- •1. Особливості навчання математики у малокомплектній школі.
- •2. Методика ознайомлення із частинами цілої величини.
- •3. Методика вивчення дробів.
- •4. Методика розв’язування задач на дроби.
- •5. Методика формування у дітей уявлень про довжину відрізка, ознайомлення з одиницями вимірювання.
- •6. Методика формування у дітей уявлень про площу фігури, ознайомлення з одиницями вимірювання.
- •7. Методика формування у дітей уявлень про масу і місткість, ознайомлення з одиницями їх вимірювання.
- •8. Методика формування у молодших школярів часових уявлень, вивчення мір часу і формування відповідних умінь і навичок.
- •9. Методика роботи над числовими виразами.
- •10. Методика роботи над виразами із змінною.
- •11 І 12. Методика роботи над рівностямн і нерівностями
- •12. Методика розв'язування нерівностей із змінною.
- •13. Методика роботи над рівняннями
- •14. Методика використання рівнянь при розв’язуванні задач
- •15. Методика роботи над геометричним матеріалом у темі «Десяток»
- •16.Методика роботи над геометричним матеріалом у темі «Сотня»
- •17. Методика роботи над геометричним матеріалом в концентрі „Багатоцифрові числа".
- •18. Розвиток математики в Україні
- •19. Методика викладання математики в Україні
- •20. Позакласна робота з математики
6. Методика формування у дітей уявлень про площу фігури, ознайомлення з одиницями вимірювання.
У 4 класі учні ознайомлюються з поняттям площі. Вивчення площі проводиться поетапно:
І етап (підготовчий). На цьому етапі визначається необхідне коло відомостей, на основі яких учитель ознайомлює учнів з питанням «площа фігури». При цьому дає такі запитання:
1) поняття про рівні фігури (відрізки, прямокутники, трикутники тощо);
2) поняття про поділ фігур на частини, про утворення нових фігур складанням їх з інших фігур, підрахунок числа частин фігури;
3) поняття про прямокутник (квадрат, про властивості сторін).
На ІІ етапі даються уявлення про площу фігури, ознайомлюються з одиницею вимірювання площі і з вимірюванням площі фігури за допомогою палетки, з правилами обчислення площі прямокутника і розв'язуванням на цій основі задач, в яких за довжиною і шириною треба знайти площу трикутника; за відомою площею і довжиною однієї із сторін знаходять довжину 2-ї сторони.
Мета ІІІ етапу - розширити уявлення учнів про систему одиниць вимірювання площі (кв. см, кв. дм, кв. м), співвідношення між ними в процесі розв'язування задач.
У результаті вивчення розділу площі учні повинні:
1) засвоїти систему одиниць вимірювання площі і співвідношення між ними:
1 кв.см = 100 кв.мм; 1 кв.дм = 100 кв.см; 1 кв.м = 100 кв.дм; 1 кв.м = 10 000 кв.см.
2) мати елементарні уявлення про можливість вимірювання ( приблизно, за допомогою палетки) за допомогою формули.
3) уміти виконувати потрібні вимірювання і обчислювати площу прямокутника або фігури, що складається з двох-трьох прямокутників. Уміти за даною площею прямокутника і довжиною однієї з його сторін знаходити довжину суміжної сторони.
З площею ознайомлюють так:
На
дошці паперовий круг і квадрат. Під ними
зроблено такі самі круг і квадрат
всередині круга, вчитель розповідає і
показує. Квадрат частина круга, тому
можна сказати, що площа квадрата менша
плоті круга.
Підкреслює, що квадрат вмішується всередині круга.
Особливу увагу звертають на розв’язування практичних задач. Наприклад, обчислення площі підлоги в класі.
Город має форму квадрата периметр якого 320 м. Чому = площа городу?
320 : 4 = 80м
80 ∙ 80 = 6400м² = 64 а
1а = 100 м²
7. Методика формування у дітей уявлень про масу і місткість, ознайомлення з одиницями їх вимірювання.
У 1 класі при вивченні теми «Десяток» діти одержують перші уявлення про вимірювання таких величин як маса тіла і місткість посудини. З основною одиницею маси кг – учні ознайомлюються під час виконання впр. на зважування (визначення не ваги, а маси тіла) – на шалькових терезах. Для розвитку дітей уміння оцінювати масу на око і на руку учням пропонують спробувати прикинути більша чи менша маса предмета від 1 кг, яка його маса, а потім вже перевірити зважуванням. Корисно дати дітям завдання дізнатися, яка маса предметів, які часто трапляються в побуті, такі як хлібина, відро картоплі. Для вимірювання маси вибрали еталон — 1 кг і відповідно на шалькових терезах використовують гирю 1 кг. Існують ще гирі 2 кг, 3 кг, 5 кг.
У 3 класі у концентрі „Тисяча” учні знайомляться з новою одиницею маси — 1 грамом і співвідношенням 1 кг = 1000 г. Спочатку формується наочне уявлення про грам. Дітям дають потримати гирю масою 1г, а також зважують монети і встановлюють, що маса монети 1 коп. – 1г, 2 коп. – 2 г, 5 коп. – 5г. Корисно провести екскурсію в найближчий продовольчий магазин і простежити за роботою на терезах.
Далі учні знайомляться з такими одиницями як центнер і тонна. Щоб дати конкретні уявлення про ці одиниці, дітям говорять, що маса 100 л води = 1ц; маса двох мішків картоплі = 1ц; маса вантажу автомобіля «Москвич» без пасажирів – 1т.
Учні визначають співвідношення 1ц і 1т з кілограмом. 1 т = 1000 кг; 1 ц = 100 кг; 1 кг = 1000г; 1 т = 10 ц
У 1 класі у концентрі "Десяток" діти також знайомляться з одиницею вимірювання місткості - 1 літр. На цьому етапі використовують пояснювально-ілюстративні методи. Вчитель повинен мати на уроці посудини, місткість яких 1 л, 2 л, 3 л, 5 л тощо. Дуже корисно, щоб певний набір посудин був у кожного учня.
Виставивши на столі кілька посудин різної форми, але в кожній з яких є однакова кількість рідини, вчитель пропонує учням визначити, в якій посудині рідини більше (менше). Як правило діти цього віку вважають, що більше рідини буде у тій посудині, в якій вона піднялася вище. Вчитель пояснює дітям, що кількість рідини вимірюють спеціальною міркою – літром. Це міра місткості.
