- •Поняття сутність якості та типології політичного лідерства.
- •2) Охарактеризуйте коротко основні тези Платон "державець"
- •Правильні та неправильні форми правління та їх характеристика.
- •Ідеальна держава (утопія) та її характеристика.
- •З яких верств має складатись держава?
- •Ставлення до демократії.
- •Розкрийте сутність, джерела, структуру Політичної Влади (50 балів )
- •Охарактеризуйне лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію.
- •Охарактеризуйте змішану виборчу систему
- •Розкрийте суспільно-політичне уявлення Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Сформулюйте основні риси політичної культури народу сучасної України.
- •3.(Продовжити речення)
- •1. Сутність, субєкти і принципи міжнародної політики.
- •2. Структура політики.
- •1) Проаналізуйте погляди на політику, державу англійських мислителів Гоббса і Локка
- •2) Сформулюйте основні особливості партійної системи сучасної України.
- •1. Охарактеризуйте розвиток і встановлення політичної думки в Україні.
- •2. Наведіть приклади якостей політика за працею Вебера "Політика як покликання і професія"
- •1.Проаналізуйте сучасні теоретичні концепції політичної влади.(50 балів)
- •2.Наведіть типології політичного лідерства(30 балів)
- •3.2Сукупна діяльність суб’єктів політики,завдяки чому забезпечуються функції та розвиток політичної системи суспільства – це політичний процес
- •Розкрийте республіканську форму державного правління
- •Визначте сутність політ конфліктів, шляхи їх подолання
- •А) президентська республіка - форма правління, яка надає основні повноваження вибраному керівникові держави
- •2. Типологія правителя за працею м.Вебера « Політика як покликання і професія»
- •3. Дати визначення :
- •1. Охарактеризувати фашизм та неофашизм.
- •2. Порівняльний аналіз поглядів на кращий державний устрій вчених Платона та Арістотеля.
- •1. Сутність і функції політичної ідеології.
- •2. Охарактеризуйте мажоритарну виборчу систему
- •Охарактеризуйте авторитарний режим
- •2. Поняття громадсько-політичних рухів, їх ознаки
- •1. Зміст, основні етапи політичної соціалізації.
- •Основні форми правління згідно праці Арістотеля «Політика»
- •1. Поняття, основні ознаки, функції політичних партій
2. Типологія правителя за працею м.Вебера « Політика як покликання і професія»
Перша категорія «професійні політики», тобто люди, які не хотіли самі бути панами, як харизматичні вожді, але надійшли на службу політичним панам. Професійні політики безпосередньо не змушені шукати винагороду за свою політичну діяльність, на що просто повинен претендувати всякий незаможний політик. Політиками «з нагоди» є всі ми, коли опускаємо свій виборчий бюлетень або робимо подібне волевиявлення, наприклад плещемо у долоні або протестуємо на «політичному» зборах, вимовляємо «політичну» мова і так далі, у багатьох людей подібними діями й обмежується їхнє ставлення до політиці. Політиками «за сумісництвом» є в наші дні, наприклад, всі ті довірені особи та правління партійно-політичних союзів, які - за загальним правилом - займаються цією діяльністю лише в разі необхідності, і вона не стає для них першочерговим «справою життя» ні в матеріальному, ні в ідеальному відношенні. Як стверджує Макс Вебер, є два способи зробити з політики свою професію. Або жити «для» політики, або жити «за рахунок» політики і «політикою». «За рахунок» політики як професії живе той, хто прагне зробити з неї постійне джерело доходу, «для» політики - той, у кого інша мета.
Друга типізація: Журналіст, демагог (ведуть пусті розмови), партійний чиновник (чекає винагороди на роботу)
3. Дати визначення :
А.Політичний процесс- форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує в просторі й часі
Б. Політична діяльність- невід’ємна складова загальної людської діяльності, специфічна сутність якої полягає в сукупності дій окремих індивідів і великих соціальних груп (класів, партій, суспільних організацій тощо), спрямованих на реалізацію їхніх політичних інтересів, насамперед завоювання, утримання і використання влади
В.Основні відмінності між групою інтересів і політичною партією заключаються…
Групи інтересів, на відміну від партій, не прагнуть самі до політичної влади, але мають значні можливості здійснювати необхідний тиск на політичних діячів, державні структури, з метою прийняття потрібних їм рішень. Тому вони можуть бути суб’єктами політики.
Білет 16
1. Охарактеризувати фашизм та неофашизм.
фашизм. Термін "фашизм" почав широко вживатися з 1919 p У своїй класичній (італійській) формі фашизм був покликаний піднести силу національного духу, відродити історичне значення Римської імперії, сформувати ментальні засади нових імперських амбіцій, встановити тверду державну владу, яка б організувала все суспільство для здійснення історичної мети національного відродження.
Головним об´єднувальним гаслом для фашистів стала корпоративна єдність нації, що ґрунтується на спільності крові і раси й гарантом якої покликана бути держава.
Серед теоретиків — фундаторів фашистської ідеології слід назвати А. Ракко, Д. Джентіле і Б. Муссоліні.
Одним із найреакційніших відгалужень ідеології фашизму є нацизм (націонал-соціалізм). Нацистську доктрину обґрунтовано в книжках А. Гітлера "Моя боротьба" і А. Розенберга "Міф 20 століття". Найхарактернішими рисами нацистської ідеології й політики є: панування расистської шовіністичної ідеології; культ вождя; встановлення однопартійної системи; ототожнювання партії з державою, зрощення їхніх апаратів; мілітаризація й уніфікація всього суспільного життя тощо.
Неофашизм. В основу неофашистської ідеології покладено все ті ж фашистські постулати. Але є й відмінності, що містяться в закликах неофашистів, — відмова від етнічного месіанства, пропаганда так званого гуманізованого фашизму і деякі інші.