- •6.092101 – «Промислове і цивільне будівництво»
- •6.092103 – «Міське будівництво і господарство»
- •Міністерство освіти і науки України
- •6.092101 – «Промислове і цивільне будівництво»
- •6.092103 – «Міське будівництво і господарство»
- •Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
- •Загальні відомості про розрахунки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
- •Складання розрахункової схеми системи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
- •4 Навантаження і впливи. Вибір розрахункових поєднань зусиль. . . . . . . .38
- •1 ЗАгальні відомості про розрахунки
- •1.1 Цілі і задачі дисципліни
- •1.2 Методи розрахунку будівельних конструкцій
- •1.3 Поняття про метод кінцевих елементів
- •2 Загальні відомості про пК «ліра»
- •2.1 Характеристика пк «ліра»
- •2.2 Загальні вимоги до розрахункової схеми та її склад
- •3 Складання розрахункової схеми системи
- •3.1 Шифр і ознака системи
- •3.2 Бібліотека кінцевих елементів програми «ліра»
- •3.3 Місцева система координат
- •3.4 Жорсткісні характеристики елементів
- •3.5 Зв’язки системи
- •4 Навантаження і впливи. Вибір розрахункових поєднань зусиль
- •4.1 Класифікація навантажень
- •4.2 Типи і величини навантажень
- •4.3 Сполучення кінцевих елементів і типів навантажень
- •4.4 Суть розрахункових поєднань зусиль
- •4.5 Порядок завдання розрахункових поєднань зусиль
- •4.6 Особливості логічної залежності між завантаженнями
- •5 Порядок розрахунку системи в пк «ліра»
- •5.1 Основні можливості і функції
- •5.2 Приклад розрахунку системи в пк «ліра»
- •Задані навантаження:
- •6 Підбір і перевірка армування в залізобетонних елементах
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Армування стержньових елементів
- •6.3 Перевірка заданого армування для стержньових елементів
- •6.4 Армування пластинчастих елементів
- •6.5 Перевірка заданого армування для пластинчатих елементів
- •6.6 Приклад розрахунку в системі «лір-арм»
- •7 Розрахунок і проектування сталевих конструкцій
- •7.1 Призначення і можливості
- •7.2 Перетини, що проектуються
- •7.3 Завдання додаткових даних для розрахунку
- •7.3.1 Додаткові дані для елементів ферм
- •7.3.2 Додаткові дані для елементів, що згинаються
- •7.3.3 Додаткові дані для елементів колон (позацентрово стиснутих)
- •7.3.4 Додаткові дані для канатів
- •7.4 Конструктивні і уніфіковані елементи
- •7.5 Перевірки несучої здатності елементів
- •7.6 Опис алгоритмів.
- •7.6.1 Перевірочний розрахунок
- •7.6.2 Перевірка несучої здатності елементів ферм
- •7.6.3 Перевірка несучої здатності елементів, що згинаються
- •7.6.4 Перевірка несучої здатності колон
- •7.6.5 Перевірка несучої здатності канатів
- •7.6.6 Підбір перетинів
- •7.7 Наскрізний розрахунок
- •7.8 Локальний розрахунок
- •7.9 Представлення результатів розрахунку
- •7.10. Приклад розрахунку в системі «лір-стк»
- •Контрольна робота №1 «розрахунок плоских шарнірно-стержневих систем»
- •8.1 Завдання для самостійного вирішення
- •8.2 Приклад виконання контрольної роботи
- •Контрольна робота №2 «розрахунок плоско-напружених систем (балок-стінок)»
- •9.2 Приклад виконання контрольної роботи
- •Контрольна робота №3 «розрахунок плоских рамних систем»
- •Контрольна робота №4 «розрахунок плоских елементів перекриття і просторових блоків покриття»
- •2) Балочні клітки.
- •3) Просторові блоки покриття.
- •4) Циліндричні оболонки.
- •Контрольна робота №5 «розрахунок залізобетонних рам з підбором арматури»
- •Контрольна робота № 6 «проектування сталевого каркасу одноповерхової будівлі»
- •Постійні навантаження.
- •Навантаження на покрівлю.
- •1.2. Навантаження від стінового огородження.
- •Снігове навантаження.
- •Постійні навантаження.
- •Навантаження на покрівлю.
- •1.2. Навантаження від стінового огородження.
- •Снігове навантаження.
- •Контрольна робота № 7 «проектування сталевих конструкцій балочної клітки»
7.6.4 Перевірка несучої здатності колон
При перевірці несучої здатності виконуються наступні розрахункові процедури:
- перевірка перетину позацентрово стиснутих елементів по міцності проводиться на основі пунктів 5.1, 5.3, 5.25, 5.28 [3];
- перевірка колон на загальну стійкість в площині дії моменту виконується відповідно до пунктів 5.3, 5.27*, 5.32, 7.20* [3], з площини моменту - на основі пунктів 5.3, 5.26, 5.27*, 5.30, 5.31, 5 32. 7,20* [3], причому зменшення моменту залежно від умов спирання згідно п. 5.31 не враховується. Перевірка стійкості колони, схильної до вигину в двох площинах, реалізована на основі п. 5.34, 5.35 [3];
- якщо крок решітки в наскрізній колоні не заданий, приймається крок, відповідний куту нахилу 60° до осі колони;
- при розрахунку наскрізних колон типу «Розсунені двотаври» і «Розсунені швелери», якщо стінка гілки втрачає місцеву стійкість, Ared для перевірки стійкості гілки і колони береться так, ніби обидві гілки втратили стійкість. Якщо стінка гілки наскрізного перетину втрачає місцеву стійкість в будь-якому РПЗ, то для перевірки стійкості колони у всіх РПЗ площа Ared = min - мінімальна редуцирована площа;
- перевірка стійкості труби проводиться залежно від гнучкості труби. Якщо умовна гнучкість труби менше 0,65, розрахунок на стійкість ведеться відповідно розділу 8 [3] - розрахунок листових конструкцій;
- При обчисленні розрахункових довжин сполучних грат крізних колон розрахункова довжина береться рівною відстані між центрами вузлів грат;
- відстань між сполучними планками завжди задається в світлу. При перевірці планки по приведеній напрузі (формула 33 [3]) вважається, що в роботу включена тільки стінка перетину;
- при обчисленні розрахункових довжин сполучної решітки наскрізних колон розрахункова довжина береться рівною відстані між центрами вузлів решітки, за винятком чотирьохгілкового кутникового перетину;
- для чотирьохгілкового
кутникового перетину при обчисленні
розрахункових довжин використовується
таблиця 13* [3] з наступними
обмовками. Радіус інерції i
завжди береться мінімальний (в т.ч. для
поясів). Коефіцієнт
приймається згідно таблиці 15*,
як для випадку прикріплення розкосу до
поясів зварними швами або болтами,
числом не менше два (перший рядок
таблиці). При обчисленні розрахункових
довжин розпірок, розпірки приймаються
з рівнополичкових кутників. Якщо сполучна
решітка колони не з одиночних кутників,
то для обчислення розрахункових довжин
застосовується таблиця 11;
- гнучкість колони перевіряється відповідно до п. 6.15*, а гнучкість гілок в наскрізних перетинах на ділянці між вузлами сполучної решітки - на основі п. 5.6 [3];
- стійкість стінок колон перевіряється відповідно до п.п. 7.14*, 7.16*, 7.17*,7.18*, 7.20*, 7.2I [3]. Якщо умовна гнучкість стінки суцільних колон перевищує 2,3; розставляються ребра жорсткості з кроком 3hef (п. 7.21 [3]);
- при розрахунку стійкості стінок перетинів враховується пункт 7.20* [3], що допускає часткову втрату стійкості з подальшим перерахунком перевірок загальної стійкості стержнів. Якщо гнучкість стінки перевищує допустиме значення, визначуване по пункту 7.14* [3], відсоток стійкості стінки приймається 100%;
- якщо стінка працює в закритичній стадії, відсоток використання по стійкості стінки завжди рівний 100%, а перевірки стійкості стрижня колони перераховуються для зредукованої площі перетину;
- місцева стійкість звісу полиці перевіряється у відповідності с п.п. 7.22*, 7,23*, 7.26*, 7.27*[3];
\ - згідно п. 5.21 для суцільностінчатих стержнів при відносному ексцентриситеті mef > 20 і для наскрізних стрижнів при m > 20 розрахунок на стійкість не потрібний; розрахунок виконується для стержнів, що згинаються.
