- •Біоетична експертиза доклінічних та інших наукових досліджень, що виконуються на тваринах
- •Розділ 1. Мета
- •Розділ 2. Система етичної експертизи
- •Розділ 3. Значення Комітету з етики
- •3.1. Принципи роботи комітету
- •3.2. Компетенція
- •3.3. Обов’язки.
- •4.2. Розподіл обов’язків
- •Розділ 4. Склад Комітету з етики
- •4.1. Вимоги до членів комітету та умови їх призначення
- •4.3. Вимоги до кворуму
- •4.4. Незалежні консультанти
- •4.5. Навчання членів комітету
- •Розділ 5. Процедура подачі заявки
- •5.1. Заявка
- •5.2. Реєстрація заявки
- •Розділ 6. Розгляд поданих заявок
- •6.1. Вимоги до проведення засідань
- •6.2. Процедура розгляду
- •6.3. Прийняття рішення
- •6.4. Видача висновків
- •Розділ 7. Моніторинг виконання досліджень
- •Розділ 8. Ведення документації
- •8.1.1 Положення про комітет
- •8.1.2 Стандартні операційні процедури (соп)
- •Правила подачі документів в комітет
- •8.2. Робочі документи
- •8.2.1 Протоколи засідань
- •8.2.2 Журнал реєстрації заявок
- •8.3. Документація за темами
- •8.3.1 Заявки на проведення біоетичної експертизи
- •8.3.2 Висновки
- •8.3.4 Скарги та акти перевірок
- •Рекомендована література:
- •Загальні етичні принципи експериментів на тваринах
- •I Загальні положення
- •II Вид і кількість тварин
- •III Утримання та догляд за тваринами
- •IV Проведення експериментів
- •V Знеживлення тварини
- •VI Доступ до інформації
- •VII Відповідальність за порушення норм біоетики
III Утримання та догляд за тваринами
Гуманне ставлення до піддослідних тварин повинно проявлятися на всіх етапах роботи з ними, тобто транспортування, маркування, розміщення, проведення та закінчення експерименту, включаючи евтаназію.
Умови розміщення, утримання тварин та навколишнє середовище мають забезпечувати хоча б мінімальну свободу рухів, достатню кількість якісної їжі, води, повітря, належний санітарно-гігієнічний стан, що є запорукою збереження їхнього здоров’я та благополуччя.
Умови, в яких здійснюються розмноження, утримання та використання тварин, мають перевірятися щоденно.
Стан здоров’я та поведінка тварин повинні бути об’єктами уважної та систематичної перевірки, щоб попередити біль, дистрес, страждання або звести до можливого мінімуму в тих випадках, коли неможливо їх уникнути.
Спеціальні заходи перестороги повинні прийматися у випадках, коли тварини є джерелом потенційної небезпеки для обслуговуючого персоналу, експериментатора та інших людей, для інших тварин, а також для навколишнього середовища.
Приміщення, де утримуються, використовуються експериментальні тварини, а також їх обладнання повинні відповідати зазначеним вище вимогам.
Для організації та контролю за здійсненням належного догляду за тваринами призначається адміністративно відповідальна особа (особи).
Догляд за тваринами здійснює персонал, який обізнаний із зазначеними вимогами та має досвід відповідної роботи.
У разі необхідності тваринам повинна надаватись кваліфікована ветеринарна допомога.
Умови утримання тварин та догляду за ними повинні бути доступні для перевірки повноважними органами та особами, а також громадськими організаціями захисту тварин та іншими об’єднаннями громадян у межах чинного законодавства.
IV Проведення експериментів
Вибір технології експериментів на тваринах проводиться таким чином, що перевага надається методам, які потребують мінімальної кількості тварин, якнайменше спричиняють біль, страждання, дискомфорт або тривалі негативні наслідки для здоров’я тварин, а також не створюють безпосередньої загрози для здоров’я експериментатора, технічного персоналу, інших людей, тварин та навколишнього середовища. Експериментальний метод обирається з урахуванням можливості одержання задовільних результатів.
Виходячи з принципу гуманного поводження з лабораторними тваринами, експериментатор і технічний персонал морально зобов’язані під час проведення експерименту звести до мінімуму можливу шкоду для тварини, яка зазначена у попередньому параграфі, особливо при проведенні хірургічних операцій.
З метою виконання цих вимог необхідно застосовувати загальний наркоз, загальне чи місцеве знеболювання, за винятком тих випадків, коли це є несумісним з метою експерименту (моделювання травми, шокових станів, опікової хвороби та інше). У такому випадку експериментатор зобов’язаний зробити відповідне письмове повідомлення (окремою заявою або в тексті наукового проекту) і одержати схвалення уповноваженого органа з біоетичної експертизи.
Якщо після закінчення експерименту відповідальною особою прийнято рішення залишити піддослідну тварину живою, необхідно прийняти усі можливі заходи щодо якнайшвидшого відновлення її здоров’я та благополуччя і повернення до належних умов утримання та догляду.
Не можна повторно використовувати тварину, яка вже була в експерименті, що супроводжувався болем чи стражданням, незалежно від застосування наркозу чи знеболювання, до відновлення задовільного стану здоров’я. Винятками є повторні експерименти, в яких тварина буде постійно знаходитись під загальним наркозом аж до її знеживлення, або такі, що пов’язані з мінімальним втручанням у здоров’я і благополуччя тварини.
