- •6.092101 – «Промислове і цивільне будівництво»
- •6.092103 – «Міське будівництво і господарство»
- •Міністерство освіти і науки України
- •6.092101 – «Промислове і цивільне будівництво»
- •6.092103 – «Міське будівництво і господарство»
- •Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
- •Загальні відомості про розрахунки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
- •Складання розрахункової схеми системи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
- •4 Навантаження і впливи. Вибір розрахункових поєднань зусиль. . . . . . . .38
- •1 ЗАгальні відомості про розрахунки
- •1.1 Цілі і задачі дисципліни
- •1.2 Методи розрахунку будівельних конструкцій
- •1.3 Поняття про метод кінцевих елементів
- •2 Загальні відомості про пК «ліра»
- •2.1 Характеристика пк «ліра»
- •2.2 Загальні вимоги до розрахункової схеми та її склад
- •3 Складання розрахункової схеми системи
- •3.1 Шифр і ознака системи
- •3.2 Бібліотека кінцевих елементів програми «ліра»
- •3.3 Місцева система координат
- •3.4 Жорсткісні характеристики елементів
- •3.5 Зв’язки системи
- •4 Навантаження і впливи. Вибір розрахункових поєднань зусиль
- •4.1 Класифікація навантажень
- •4.2 Типи і величини навантажень
- •4.3 Сполучення кінцевих елементів і типів навантажень
- •4.4 Суть розрахункових поєднань зусиль
- •4.5 Порядок завдання розрахункових поєднань зусиль
- •4.6 Особливості логічної залежності між завантаженнями
- •5 Порядок розрахунку системи в пк «ліра»
- •5.1 Основні можливості і функції
- •5.2 Приклад розрахунку системи в пк «ліра»
- •Задані навантаження:
- •6 Підбір і перевірка армування в залізобетонних елементах
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Армування стержньових елементів
- •6.3 Перевірка заданого армування для стержньових елементів
- •6.4 Армування пластинчастих елементів
- •6.5 Перевірка заданого армування для пластинчатих елементів
- •6.6 Приклад розрахунку в системі «лір-арм»
- •7 Розрахунок і проектування сталевих конструкцій
- •7.1 Призначення і можливості
- •7.2 Перетини, що проектуються
- •7.3 Завдання додаткових даних для розрахунку
- •7.3.1 Додаткові дані для елементів ферм
- •7.3.2 Додаткові дані для елементів, що згинаються
- •7.3.3 Додаткові дані для елементів колон (позацентрово стиснутих)
- •7.3.4 Додаткові дані для канатів
- •7.4 Конструктивні і уніфіковані елементи
- •7.5 Перевірки несучої здатності елементів
- •7.6 Опис алгоритмів.
- •7.6.1 Перевірочний розрахунок
- •7.6.2 Перевірка несучої здатності елементів ферм
- •7.6.3 Перевірка несучої здатності елементів, що згинаються
- •7.6.4 Перевірка несучої здатності колон
- •7.6.5 Перевірка несучої здатності канатів
- •7.6.6 Підбір перетинів
- •7.7 Наскрізний розрахунок
- •7.8 Локальний розрахунок
- •7.9 Представлення результатів розрахунку
- •7.10. Приклад розрахунку в системі «лір-стк»
- •Контрольна робота №1 «розрахунок плоских шарнірно-стержневих систем»
- •8.1 Завдання для самостійного вирішення
- •8.2 Приклад виконання контрольної роботи
- •Контрольна робота №2 «розрахунок плоско-напружених систем (балок-стінок)»
- •9.2 Приклад виконання контрольної роботи
- •Контрольна робота №3 «розрахунок плоских рамних систем»
- •Контрольна робота №4 «розрахунок плоских елементів перекриття і просторових блоків покриття»
- •2) Балочні клітки.
- •3) Просторові блоки покриття.
- •4) Циліндричні оболонки.
- •Контрольна робота №5 «розрахунок залізобетонних рам з підбором арматури»
- •Контрольна робота № 6 «проектування сталевого каркасу одноповерхової будівлі»
- •Постійні навантаження.
- •Навантаження на покрівлю.
- •1.2. Навантаження від стінового огородження.
- •Снігове навантаження.
- •Постійні навантаження.
- •Навантаження на покрівлю.
- •1.2. Навантаження від стінового огородження.
- •Снігове навантаження.
- •Контрольна робота № 7 «проектування сталевих конструкцій балочної клітки»
Контрольна робота №2 «розрахунок плоско-напружених систем (балок-стінок)»
9.1 Завдання для самостійного вирішення
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=5 т, Р2=10 т, Р3=8 т (рис. 9.1, а). Матеріал стін – керамзитобетон з Е=89·104 т/м2, товщина стін δ=0,5 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=3 т, Р2=6 т, Р3=9 т (рис. 9.1, б). Матеріал стін – керамзитобетон з Е=84·104 т/м2, товщина стін δ=0,6 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=5 т, Р2=8 т, Р3=3 т (рис. 9.1, в). Матеріал стін – залізобетон з Е=20·105 т/м2, товщина стін δ=0,45 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=4,8 т, Р2=5,3 т, Р3=0,09 т (рис. 9.1, г). Матеріал стін – керамзитобетон з Е=88·104 т/м2, товщина стін δ=0,35 м, μ=0,2.
Рисунок 9.1 – Розрахункові схеми плоско-напружених систем.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=20 т, Р2=40 т, Р3=3 т (рис. 9.1, д). Матеріал стін – керамзитобетон з Е1=87·104 т/м2, товщина стін δ1=0,4 м, μ=0,2. Грунт – суглинок з Е2=600 т/м2, Е3=1000 т/м2, товщиною 1 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=3,6 т, Р2=7,2 т, Р3=1,3 т, Р4=2 т (рис. 9.1, е). Матеріал стін – керамзитобетон з Е1=85·104 т/м2, товщина стін δ1=0,4 м, μ=0,2. Грунт – суглинок з Е2=700 т/м2, Е3=1400 т/м2, Е4=400 т/м2, товщиною 1,5 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=40 т, Р2=12 т, Р3=8 т, Р4=5 т (рис. 9.2, а). Грунт – суглинок з Е1=1000 т/м2, Е2=500 т/м2, Е3=300 т/м2, Е4=2000 т/м2 товщиною 1,5 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=10 т, Р2=2 т, Р3=1,6 т, Р4=1 т (рис. 9.2, б). Грунт – суглинок з Е1=1000 т/м2, Е2=700 т/м2, Е3=400 т/м2, Е4=3500 т/м2 товщиною 1,2 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=20 т, Р2=7 т, Р3=5 т, Р4=1 т (рис. 9.2, в). Грунт – суглинок з Е1=1200 т/м2, Е2=700 т/м2, Е3=500 т/м2, Е4=3000 т/м2 товщиною 0,95 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=12 т, Р2=1,6 т, Р3=1,2 т, Р4=0,8 т (рис. 9.2, г). Грунт – супісь з Е1=1200 т/м2, Е2=800 т/м2, Е3=500 т/м2, Е4=4000 т/м2 товщиною 1,2 м, μ=0,3.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=20 т, Р2=5 т, Р3=3 т, Р4=1 т (рис. 9.2, д). Грунт – суглинок з Е1=1100 т/м2, Е2=600 т/м2, Е3=300 т/м2, Е4=3500 т/м2 товщиною 1 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=40 т, Р2=7,5 т, Р3=5 т, Р4=2,5 т (рис. 9.2, е). Грунт– суглинок з Е1=1000 т/м2, Е2=600 т/м2, Е3=450 т/м2, Е4=3000 т/м2 товщиною 1,5 м, μ=0,35.
Рисунок 9.2 – Розрахункові схеми ґрунтової основи будівель.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=12 т, Р2=4 т, Р3=2 т, Р4=2,5 т (рис. 9.2, ж). Грунт – супісь з Е1=900 т/м2, Е2=600 т/м2, Е3=1700 т/м2 товщиною 1 м, μ=0,3.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=20 т, Р2=4,8 т, Р3=3,6 т, Р4=2 т (рис. 9.2, з). Грунт– суглинок з Е1=950 т/м2, Е2=680 т/м2, Е3=450 т/м2, Е4=2500 т/м2 товщиною 0,95 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=1 т, Р2=2 т, Р3=3 т, Р4=0,5 т (рис. 9.3, а). Матеріал панелі – керамзитобетон з Е=87·104 т/м2, товщиною 0,4 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=1,1 т, Р2=0,5 т, Р3=0,6 т (рис. 9.3, б). Матеріал панелі – керамзитобетон з Е=145·104 т/м2, товщиною 0,4 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,8 т, Р2=1,4 т, Р3=0,4 т, Р4=0,9 т (рис. 9.3, в). Матеріал панелі – перлітобетон з Е=11·105 т/м2, товщиною 0,4 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,9 т, Р2=1,1 т, Р3=1 т (рис. 9.3, г). Матеріал панелі – залізобетон з Е=22,5·105 т/м2, товщиною 0,3 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=4,2 т, Р2=1,2 т, Р3=2 т, Р4=4 т (рис. 9.3, д). Матеріал панелі – залізобетон з Е=26,5·105 т/м2, товщиною 0,4 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,8 т, Р2=0,9 т, Р3=1 т (рис. 9.3, е). Матеріал панелі – керамзитобетон з Е=14,7·105 т/м2, товщиною 0,4 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,5 т, Р2=0,4 т, Р3=0,3 т (рис. 9.3, ж). Матеріал панелі – залізобетон з Е=21,5·105 т/м2, товщиною 0,4 м, μ=0,2.
Р
исунок
9.3 – Розрахункові схеми
стінових панелей.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,5 т, Р2=1 т, Р3=1,2 т, Р4=1,1 т (рис. 9.3, з). Матеріал панелі – залізобетон з Е=22,5·105 т/м2, товщиною 0,3 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в пластині від дії сил Р1=0,03 т, Р2=0,04 т, Р3=0,05 т, Р4=0,02 т (рис. 9.4, а). Матеріал – сталь з Е=2,1·107 т/м2, товщиною 0,02 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в пластині від дії сил Р1=0,03 т, Р2=0,05 т, Р3=0,045 т, Р4=0,1 т (рис. 9.4, б). Матеріал – сталь з Е=2,1·107 т/м2, товщиною 0,03 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,8 т, Р2=1,1 т, Р3=0,5 т (рис. 9.4, в). Матеріал панелі – залізобетон з Е=26,5·105 т/м2, товщиною 0,35 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,9 т, Р2=0,8 т, Р3=1,4 т, Р4=1 т (рис. 9.4, г). Матеріал панелі – залізобетон з Е=25,5·105 т/м2, товщиною 0,35 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,95 т, Р2=1,1 т, Р3=0,8 т (рис. 9.4, д). Матеріал панелі – залізобетон з Е=26,5·105 т/м2, товщиною 0,35 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в стіновій панелі від дії сил Р1=0,4 т, Р2=0,7 т, Р3=0,95 т, Р4=1,2 т (рис. 9.4, е). Матеріал панелі – залізобетон з Е=25·105 т/м2, товщиною 0,4 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=15 т, Р2=2 т, Р3=1 т, Р4=0,5 т (рис. 9.4, ж). Грунт – суглинок з Е1=1100 т/м2, Е2=450 т/м2, Е3=650 т/м2, Е4=3800 т/м2 товщиною 1,1 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в грунтовому масиві від дії сил Р1=25 т, Р2=5 т, Р3=3 т, Р4=1 т (рис. 9.4, з). Грунт – суглинок з Е1=920 т/м2, Е2=500 т/м2, Е3=680 т/м2, Е4=1700 т/м2 товщиною 0,85 м, μ=0,35.
Р
исунок
9.4 – До розрахунку плоских
напружених систем.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=18 т, Р2=3 т, Р3=1,2 т (рис. 9.5, а). Матеріал стін – керамзитобетон з Е=9·105 т/м2, товщина стін δ=0,5 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=8 т, Р2=4 т, Р3=5 т (рис. 9.5, б). Матеріал стін – керамзитобетон з Е=6·105 т/м2, товщина стін δ=0,6 м, μ=0,2.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=18 т, Р2=4 т (рис. 9.5, в). Матеріал стін – керамзитобетон з Е1=8,6·105 т/м2, товщина стін δ=0,5 м, μ=0,2. Грунт – супісь з Е2=380 т/м2, Е3=720 т/м2, Е4=920 т/м2, товщиною 1,1 м, μ=0,3.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=12 т, Р2=2,4 т, Р3=1,8 т (рис. 9.5, г). Матеріал стін – керамзитобетон з Е1=9·105 т/м2, товщина стін δ=0,35 м, μ=0,2. Грунт – суглинок з Е2=1500 т/м2, Е3=680 т/м2, Е4=420 т/м2, Е5=1100 т/м2, товщиною 0,9 м, μ=0,35.
Побудувати епюри зусиль Nx, Nz та τxz, які виникають в без каркасній будівлі від дії сил Р1=16 т, Р2=11 т, Р3=0,8 т, Р4=1,2 т (рис. 9.5, д). Матеріал стін – перлітобетон з Е=7·105 т/м2, товщина стін δ=0,45 м, μ=0,2.
