Тема 13: Машини для культуртехнічних і земляних робіт

Питання для самостійної роботи

1. Меліоративні машини, робочі органи цих машин.

2. Класифікація машин.Тенденції в удосконаленні конструкцій меліоративних машин

Література

1. Войтюк д.Г., Дубровін в.С., Іщенко т.Д. Та ін. Сільськогосподарські та меліоративні машини. - к.: Вища освіта, 2004. - 542 с.

2. Кочев В.І., Кушнарьов А.С. та ін. Довідник по регулюванню сільськогосподарських машин. - К.: Урожай, 1993. - 262 с.

3. Головчук а.Ф., Марченко в.І., Орлов в.Ф. Машини сільськогосподарські. - к.: Грамота, 2005. - 575 с.

1. Загальнобудівельні машини, які застосовують в меліорації, мають такі ознаки: універсальність робочих органів у межах виконання відповідних видів робіт; застосування на всіх видах будівельних робіт і багатьох операціях меліоративних робіт різних видів; відсутність зв’язку між формою робочого органа і профілем (конфігурацією) меліоративної споруди; як правило, багатопрохідність; здебільшого — циклічність дії; незавершеність робочого процесу і потреба у додаткових роботах.

Різниця між меліоративними і будівельними машинами полягає у принципових особливостях конструкції та типу робочого органа машини, а не в конструктивних ознаках, наприклад типу базової машини, силового і ходового обладнання, системи керування, ступеня автоматизації, які можуть бути загальними для всіх типів машин. Меліоративні машини відрізняються великою різноманітністю конструкцій, робочих органів, технологічних процесів, профілів і типорозмірності меліоративних споруд. За призначенням меліоративні машини поділяють на дев’ять основних груп: каналокопачі — для копання (прокладання) відкритих каналів; кавальєророзрівнювачі — для розроблення кавальєрів; каналопланувальники — для планування каналів; для побудови антифільтраційних екранів; каналоочисники — для утримання і ремонту каналів; для підготовки земель до освоєння і культуртехнічних робіт; для побудови закритого горизонтального дренажу і трубопроводів; для підготовки сільськогосподарських угідь до поливу; для зрошення сільськогосподарських культур.

Машини деяких груп поділяють на підгрупи за схожістю процесів, які вони виконують під час меліоративних робіт, основним призначенням або застосуванням. За характером робочого режиму меліоративні машини поділяють на машини безперервної або циклічної дії, а машини, які вносять на поверхню або в масу ґрунту різні матеріали (бетон, бітум, труби, воду, гербіциди, насіння), — на машини позиційної дії або такі, що працюють у русі.

Рис. 13.1. Основні робочі органи землерийно-меліоративних машин для земляних робіт:

а — зуб; б — ніж прямий (чересловий); в — ніж дисковий; г — ніж чашковий (тарілчастий); 1 — комбінований робочий орган; 2 — леміш плоский; 3 — відвал; 4 — дискова фреза (ротор); 5 — плоска фреза; 6 — циліндрична фреза; 7 — конічна фреза; 8 — скребки; 9 — ланцюговий ківшевий; 10 — роторний ківшевий; 11 — ківш профільний; 12 — косий відвал; 13 — дренер; 14 — шнек циліндричний; 15 — шнек конічний; 16 — диск

2. За способом використання енергії основними робочими органами розрізняють машини з активним, пасивним або активно-пасивним робочим органом. Тип робочого органу визначає характер процесу, який виконується. Основні типи робочих органів меліоративних машин, призначених для виконання земляних робіт, наведено на рис. 1.

За способом агрегатування з базовою машиною їх поділяють на начіпні, причіпні, напівпричіпні та самохідні.

За видом використання ходового обладнання розрізняють гусеничні, колісні, плавучі машини та машини на лижах.

Основними тенденціями в удосконаленні конструкцій меліоративних машин є:

􀁹 підвищення швидкості та зусиль робочих органів використанням базових машин більшої потужності;

􀁹 збільшення параметрів робочих органів і машини в цілому, тобто перехід до машин більшої типорозмірної групи зі збільшеною потужністю і продуктивністю;

􀁹 створення і використання переважно машин безперервної дії, які мають кращі показники питомої продуктивності і енергоємності порівняно з машинами циклічної дії;

􀁹 широке застосування активних робочих органів у комплексі з пасивними;

􀁹 розроблення машин переважно у вигляді начіпного або напівначіпного

обладнання до базових машин, що дасть змогу на 40...60 % знизити масу порівняно з причіпною;

􀁹 створення машин із широкими наборами змінного обладнання як неперервної, так і циклічної дії для виконання різних операцій технологічного процесу, що допоможе ефективніше використовувати машину в часі, проводити цілодобову експлуатацію і скоротити кількість різнотипних машин;

􀁹 використання машин із комбінованими робочими органами дасть можливість збільшити розміри споруд, які розробляються, і зменшити кількість проходів машини;

􀁹 проектування машин комплексної механізації для переходу від машин, які виконують окремі операції, до машин, що виконують комплекс операцій у певному технологічному процесі або із закінченим циклом технологічного процесу;

􀁹 широке впровадження гідроприводу як для робочих органів, так і для механізмів керування і автоматики, використання прогресивних гідростатичних, гідродинамічних та інших типів силових передач;

􀁹 автоматизація роботи машини для просторової поперечної і поздовжньої стабілізації, стабілізації режимів роботи, їх регулювання і контролю, розроблення машин з програмним керування технологічного процесу;

􀁹 створення машин для закладання вибухових речовин з метою розроблення меліоративних споруд спрямованим вибухом;

􀁹 розроблення робочих органів для руйнування середовища газодинамічним способом із подачею на поверхню робочого органа стиснених газів або повітря;

􀁹 збільшення надійності та довговічності машин застосуванням нових, прогресивніших зносостійких матеріалів, які придатні до умов експлуатації меліоративної техніки;

􀁹 максимальна уніфікація агрегатів, вузлів і деталей меліоративних машин, різних типорозмірів, а також із тракторами, будівельними і сільськогосподарськими машинами, удосконалення машин щодо ремонтопридатності, технічного обслуговування.