Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МНМ відповіді до екзамену.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
181 Кб
Скачать
☆

6. Методика формування у дітей уявлень про площу фігури, ознайомлення з одиницями вимірювання.

У 4 класі учні ознайомлюються з поняттям площі. Вивчення площі проводиться поетапно:

І етап (підготовчий). На цьому етапі визначається необхідне коло відомостей, на основі яких учитель ознайомлює учнів з питанням «площа фігури». При цьому дає такі запитання:

1) поняття про рівні фігури (відрізки, прямокутники, трикутники тощо);

2) поняття про поділ фігур на частини, про утворення нових фігур складанням їх з інших фігур, підрахунок числа частин фігури;

3) поняття про прямокутник (квадрат, про властивості сторін).

На ІІ етапі даються уявлення про площу фігури, ознайомлюються з одиницею вимірювання площі і з вимірюванням площі фігури за допомогою палетки, з правилами обчислення площі прямокутника і розв'язуванням на цій основі задач, в яких за довжиною і шириною треба знайти площу трикутника; за відомою площею і довжиною однієї із сторін знаходять довжину 2-ї сторони.

Мета ІІІ етапу - розширити уявлення учнів про систему одиниць вимірювання площі (кв. см, кв. дм, кв. м), співвідношення між ними в процесі розв'язування задач.

У результаті вивчення розділу площі учні повинні:

1) засвоїти систему одиниць вимірювання площі і співвідношення між ними:

1 кв.см = 100 кв.мм; 1 кв.дм = 100 кв.см; 1 кв.м = 100 кв.дм; 1 кв.м = 10 000 кв.см.

2) мати елементарні уявлення про можливість вимірювання ( приблизно, за допомогою палетки) за допомогою формули.

3) уміти виконувати потрібні вимірювання і обчислювати площу прямокутника або фігури, що складається з двох-трьох прямокутників. Уміти за даною площею прямокутника і довжиною однієї з його сторін знаходити довжину суміжної сторони.

З площею ознайомлюють так:

На дошці паперовий круг і квадрат. Під ними зроблено такі самі круг і квадрат всередині круга, вчитель розповідає і показує. Квадрат частина круга, тому можна сказати, що площа квадрата менша плоті круга.

Підкреслює, що квадрат вмішується всередині круга.

Особливу увагу звертають на розв’язування практичних задач. Наприклад, обчислення площі підлоги в класі.

Город має форму квадрата периметр якого 320 м. Чому = площа городу?

320 : 4 = 80м

80 ∙ 80 = 6400м² = 64 а

1а = 100 м²

7. Методика формування у дітей уявлень про масу і місткість, ознайомлення з одиницями їх вимірювання.

У 1 класі при вивченні теми «Десяток» діти одержують перші уявлення про вимірювання таких величин як маса тіла і місткість посудини. З основною одиницею маси кг – учні ознайомлюються під час виконання впр. на зважування (визначення не ваги, а маси тіла) – на шалькових терезах. Для розвитку дітей уміння оцінювати масу на око і на руку учням пропонують спробувати прикинути більша чи менша маса предмета від 1 кг, яка його маса, а потім вже перевірити зважуванням. Корисно дати дітям завдання дізнатися, яка маса предметів, які часто трапляються в побуті, такі як хлібина, відро картоплі. Для вимірювання маси вибрали еталон — 1 кг і відповідно на шалькових терезах використовують гирю 1 кг. Існують ще гирі 2 кг, 3 кг, 5 кг.

У 3 класі у концентрі „Тисяча” учні знайомляться з новою одиницею маси — 1 грамом і співвідношенням 1 кг = 1000 г. Спочатку формується наочне уявлення про грам. Дітям дають потримати гирю масою 1г, а також зважують монети і встановлюють, що маса монети 1 коп. – 1г, 2 коп. – 2 г, 5 коп. – 5г. Корисно провести екскурсію в найближчий продовольчий магазин і простежити за роботою на терезах.

Далі учні знайомляться з такими одиницями як центнер і тонна. Щоб дати конкретні уявлення про ці одиниці, дітям говорять, що маса 100 л води = 1ц; маса двох мішків картоплі = 1ц; маса вантажу автомобіля «Москвич» без пасажирів – 1т.

Учні визначають співвідношення 1ц і 1т з кілограмом. 1 т = 1000 кг; 1 ц = 100 кг; 1 кг = 1000г; 1 т = 10 ц

У 1 класі у концентрі "Десяток" діти також знайомляться з одиницею вимірювання місткості - 1 літр. На цьому етапі використовують пояснювально-ілюстративні методи. Вчитель повинен мати на уроці посудини, місткість яких 1 л, 2 л, 3 л, 5 л тощо. Дуже корисно, щоб певний набір посудин був у кожного учня.

Виставивши на столі кілька посудин різної форми, але в кожній з яких є однакова кількість рідини, вчитель пропонує учням визначити, в якій посудині рідини більше (менше). Як правило діти цього віку вважають, що більше рідини буде у тій посудині, в якій вона піднялася вище. Вчитель пояснює дітям, що кількість рідини вимірюють спеціальною міркою – літром. Це міра місткості.