- •Проектный анализ
- •Тема 1. Теоретические основы проектного анализа
- •2. Технічний аналіз
- •Тема 3. Технический анализ инвестиционного проекта
- •2. 5 Динамічний аналіз беззбитковості проекту
- •Понятие и сущность проектного анализа (па)
- •Понятие инвестиционного проекта (ип), его основные признаки и классификация
- •Среда ип и его участники
- •Жизненный цикл проекта, его фазы, стадии
- •Проектно-сметная документация (псд)
- •Порядок разработки псд в Украине
- •Согласование, экспертиза и утверждение проектной документации в Украине
- •Предварительное тэо ип
- •Прединвестиционные исследования затрат на подготовку ип
- •Стратегия подготовки и оценка ип
- •Виды па
- •Методы, способы, инструментарий па
- •2. Технічний аналіз
- •2.1. Мета і завдання технічного аналізу
- •2 Рис. 2.1. Основні аспекти технічного аналізу проекту .2. Етапи проведення робіт з технічного аналізу проектів
- •2.3. Визначення місцезнаходження проекту та обґрунтування вибору масштабу проекту
- •2.4. Вибір технології виробництва, устаткування та ідентифікація інфраструктури об’єкта проектування
- •2.5. Організація підготовки та здійснення проекту
- •3.1. Цель и задачи технического анализа. Этапы работ по выполнению технического анализа проекта
- •3.2. Выбор места расположения производственной мощности
- •3.3. Выбор технологии производственной мощности
- •3.4. Разработка мероприятий по осуществлению проекта
- •Утверждение тэо или эскизного проекта
- •Идея проекта
- •4.2. Оценка влияния внешних и внутренних факторов на проект
- •4.3. Надежность и эффективность управленческой системы инвестиционно-производственного комплекса
- •Социальная среда
- •Элементы социальногоанализа
- •5 .2. Последовательность работ по выполнению социального анализа
- •Идентификация проекта
- •Разработка концепции проекта
- •Обоснование и разработка проекта
- •Анализ социальных аспектов
- •Загрязнение природной среды
- •38% От общего количества загрязнителей в Украине
- •29% От общего количества загрязнителей в Украине
- •6.2. Цель и сущность экологического анализа
- •Компоненты-загрязнители среды
- •6.3. Состав работ по экологическому анализу во время создания проекта
- •6.4. Типы влияний проекта на окружающую среду
- •Методические подходы к определению и оценке влияния проекта на экологию
- •7.1. Цель и задачи финансового анализа ип
- •7.2. Анализ финансового состояния предприятия
- •7.2.1. Значение, задачи и информационное обеспечение анализа
- •7.2.2. Состав и структура баланса
- •Анализ динамики состава и структуры имущества
- •Анализ состояния основных средств и др. Необоротных активов
- •7.1. Цель и задачи маркетингового анализа ип
- •8.2. Маркетинговая стратегия
- •8.3. Конкурентоспособность проектной продукции
- •Экономическая ценность проекта
- •Определение экономической стоимости ип
- •9.3. Импортный и экспортный паритет цен
- •9.4. Оценка влияния проекта на экономику страны
- •Тема 10. Маркетинговий аналіз
- •1.1. Мета і завдання маркетингового аналізу
- •1.2. Визначення меж та якісного складу аналізу ринку
- •1.3. Концепція попиту ринку
- •1.4. Аналіз ринкового середовища продукції проекту
- •1.5. Розробка концепції маркетингу
- •11.1. Сущность оценивания
- •11.2. Инвестиционное оценивание на практике. Состав инвесторской сметной документации
- •11.3. Порядок составления сводных сметных расчетов (сср)
- •Особенности определения и согласования договорных цен за объемы выполненных работ
- •Сбережение, накопление, воспроизводство и капитальные инвестиции
- •2. 5 Динамічний аналіз беззбитковості проекту
- •2.5.1. Управління структурою витрат за проектом
- •2.5.2. Поняття і розрахунок беззбитковості проекту
- •3.2.3. Особливості визначення різних видів точки беззбитковості проекту
- •1. Наскільки ми впевнені у своїх прогнозах?
- •3.2.4. Використання операційного лівериджу для прийняття проектних рішень
- •3.2.5. Особливості прийняття рішень в умовах динамічних змін
1. Наскільки ми впевнені у своїх прогнозах?
2. Наскільки важливим є здійснення проекту для майбутнього компанії?
3. Наскільки шкідливими будуть для компанії наслідки, якщо обсяг продажу виявиться набагато нижчим від запланованого? До яких заходів можливо буде вдатися в такій ситуації?
3.2.4. Використання операційного лівериджу для прийняття проектних рішень
Операційний ліверидж визначає ступінь залежності проекту або фірми від постійних витрат виробництва. Компанія з низьким операційним лівериджем буде мати низькі постійні витрати порівняно з компанією з високим операційним лівериджем. В цілому проект з відносно значними інвестиціями в споруди та обладнання матиме відносно вищий операційний ліверидж. Такі проекти називають капіталомісткими.
Кожного разу, коли аналітик аналізує новий проект, він має розглянути кілька альтернативних шляхів виробництва та збуту продукції. Наприклад, «Водний шлях» може купити необхідне обладнання і виробляти всі складові для своїх човнів самостійно. З іншого боку, частина робіт може бути передана іншим компаніям. Перший спосіб потребує більших за розміром інвестицій у споруди та обладнання, більших постійних витрат і амортизації, і як результат, — вищого ступеня операційного лівериджу. Залежно від того, як він визначається, операційний ліверидж має важливе застосування для оцінки проекту. Постійні витрати діють як силова підойма в тому розумінні, що незначна відносна зміна величини операційної виручки може дати результат у значній відносній зміні операційного грошового потоку і NPV. Це пояснює, чому ми називаємо його операційною підоймою.
Чим вищий операційний ліверидж, тим більша небезпека потенційного ризику. Справа в тому, що відносно невеликі помилки в прогнозуванні обсягу продажу можуть вилитись в значні помилки у прогнозуванні грошових потоків.
З управлінської точки зору, одним з шляхів подолання непевності для ризикованих проектів є утримання операційного лівериджу на можливо низькому рівні. Це, в свою чергу, дозволяє утримувати точку беззбитковості (визначену будь-яким способом) на мінімальному рівні.
Операційний ліверидж (OL) — це процентна зміна в операційному грошовому потоці відносно процентної зміни кількості проданої продукції.
Виходячи із взаємозалежності між OCF та Q, OL може бути визначений як1:
OL = 1 + FC / OCF. (3.2.10)
Коефіцієнт FC / OCF визначає відношення постійних витрат до операційного грошового потоку. Необхідно пам’ятати, що нульові постійні витрати визначають величину OL = 1, що доводить: відносна зміна кількості проданої продукції призведе до тієї ж самої зміни у процентах в операційному грошовому потоці. Інакше кажучи, за даних умов не існує ефекту збільшення або лівериджу.
Для пояснення цього показника виміру лівериджу повернемося до проекту компанії «Водний шлях». Постійні витрати становили 500 тис. грн., (P – ν) — 20 тис. грн. Таким чином, OCF дорівнював: OCF = –500 + 20 Q. Припустимо, обсяг виробництва становить 50 човнів. При цьому рівні випуску продукції OCF дорівнює –500 + 1000 = 500 тис. грн.
Якщо обсяг виробництва збільшиться на 1 одиницю і становитиме 51 човен, тоді відносна зміна обсягу продукції дорівнюватиме (51 – 50) / 50 = 0,02, або 2 %. Операційний потік збільшиться до 520 тис. грн., тобто різниця (P – ν) = 20 тис. грн. Відносна зміна OCF дорівнює (520 — 500):500 = 0,04, або 4%. Отже, 2% збільшення кількості човнів призведе до 4% збільшення суми операційного грошового потоку. Операційний ліверидж дорівнює 2,00. Це дуже легко перевірити, знаючи, що: OL = 1 + FC / OCF = 1 + + 500/500 = 2.
Визначення OL залежить від поточного обсягу випуску продукції (Q). Але можна розглядати будь-яку зміну кількості випущеної продукції, а не тільки зміну на одиницю. Припустимо, Q збільшиться з 50 до 75 одиниць, тобто на 50%. При OL = 2 операційний грошовий потік має збільшитися на 100%, або рівно вдвічі. Чи це дійсно так? Відповідь — так, бо при обсягу випуску 75 одиниць, операційний грошовий потік дорівнює: OCF = –500 + + 20 75 = 1000 тис. грн.
Згадаймо, що операційний ліверидж знижується із зростанням обсягу виробництва (Q). Наприклад, при обсязі випуску продукції 75 одиниць маємо: OL = 1 + 500/1000 = 1,5.
Операційний ліверидж зменшується через те, що постійні витрати, які враховуються у процентному відношенні до операційного грошового потоку, стають все меншими і меншими, що призводить до зниження ефекту лівериджу.
Ми побачили, чому операційний ліверидж має велике значення, розглянувши проект компанії «Водний шлях» щодо будівництва човнів при альтернативному перебігу подій. При Q = 85 човнів операційний ліверидж для даного проекту за початковим сценарієм дорівнює: OL = 1 + FC/OCF = 1+ 500:1200 = 1,42.
Згадаймо, що NPV при обсязі продажу 85 човнів становила 88 720 грн., а бухгалтерська точка беззбитковості — 60 човнів. Компанія має інший варіант виконання проекту — замовити виробництво окремих складових корпусів човнів. Якщо вони оберуть цей варіант, обсяг необхідних інвестицій зменшиться до 3 200 000 гривень, а постійні операційні витрати — до 180 000. Але змінні витрати збільшаться на 25 000 грн. на один човен, бо замовлення на стороні коштує дорожче, ніж виготовлення складових самим підприємством. Не враховуючи податки, проведемо необхідні розрахунки для цього варіанта. Отримаємо такі результати:
NPV при 20% (85 одиниць) = 74 720 тис. грн.
Бухгалтерська точка беззбитковості = 55 човнів.
Операційний ліверидж = 1,16.
Як бачимо, при виборі цього варіанта NPV виявляється нижчою від визначеної раніше NPV, і бухгалтерська точка беззбитковості знижується з 60 до 55 човнів. Знаючи, що NPV нижча за даними варіанта, чи варто розглядати його далі? Так, можливо. Операційний ліверидж значно нижчий в іншому випадку. Якщо ми маємо будь-які сумніви щодо здійснення наших оптимістичних прогнозів, ми можемо віддати перевагу субконтракту.
Існує ще одна причина, зважаючи на яку ми можемо віддати перевагу другому варіанту. Якщо обсяг продажу буде більшим очікуваного, ми будь-коли зможемо розпочати виробництво власними силами пізніше. Практично, завжди набагато легше збільшити операційний ліверидж шляхом купівлі обладнання, ніж зменшити його шляхом продажу обладнання.
