Тема 6.3 Пристрої до зернозбиральних комбайнів для збирання різних культур та незернової частини врожаю.
План:
1. Пристрої для збирання неколосових культур.
2. Пристрої для збирання незернової частини врожаю.
Література:
Войтюк Д.Г., Дубровін В.С., Іщенко Т.Д. та ін. Сільськогосподарські та меліоративні машини. - К.: Вища освіта, 2004. - 542 с.
Головчук А.Ф. Марченко В.І., Орлов В.Ф. Комбайни зернозбиральні. - К.: Грамота, 2005. -318 с.
1. Пристрої для збирання неколосових культур
Для збирання кукурудзи, соняшнику, круп’яних культур, сорго, рапсу, люпину, насінників трав тощо комбайни комплектують додатковими пристроями. Це пов’язано з тим, що для збирання неколосових культур потрібні інші режими роботи, а в деяких випадках і додаткові робочі органи чи агрегати.
Комбайн КЗС-9-1 «Славутич» комплектують такими самими пристроями, як і комбайн РСМ-10 «Дон-1500», які мають незначні відмінності.
П р и с т р і й д л я з н и ж е н н я ч а с т о т и о б е р т а н н я молотильного барабана — це ланцюговий привід, змонтований на панелі секцій молотарки. Частоту обертання молотильного барабана в межах 200...400 об/хв змінюють за допомогою змінних зірочок на валу відбійного бітера.
П р и с т р і й П З К С - 6 (К М Д - 6) призначений для збирання кукурудзи на зерно. Це шестирядкова фронтальна жатка, навішена на молотарку комбайна КЗС-9-1. На молотарку комбайна додатково встановлюють ланцюговий привід молотильного барабана, щитки між билами барабана, щиток із листової сталі на пальцьову решітку підбарабання і щитки на перші два каскади соломотряса.
Будову жатки показано на рис. 6.68. У робочому положенні її опускають до стикання мисів 1 з поверхнею поля. Комбайн спрямовують так, щоб рядки потрапили в просвіт між мисами. При цьому стебла захоплюються вальцями 2 качановідокремлювального апарата, обертаючись назустріч один одному, і протягують стебла між відривними пластинами 3. Качани відокремлюються від стебла і лапками подавальних ланцюгів 5 спрямовуються в шнек 8, а далі бітерами 10 похилої камери подаються в молотарку. Стебла при виході з вальців зрізаються різальним апаратом 4 і спрямовуються в шнек 6, який подає їх до бітера 7, а звідти — до барабана подрібнювача 9. Тут ножі барабана при взаємодії з протирізальними пластинами подрібнюють стебла і повітряним потоком спрямовуються у трубопровід 11, а з нього — в транспортний засіб, що рухається поруч.
Рис. 6.68. Пристрій для збирання кукурудзи ПЗКС-6 комбайна КЗС-9-1:
1 — мис; 2 — вальці; 3 — відривні пластини; 4 — різальний апарат; 5 — ланцюг з лапками; 6 — шнек стебел; 7 — приймальний бітер; 8 — шнек качанів; 9 — подрібнювач; 10 — бітер похилої камери; 11 — трубопровід
Якість обмолоту качанів регулюють зміною частоти обертання барабана у межах 350...420 об/хв та зазору між барабаном і підбарабанням на виході 35...40 мм, а на виході 18...25 мм.
П р и с т р і й П З С С - 8 (П З С - 8) призначений для збирання соняшнику.
Загальну будову пристрою показано на рис. 6.69.
Рис. 6.69. Пристрій для збирання соняшнику ПЗСС-8 комбайна КЗС-9-1:
1 — мис; 2 — ланцюговий конвеєр; 3 — різальний апарат; 4 — шнек; 5 — похила камера; 6 — плаваючий конвеєр; 7 — молотильний апарат.
Процес роботи відбувається так. Під час руху комбайна стебла надходять у просвіти між стеблопіднімачами (мисами) 1, захоплюються конвеєрами 2 і спрямовуються ними до різального апарата 3. Різальний апарат зрізує кошики, які потрапляють у шнек 4 і далі плаваючим конвеєром 6 похилої камери 5 спрямовуються до молотильного апарата 7. Частоту обертання молотильного барабана регулюють у межах 240...300 об/хв. Зазори між билами барабана і підбарабанням на вході становлять 40...50 мм, а на виході — 25...30 мм. Зазори між жалюзі верхнього решета мають бути 10...12 мм, нижнього решета — до 8 мм, подовжувача — до 14 мм.
П р и с т р і й П З К К - 9 призначений для збирання круп’яних культур: гречки, проса тощо. Він має спіралі із прогумованого паса, встановлені в зоні пальцьового механізму шнека жатки.
Для якісного обмолоту і сепарації частоту обертання молотильного барабана встановлюють не більше ніж 600 об/хв, а вентилятора — 600...650 об/хв. Зазори в молотильному апараті становлять: для проса — на вході 14...20 мм і на виході 4...10 мм; для гречки — на вході 25...30 мм і на виході 14...20 мм.
П р и с т р і й П С Л - 9 призначений для поліпшення якості роботи комбайна при збиранні люпину на фураж і насіння. До комплекту входять граблини мотовила з подовженими пальцями, спіралі із прогумованого паса для пальцьового механізму шнека жатки і змінне підбарабання домолочувального пристрою. Частоту обертання молотильного апарата при збиранні люпину на корм установлюють 900 об/хв, а при збиранні люпину на насіння — 650 об/хв.
Зазори між билами барабана і планками підбарабання на вході мають бути 16...24 мм, а на виході — 14...12 мм. Частота обертання вентилятора становить 600...650 об/хв.
До комбайна КЗС-9-1 розроблені також пристрої: ПЗЗБ-9 — для збирання зернобобових культур, ПЗЗС-9 — для збирання сорго, ПЗНР для збирання рапсу.
Зарубіжні пристрої, як правило, збирають тільки зернову частину врожаю кукурудзи. Такий підхід дає змогу зберегти порівняно просту конструкцію пристрою, оскільки немає потреби у робочих органах для збирання листостеблової маси.
Нині за рубежем пристрої для збирання кукурудзи на зерно є обов’язковими майже для всіх типів зернозбиральних комбайнів як роторних, так і класичної схеми. Основні їх відмінності такі:
пристрої збирають не тільки чотири, п’ять і шість рядків кукурудзи, а й вісім;
передбачено можливість збирання кукурудзи з міжряддями від 711 до 1016 мм;
пристрої швидко монтують і демонтують з комбайна;
удосконалені миси і подільники забезпечують збирання кукурудзи без втрат при низькорозміщених на стеблах качанах;
пристрої переобладнуються на різні міжряддя від 600 до 800 мм з кроком 50 мм;
передбачено зменшення чи збільшення робочих русел включенням (відключенням) їх у роботу в разі поломки;
підвищено активність вальців качановідокремлювального апарата;
для збирання полеглої кукурудзи пропонуються активні подільники у вигляді конічних шнеків;
передбачено асиметричну навіску пристрою на комбайн з метою усунення руху його коліс по рядках.
Останніми роками за рубежем почали розробляти пристрої, в яких передбачено збирання листостеблової маси, а також машини для її збирання після збирання кукурудзи на зерно.
П р и с т р о ї д л я з б и р а н н я с о н я ш н и к у зарубіжних фірм істотно не відрізняються від вітчизняних. Проте перевага віддається простішим типам 34-103А, які монтуються на хедери зернозбиральних комбайнів. Вони розраховані на міжряддя 70 см, кількість рядків, що збираються одночасно, становить 7...11, ширина захвату — 4,9...7,7 м, робоча швидкість 4...7 км/год, продуктивність 0,85...2,0 га/год. Маса обладнання пристрою, що монтується на комбайн, має бути 420...560 кг.
П р и с т р о ї д л я з б и р а н н я с о ї бувають рівчакового і суцільного зрізу. До рівчакових машин належать жатки серій 50 фірми «Джон Дір», хедери ХПС-4,2 до комбайнів СК-5, Е-516, хедер ХС-8/12 до комбайнів «Дон». Вони мають однотипну технологічну схему і аналогічні робочі органи. Робоче русло цих машин створюють ротаційний різальний апарат і два контури гофрованих пасово-ланцюгових конвеєрів, які захоплюють стеблову масу, утримують її під час зрізу, а після цього подають у поперечний шнек. Звужений шнеком потік рослин надходить до молотарки. Проте рівчакові хедери можуть збирати посіви тільки з певними міжряддями, мають складну конструкцію і значну металомісткість. Хедери суцільного зрізу не мають цих недоліків. Від звичайних хедерів для збирання зернових колосових культур вони відрізняються переважно наявністю плаваючого різального апарата.
2. Пристрої для збирання незернової частини врожаю
Залежно від способів збирання незернової частини врожаю (НЗВ) комбайни КЗС-9-1, КЗСР-9, «Дон» і «Нива» комплектують, як правило, копнувачем, подрібнювачем та капотом. Більшість зарубіжних комбайнів та комбайн «Лан» укомплектовані подрібнювачами та капотом. До цих пристроїв додають причіпні пристрої для транспортування комбайном візка із жаткою.
К о п н у в а ч (рис. 6.63) призначений для збирання НЗВ (крім соняшнику і кукурудзи) і укладання копиць рядами по полю за працюючим комбайном. Він складається з камери, соломонабивача, механізму і автомата вивантаження копиці, гідроавтоматичної системи закривання клапана та сигнального пристрою.
Копнувач працює у такий спосіб. При заповненні камери НЗВ штанга датчика 10 піднімається вгору і займає положення, при якому спрацьовує безконтактний датчик, що сигналізує комбайнеру про заповнення копнувача. За командою комбайнера приводиться в дію механізм розвантаження. Клапан відкривається, шарнірні пальці днища опускаються на стерню і при переміщенні комбайна відбувається розвантаження. Полова просипається крізь просвіти між шарнірними пальцями на поле в передню частину копиці. Після вивантаження копиці штанга датчика 17 повертається у вихідне положення і через тяги подає команду на гідророзподільник, який спрямовує робочу рідину від насоса в гідроциліндри 14. Гідроциліндри повертають клапан у вихідне положення, де він фіксується заскочками. Якість роботи соломонабивача регулюють так. Зміщенням лотока скидання соломи по довгастих отворах добиваються, щоб зазор між кінцями пальців граблин соломонабивача і лотоком був 5...10 мм, а клавіші не доходили до лотока на 10...15 мм. При збиранні культур вологістю 30 % соломонабивач може працювати без лотока. Змінюючи довжину тяг підвісок днища, встановлюють зазор 10...40 мм по вертикалі між кінцями лотока половонабивача і днищем. Під час ТО через 60 мотогодин роботи змащують солідолом маточину запобіжної муфти, а через 240 мотогодин — дерев’яні підшипники граблин соломонабивача і з’єднувальну втулку їхніх колінчастих валів.
Рис. 6.63. Копнувач комбайна КЗС-9-1:
1 і 2 — боковини камери; 3 — щиток скидання соломи; 4 і 7 — боковини капота; 5 — ферма; 6 — з’єднувальна муфта колінчастих валів граблин; 8 — дах капота; 9 — відсікач соломонабивача; 10 і 17 — датчики; 11 — решітчастий дах; 12 і 13 — граблини; 14 — гідроциліндр закривання клапана; 15 — регулювальна тяга; 16 — задній клапан; 18 — шарнірний палець днища; 19 — піддон днища; 20 — відсічна решітка; 21 — переставна тяга причіпного пристрою; 22 — палець; 23 — лотік; 24 — вікно; 25 — гребінка половонабивача; 26 — куліса; 27 — підшипниковий вузол; 28 — колінчастий вал; 29 — дерев’яний підшипник
П о д р і б н ю в а ч (рис. 6.64) призначений для подрібнення та розкидання подрібненої соломи по полю або збирання її разом з половою у причіпний візок. Основними складальними одиницями подрібнювача є корпус із соломопроводом 2, розкидач 6, комплект заслінок 7, подрібнювальний барабан 8, ножовий брус 9 та шнек 12.
Рис. 6.64. Подрібнювач комбайна КЗС-9-1 (поздовжній розріз):
1 — половонабивач; 2 — соломопровід; 3 і 10 — болти; 4 — гайка; 5 — планка; 6 — розкидач;
7 — заслінка (комплект); 8 — подрібнювальний барабан; 9 — ножовий брус; 11 — рама; 12 — шнек
Подрібнювач працює так. Солома, що сходить із клавіш соломотряса комбайна, потрапляє в середню секцію подрібнювального барабана та ножового бруса. Тут вона розрізається на дрібні фракції і під впливом повітряного потоку, утвореного барабаном, спрямовується в соломопровід або у викидне вікно, розміщене у нижній частині подрібнювача, залежно від того, закрите воно чи ні. При частковому перекритті викидного вікна частина подрібненої соломи розкидається по полю, інша — подається через соломопровід у причіпний візок. Полова, що сходить з очисника комбайна, половонабивачем 1 подається на шнек 12, який транспортує її від середини в обидва боки до країв. Тут лопаті шнека спрямовують її в крайні секції подрібнювального барабана і далі крайні молотки барабана спрямовують цю полову у викидне вікно або у соломопровід.
Залежно від вибраного технологічного процесу збирання НЗВ подрібнювач може бути налагоджений на роботу за такими схемами:
подрібнення соломи і подача її разом з половою у візок;
подрібнення соломи і розкидання її по полю (полову подають у візок);
подрібнення соломи і подача її у візок (полову розкидають по полю);
подрібнення соломи і розкидання її разом з половою по полю;
подрібнення соломи і подача частини її разом з половою у візок і розкидання решти соломи по полю.
Рис. 6.65. Капот комбайна КЗС-9-1:
1 — капот; 2 — щиток; 3 — лотік; 4 — причіп; 5 — тяга; 6 — опора
К а п о т (рис. 6.65) призначений для укладання соломи і полови у валок. Він має капот 1, щитки 2 і лотік 3. Потік соломи, що сходить із соломотряса, потрапляє в капот, переміщується в ньому і, проходячи повз звужувачі щитків, укладається на стерню сформованим потрібної ширини валком. Полова укладається у той самий валок лотоком 3. Причіп 4, тяга 5 і опора 6 функціонально не належать до капота, а призначені для приєднання візка з жаткою при транспортуванні на далекі відстані.
Комбайн «Лан» має пристрій для збирання НЗВ, призначений для подрібнення соломи і розкидання подрібненої соломи по полю або укладання неподрібненої соломи у валок. Він складається із подрібнювача і валкоутворювача (капота).
П о д р і б н ю в а ч має такі робочі органи: подрібнювальний барабан 1 (рис. 6.66), поздовжні протирізальні ножі 3, поперечну протирізальну пластину 4, піддон 2 та розкидальні щитки, розміщені у розподільній лійці. У подрібнювачі регулюють зазори в різальній парі та ширину розкидання подрібненої соломи.
В а л к о у т в о р ю в а ч має задній ковпак, дві боковини, перекидний щиток та дві напрямні решітки. Для переобладнання пристрою на режим роботи валкоутворювача розподільну лійку подрібнювача переводять у нижнє вертикальне положення, відключають передачу на привід подрібнювального барабана, перекидним щитком перекривають подачу соломи у подрібнювач і фіксують напрямні решітки.
Рис. 6.66. Схема подрібнювача соломи комбайна «Лан»:
1 — подрібнювальний барабан; 2 — піддон; 3 — поздовжні протирізальні ножі; 4 — поперечна протирізальна пластина; А і Б — напрямок повороту поздовжніх протирізальних ножів; А — довжина подрібнених частин менша; В — довжина подрібнених частин більша; С — встановлювальний зазор 5 мм
Лекція 18