1.3 Літологія

Палеозойська ера представлена чергуванням кварцитовидних пісковиків чи кварцитів з кварцованими алевролітами і темно-сірими, майже чорними глинистими сланцями.

Середньоюрські відклади представлені аргілітами темно-сірими, чорними, з прошарками алевролітів, рідше пісковиків, вапняків, доломітів та мергелів.

Нижнівська світа складена вапняками світло-сірими до білих, масивними, міцними, прихованокристалічними, місцями кавернозними тріщинуватими. Серед вапняків спостерігаються вапнякові брекчії, складені уламками вапняків різної величини, які зцементовані кварц-глауконітовими пісковиками.

Вапняки верхньої частини світи еродовані, тріщинуваті, тріщини заповнені гельветськими пісковиками, які на сусідніх площах та на площі Добряни вміщують поклади нафти та газу. В нижній частині розрізу вапняки більш масивні і міцні, часто перекристалізовані.

Літологічно, Неогенова система - це алювіальні відклади, які складаються в підошві з уламків вапняків, мергелів пісковиків, зцементованих вапняково-глинистим цементом. Вище по розрізу відклади складені пісковиками й алевролітами з рідкими прошарками мергелів, бентонітових глин і аргілітів.

В Баденському ярусі породи неузгоджено залягають на відкладах гельветського (карпатського) ярусу. Вони є широко розповсюджені і більш витримані за потужністю. Представлені глинами, мергелями з прошарками пісковиків, і алевролітів.

Глини сірі, темно-сірі, піскуваті, слюдисті. Мергелі зеленувато-сірі, масивні, місцями піскуваті. Пісковики світло-сірі з зеленуватим відтінком, масивні, вапняковисті.

Верхній баден літологічно представлений досить однорідною товщею глин із незначними прошарками алевролітів і пісковиків.

Глини темно-сірі з зеленуватим відтінком, масивні, вапняковисті, слюдисті. В товщі глин часто зустрічаються дрібні обвуглені уламки рослин.

Пісковики і алевроліти сірі та світло-сірі, мілкозернисті, слюдисті, пористі.

Сарматський ярус представлений товщею сірих і темно-сірих вапняковистих, піщанистих, слюдистих глин із прошарками пісковиків, пісків і алевролітів, потужністю від декількох сантиметрів до 1-2 і більше метрів. Часто піщані прошарки утворюють піщано-глинисті комплекси,які розділені глинистими перемичками. Вони добре виділяються за промислово геофізичними даними і часто містять промислові скупчення газу.

Пісковики сірі, світло-сірі, дрібно та середньо-зернисті, глинисті, вапняковисті, кварцеві і поліміктові, пористі (до 20 %), шаруваті та косошаруваті.

1.4 Нафтогазоносність

Добрянська площа розташована в Західно-Українському нафтогазоносному регіоні, в складі Передкарпатської нафтогазоносної провінції в північно-західній частині Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, в якій зосереджені основні поклади газу.

Тут відкриті і розвідані родовища газу, газоконденсату та нафти, і приурочені до юрських, крейдяних, гельветських, баденських і сарматських відкладів.

Добрянська площа знаходиться в безпосередній близькості від цих родовищ.

На сусідньому Рудківському родовищі масивно-пластові поклади газу пов'язані з гельвет-юрським комплексом порід, а пластові поклади приурочені до НД-5, 7, 8, 9 горизонтів сармату.

На північному заході від Добрянської площі розташоване Вишнянське газове родовище. Поклади газу цього родовища пов'язані з піщано-алевролітовими пачками нижнього сармату. Припливи газу отримані при випробуванні св.1,4,5-Вишнянські з горизонтів ВД- 1, 2, 13 , 14; НД- 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12. В св.1-Вишнянська при випробуванні НД-7 горизонту з інтервалу 1206-1255 м отримано промисловий приплив газу.

Нікловицьке газове родовище знаходиться на південний захід від Добрянської площі. Поклади газу тут пов'язані з піщано-глинистими комплексами нижньодашавської підсвіти: НД-3, 4, 7, 8 горизонтами. Усі поклади склепінні, тектонічно-екрановані. Колектори теригенні з пористістю: НД-3 горизонту-15-22 % ; НД-4 - 14-20 %; НД-7 - 18-25 %; НД-8 -5-22 %. Слід відмітити, що в св.25-Нк. отримані непромислові припливи нафти з інтервалу 1937-1974 м., а в св.27-Нк. було розкрито 180 м. нафтонасичених вапняків юри, з яких отримані припливи густої нафти з водою.

Безпосередньо до Добрянської площі примикає Орховицьке нафтогазове родовище, де промислова нафтогазоносність родовища пов'язана з двома комплексами порід: підгіпсовим (нафтоносним) і надгіпсовим (газоносним). В результаті буріння встановлено промислову газоносність сарматських відкладів та промислову нафтоносність гельвет-юрських утворень. В св.З-Орх. отримано промислові припливи газу з горизонтів НД-13-15, а у св.б-Орх. промисловий приплив газу з НД-13 горизонту. Нафтовий поклад розкрили свердловини 2 і 5-Орховичі.

Газові поклади пластові, склепінні, тектонічно екрановані.

Гельвет-юрський поклад тектонічно обмежений, склепінний, масивно-пластового типу. Характер мінливості колекторських властивостей неогенових відкладів по площі газоносності остаточно не встановлено.

По аналогії з Орховицьким нафтогазоносним родовищем на Добрянській площі встановлено два поверхи нафтогазонакопичення –надгіпсовий і підгіпсовий. Перспективи нафтоносності площі по аналогії із сусідніми родовищами пов’язуються з гельветськими та юрськими відкладами газоносності із сарматськими піщано-глинистими горизонтами.

Колекторські властивості юрських вапняків невисокі. Пористість їх коливається від 3-7 % до 16-17 %, проникність 0.1*10^-15мкм², тому вирішальне значення при формуванні покладів вуглеводнів в карбонатних відкладах відіграє їх тріщинуватість та кавернозність. Тріщини різних напрямків, в юрі заповнені як правило, (судячи по керну), вищезалягаючим теригенним матеріалом, завдяки чому сформувались сприятливі умови для утворення пасивно-пластових покладів нафти сумісно з гельветськими пісковиками між Городоцьким та Краковецьким розломами.

Найбільш перспективні ділянки для пошуків покладів нафти в підгіпсовій частині розрізу зображені на структурній карті. Вони виділені в результаті кореляції часових розрізів. Першочерговими об'єктами пошукування є виділені антиклінальні підняття покрівлі тираської віти. Ці структурні форми генетично пов'язані з ерозійними виступами верхньоюрських порід, подекуди, неузгоджено охоплених континентальними гельветськими відкладами. Покришкою для передбачуваних покладів нафти будуть служити хемогенні утворення, тираської світи та щільні глини косівської світи. Поклади нафти в Добрянському та Довгомостиському блоках очікуються масивно-пластові, склепінні і тектонічно екрановані. Очікувані дебіти нафти 8-20 м³/д.