- •Біоетична експертиза доклінічних та інших наукових досліджень, що виконуються на тваринах
- •Розділ 1. Мета
- •Розділ 2. Система етичної експертизи
- •Розділ 3. Значення Комітету з етики
- •3.1. Принципи роботи комітету
- •3.2. Компетенція
- •3.3. Обов’язки.
- •4.2. Розподіл обов’язків
- •Розділ 4. Склад Комітету з етики
- •4.1. Вимоги до членів комітету та умови їх призначення
- •4.3. Вимоги до кворуму
- •4.4. Незалежні консультанти
- •4.5. Навчання членів комітету
- •Розділ 5. Процедура подачі заявки
- •5.1. Заявка
- •5.2. Реєстрація заявки
- •Розділ 6. Розгляд поданих заявок
- •6.1. Вимоги до проведення засідань
- •6.2. Процедура розгляду
- •6.3. Прийняття рішення
- •6.4. Видача висновків
- •Розділ 7. Моніторинг виконання досліджень
- •Розділ 8. Ведення документації
- •8.1.1 Положення про комітет
- •8.1.2 Стандартні операційні процедури (соп)
- •Правила подачі документів в комітет
- •8.2. Робочі документи
- •8.2.1 Протоколи засідань
- •8.2.2 Журнал реєстрації заявок
- •8.3. Документація за темами
- •8.3.1 Заявки на проведення біоетичної експертизи
- •8.3.2 Висновки
- •8.3.4 Скарги та акти перевірок
- •Рекомендована література:
- •Загальні етичні принципи експериментів на тваринах
- •I Загальні положення
- •II Вид і кількість тварин
- •III Утримання та догляд за тваринами
- •IV Проведення експериментів
- •V Знеживлення тварини
- •VI Доступ до інформації
- •VII Відповідальність за порушення норм біоетики
Розділ 4. Склад Комітету з етики
Члени комітету з етики – особи, що за своїми моральними та професійними якостями призначені для роботи у складі комітету, які мають право голосу при прийманні рішення на засіданнях. Вони повинні мати відповідний діапазон фахової наукової компетенції, що стосується тих напрямків дослідження, які з найбільшою ймовірністю будуть надані до розгляду. Членів слід обирати з урахуванням їх здатності оцінювати прийнятність запропонованого наукового проекту з точки зору відповідних законоположень і стандартів професійного нагляду та практики. Вони повинні бути зацікавлені проблемами гуманного ставлення до тварин, здатні вести конструктивну дискусію з іншими членами групи чи дослідниками, здатні приймати рішення щодо схвалення запланованих досліджень незалежно від інституційного та колегіального тиску, розглядати та вирішувати проблеми незалежно від різниці у соціальному чи професійному статусі.
Персональний склад комітету призначається наказом адміністративної особи установи. До складу комітету входить не менше 5 осіб, що мають право голосу.
Комітет повинен розробити та проводити за необхідності процедури ротації, відставки, дискваліфікації та заміни членів, залучення незалежних експертів. Такий підхід забезпечує наступництво, покращення і підтримку компетентності експертизи в Комітеті та постійне оновлення ідей та знань.
4.1. Вимоги до членів комітету та умови їх призначення
Персональний склад комітету призначається наказом керівника установи.
Членів комітету обирають за особистими якостями, на основі їх інтересів, знань, досвіду роботи, а також на основі згоди приділяти достатні час та зусилля для роботи в комітеті. Тривалість роботи членів комітету до повторного призначення або ротації визначається адміністрацією установи та фіксується у внутрішніх документах комітету.
Серед призначених до складу комітету осіб в обов‘язковому порядку мають бути:
лікар ветеринарної медицини, який має досвід роботи з лабораторними тваринами і несе пряму відповідальність за утримання тварин в установі;
науковий співробітник установи, що має тривалий досвід роботи з лабораторними тваринами;
співробітник установи, який не приймає безпосередньо участь в наукових дослідженнях;
особа, яка представляє інтереси суспільства стосовно відповідного утримання та використання тварин, що не працює з лабораторними тваринами, не є співробітником установи або близьким членом родини співробітника установи.
У складі комітету повинні бути представлені різні вікові категорії та обидві статі.
Кількість членів та термін їх роботи в складі комітету визначається обсягами наукових досліджень з використанням тварин, що проводяться в установі, та затверджуються адміністративною особою установи.
4.2. Розподіл обов’язків
Комітети повинні мати відповідну внутрішню структуру для якісного та своєчасного проведення етичної експертизи. Необхідно визначити посадових осіб у складі комітету (наприклад, голова, заступник голови, секретар), умови і терміни перебування на посадах, розподіл обов’язків (наприклад, ведення протоколу засідання, видача висновків). Встановлюються процедури призначення на кожну з посад.
Голова – член комітету, обраний серед членів комітету, який виконує обов’язки головуючого на зборах і являється офіційним представником комітету для зв’язку з керівником/адміністрацією установи. Має повноваження санкціонувати доклінічні дослідження у випадку проведення прискореної експертизи, запрошувати незалежних консультантів для проведення додаткової експертизи.
Заступник голови – член комітету, який у випадку необхідності (за відсутності голови комітету) виконує функції голови комітету при проведенні засідань та у випадку проведення прискореної експертизи.
Секретар – співробітник комітету, який відповідає за виконання рутинних адміністративних обов’язків, що забезпечують діяльність комітету. В залежності від рівня комітету, чисельності його складу і об’єму виконуваної експертизи може мати допоміжний штат адміністративних працівників. Виконує такі функції:
організація ефективного діловодства за кожною отриманою заявкою;
організація регулярних засідань комітету; підготовка порядку денного та ведення протоколів засідань;
ведення документації комітету і архіву;
підтримка зв’язку між членами комітету і заявниками;
організація підготовки, розгляду, перегляду та поширення документів комітету;
забезпечення необхідної адміністративної підтримки комітету і голові комітету у питаннях, що стосуються його компетенції;
забезпечення оновлення інформації з етичних питань, що стосуються досліджень в галузі охорони здоров’я, фармакології та фармації та надання відповідної сучасної літератури членам комітету.
