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів визнається в Україні у разі, якщо він опублікований в бюлетенях перерахованих міжнародних рейтингових агентств або на офіційному сайті відповідного агентства в мережі Інтернет.

Якщо ж страхова компанія переводить перестрахувальну премію за договором перестрахування з перестраховиком, що або не має рейтингу фінансової надійності, або його рейтинг нижче встановленого Нацфінпослуг мінімальний рівень, то сума коштів, що перераховуються на користь такого перестраховика-нерезидента, не вираховується із суми оподатковуваного валового доходу страховиків , тобто не зменшує базу оподаткування, а значить - обкладається в її складі за ставкою 3%, незважаючи на те, що насправді ці кошти доходом страховика не є, оскільки набуває перестрахувальник.

Для страхових компаній, що здійснюють страхування життя, порядок оподаткування страхових операцій встановлено такий же, як для страховиків, що здійснюють загальне (ризикове) страхування - в ​​разі, якщо валові доходи за договорами страхування життя не відповідають критеріям, встановленим до них Законом України '"про оподаткування прибутку підприємств ".

У той же час законодавство передбачає можливість застосування «нульової» ставки податку (за термінологією Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") при оподаткуванні доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, які носять накопичувальний характер.

Під договором довгострокового страхування життя, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в. 1.37), розуміють договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових премій протягом не менше 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стійкої втрати ним працездатності.

У разі порушення зазначених вимог договору довгострокового страхування, в тому числі в разі його дострокового розірвання протягом визначеного законодавством граничного строку, доходи, одержані страховиком за таким договором, оподатковуються за ставкою 3 відсотки у податковому періоді, в якому відбувся.

Слід визначити, що особливий порядок оподаткування прибутку страхових компаній породив багато фінансових схем, метою яких є зменшення податкового тиску на клієнтів страховиків. Саме така норма податкового законодавства зумовила виникнення такого явища як "псевдострахування" і пояснює надмірно велика кількість страхових компаній в Україні.