3.2 Апаратура, методика проведення та інтерпретація даних бокового каротажного зондування.
3.2.1 Апаратура бокового каротажного зондування (ксп-м)
Комплексна свердловинна малогабаритна апаратура КСП-М складається з глибинного приладу із багато-електродним зондом і наземної панелі. Криві УО записуються однополюсними зондами із загальним живлячим електродом A.
Живлення електроду A від наземного стабілізованого генератора УГ-1 (рис. 3.4), а живлення ланок свердловинного приладу від випрямляча УВК-1. Зворотним живлячим електродом B служить броня кабелю. Різниці потенціалів, які знімаються з чотирьох пар вимірювальних електродів (M1N1, M2N2, M3N3, M4N4), що утворюють з електродом A чотири різних зонди УО, передаються на поверхню по лінії її зв’язку за допомогою частотно-модульованих коливань з основними частотами 7.8, 14, 25.7 та 45.6 кГц. Сигнал СП проходить по кабелю у вигляді струму, який повільно змінюється.
Перемикання зондів здійснюється перемикачем П з наземної панелі керування. Кожний із чотирьох каналів УО включає вхідний трансформатор (Тр1 – Тр4) і частотний перетворювач (ЧП1 –ЧП2), який складається з підсилювача та модулятора. Модульовані коливання надходять на суматор СУ і через фільтр Ф по кабелю через панель керування ПК попадають на вимірювальну панель частотної модуляції ВПЧМ, де вони розділяються за несучими частотами та направляються у відповідні чотири канали, після чого демодулюються та випрямляються фазочутливими детекторами. З виходу ВПЧМ сигнали у виді постійного струму, що повільно змінюється і амплітуда якого пропорційна вимірювальній величині УО, надходять на відповідні канали реєстратора.
За три спуск-підйоми апаратурою КСП-М записують криві СП, стандартного каротажу та повного бокового каротажного зондування. За перший цикл реєструються покази “стандарт-сигнал”, криві зондів A2.0M0.5N, A4.0M0.5N, A0.5M8.0N; за другий цикл – криві зондів A8.0M1.0N, N0.5M2.0A, A1.0M0.1N, A0.4M0.1N; за третій – крива СП. Багатоелектродний зонд монтується на відрізку кабелю КОБДТ-10 довжиною 30 м і містить електроди, які утворюють комплект зондів БКЗ і стандартного каротажу, а також електрод для запису кривої СП.
Апаратура КСП-М призначена для роботи з одножильним броньованим кабелем КОБДТ-10 довжиною до 10 км із середніми геофізичними лабораторіями, які укомплектовані чотирьохканальним реєстратором і уніфікованими блоками.
Рисунок 3.4 – Блок-схема апаратури КСП-М
Масштаби запису кривих к вибирається таким, що можна було б за ними встановити опір з точністю до 5% від вимірювальної величини УО, а відхилення кривої к від нульової лінії повинно бути не менше 1 см. За можливістю при дослідженнях зондами БКЗ зберігається єдиний масштаб запису, який рівний масштабу стандартного зонда, наприклад 2.5 Ом·м/см. Масштаб глибини діаграм БКЗ береться, як правило, 1:200, рідше 1:500 і 1:50.
3.2.2 Методика проведення вимірювань боковаого каротажного зондування
Апаратура забезпечує вимірювання і видачу в аналоговій формі сигналу потенціалу мимовільної поляризації, при цьому опір ланцюга проходження сигналу ПС в апаратурі не більше 500 Ом. Апаратура забезпечує вимірювання двох взаємно перпендикулярних діаметрів і середнього діаметра свердловини в діапазоні від 100 до 760 мм та діапазоні від 50 до 380 мм. Живлення свердловинного приладу і струмових електродів здійснюється від каротажного джерела живлення силою струму (500 ± 5) мА частоти 400 Гц. Калібрування каналів БКЗ забезпечується за допомогою режимів "Нуль-сигнал" і "Стандарт-сигнал". Живлення на свердловинний прилад ЕК-1 подається при повному зануренні його в розчин. Спуск приладів здійснюють під дією приводу лебідки каротажного підйомника, маси кабелю і приладу зі швидкістю не більше 8000 м/год. Спуск збірок ведуть зі швидкістю не більше 5000 м/год. При наявності в свердловині уступів доцільно збільшити довжину вантажу. В особливо складних випадках за погодженням з надрокористувачем прилади спускають в досліджуваний інтервал через бурильні труби зі швидкістю не більше 2000 м/год за умови, що внутрішній діаметр труб повинен бути більше зовнішнього діаметра приладів не менше ніж на 10 мм.
За 50 м до вибою свердловини швидкість спуску приладів необхідно зменшити до 350 м/год і задіяти привід лебідки.Перепуск кабелю в свердловину не повинен перевищувати 2 - 5 м. Щоб уникнути прихвата приладу або залипання геофізичного кабелю стоянка приладів на вибої не повинна перевищувати 5 хвилин.
Підйом приладів в досліджуваному інтервалі ведуть зі швидкістю , що не перевищує максимально допустимі,хоча б для одного з модулів, збірки. При проходженні звужень в стовбурі свердловини (башмак обсадної колони або НКТ, сальники, товсті шламові кірки) і за 50 м до гирла свердловини швидкість підйому приладів зменшують до 250 м/год. Підйом приладів та їх збірок за межами досліджуваних інтервалів ведуть зі швидкістю не більше 6000 м/год. Періодичне калібрування приладів в стаціонарних умовах (на базах геофізичних підприємств) повинне проводитися з періодичністю, яка зазначена в експлуатаційній документації, але не рідше одного разу на квартал при введенні в експлуатацію і після кожного ремонту. Результати періодичного калібрування зберігаються в банку даних метрологічної служби підприємства і переносяться в базу даних каротажної лабораторії, призначеної для проведення досліджень цими приладами.
Вимірювання при калібруваннях необхідно проводити з використанням наземного обладнання (геофізичний кабель, реєстратор тощо), відповідного за своїми характеристиками до того, яке буде застосовуватися при проведенні свердловинних досліджень. Калібрування свердловинних приладів у польових умовах виконують перед кожним спуском і після кожного підйому приладів зі свердловини, якщо це передбачено експлуатаційною документацією на окремі прилади. В інших випадках при роботі з цифровими приладами використовують файли періодичних калібрувань. Результатами калібрування є значення нуль- і стандарт - сигналів і їх відповідні значення, встановлені для даного приладу при періодичному калібруванні. Розбіжності значень стандарт-сигналів, зареєстрованих до і після вимірів і в процесі останнього періодичного калібрування, неповинні перевищувати значення допустимої основної похибки вимірювань.
При використанні наземної панелі управління розбіжності значень нуль- і стандарт - сигналів на початку і наприкінці досліджень і при останньому періодичному калібруванні не повинні перевищувати + / - 5 % від значень стандарт - сигналу. Польове калібрування здійснюють за двома стандарт - сигналам, які відповідають значенням питомих електричних опорів порід, рівних 1 і 200 Ом*м. Реєстрацію нуль- і стандарт - сигналів проводять, використовуючи еталонний резистор пульта живлення та вимірювання, при кожному спуску приладу в свердловину та при розташуванні кабельного наконечника на рівні столу ротора. Тривалість реєстрації кожного сигналу - 5с. Контроль полярності сигналу з датчика тиску проводять тільки при першому спуску приладу. Якщо показид атчика збільшуються з глибиною, то спуск приладу в свердловину продовжують.
При зменшенні показань прилад піднімають до рівня столу ротора, міняють місцями входи вимірювальних жил датчика тиску на пульті, реєструють нуль- і стандарт - сигнали, після чого проводять спуск приладу в інтервал випробувань.