Розділ 1 геологічна частина

1. Стратиграфія

Площа Добряни розташована в північно-західній частині зовнішньої зони Передкарпатського прогину, в межах розвитку регіональних розломів: Судово-Вишнянського, Городоцького, в смузі різкої зміни потужностей неогенової моласи.

В геологічній будові площі приймають участь породи палеозою, мезозою (юри), і неогену.

Палеозой. Кембрійська система.

Палеозойський комплекс порід на площі представлений відкладами кембрію. Ці відклади розкриті на площі свердловиною 1-Романівська.

Потужність окремих пластів непостійна і змінюється від декількох сантиметрів до декількох метрів. Потужність цих відкладів на площі перевищує 1.5 км.

Палеозойські відклади запроектованими свердловинами розкриватися не будуть.

Мезозой. Юрська система.

Нижньо-середньрюрські теригенні відклади розкриті поодинокими свердловинами в Північно-Західній частині прогину. Вони залягають безпосередньо на розмитій поверхні палеозою й узгоджено перекриваються верхньоюрським теригенно-карбонатним комплексом.

Нижньоюрські відклади, що розкриті св. 1-Романівська, проектними свердловинами розкриватися не будуть.

Товщина середньоюрских відкладів до 250 м.

Верхня юра

Представлена теригенно-карбонатними відкладами яворівської, опарської, рава-руської та нижнівської світ. Проектними свердловинами будуть розкриватися тільки карбонатні відклади нижнівської світи.

Нижнівська світа.

Розкрита свердловинами на площах Рудки, Нікловичі, Судова Вишня Орховичі, Добряни (св.1, 2-Добряни, 2-Нікловичі, 1-Романівська).

На електрокаротажних діаграмах юрські карбонатні відклади характеризуються високими електричними опорами 150-250 Ом.м. Верхня частина карбонатної юри повсюдно характеризується підвищеною проникністю. Разом із гельветськими відкладами еродовані вапняки утворюють єдиний резервуар для покладів вуглеводнів.

Кайнозой. Палеогенова система.

Відклади палеогену, імовірно, можуть заповнювати ерозійні палеодолини в юрських відкладах.

Літологічна характеристика цих відкладів на каротажній діаграмі відрізняється від літологічної характеристики притаманної юрським відкладам. На Лопушнянському нафтовому родовищі палеогенові відклади виявились продуктивними.

Неогенова система.

Представлена нижнім відділом - міоценом. Гельветський ярус (карпатій).

Пісковики и алевроліти гельвету на сусідніх родовищах вміщують скупчення газу і є єдиним шаром продуктивних горизонтів прогину. Порівняно з підстилаючими юрськими відкладами породи гельвету характеризуються низькими опорами 3-10 Ом.м.

Потужність відкладів 5-20 м.

Гельветські пісковики мають обмежене розповсюдження. Місця наявності смуг розвитку гельветських делювіальних відкладів представляють пошуковий інтерес у підгіпсовій частині розрізу на Добрянській площі.

Баденський ярус.

Представлений нижнім, середнім і верхнім під'ярусами.

Нижній баден. Баранівські верстви.

Позірні електричні опори баранівських верств становлять 5-10 Ом.м, а товщина досягає 20 м.

Верхній баден.

Представлений моласовими утвореннями косівської світи, яка неузгоджено залягає на відкладах тираської світи.

Від підстилаючих відкладів середнього бадену косівська світа відрізняється низькими електричними опорами 1-10 Ом.м.

Потужність світи становить 10-25 м.

Сарматський ярус.

Представлений піщано-глинистою моласовою товщею дашавської світи. За характером осадонагромадження й за літологічними ознаками поділяється на дві підсвіти: нижньодашавську і верхньодашавську. Нижньодашавська підсвіта на Добрянській площі представлена п’ятнадцятима піщано-глинистими горизонтами, які розглядаються як резервуари для газонакопичення. Підсвіта неузгоджено залягає на відкладах світи.

Потужність нижньодашавської світи є різною. У північно-західному напрямку від Рудківського підняття, в сторону опущених блоків фундаменту тужність світи зростає. На припіднятих блоках потужність зменшується. Найбільша потужність нижньодашавської світи (900 м.) на Добрянській площі зафіксована в свердловині 1-Нікловичі. В південно-західному напрямку, в бік Рудківського родовища, в нижньодашавській світі відбувається виклинювання горизонтів НД-15 і НД-14.

Верхньодашавська світа.

Відклади підсвіти стратиграфічно узгоджено залягають на відкладах нижньодашавської підсвіти, зверху перекриті відкладами тропогену. Розріз світи включає в себе 14 піщано-глинистих горизонтів. На сусідньому Свідницькому родовищі відклади верхньодашавської світи газоносні. В нижній частині розрізу зустрічаються туфи.

Потужність верхньодашавської підсвіти до 1000 м. За електрокаратажною характеристикою світа має чітко диференційовану криву опорами від 1 до 5 Ом.м.

Породи верхньодашавської світи лежать майже горизонтально із слабким нахилом на північний схід. В цьому ж напрямі збільшується потужність підсвіти поблизу Городоцького розлому.

Четвертинні відклади.

Великий вплив на формування четвертинних відкладів мав період дніпровського зледеніння. В районі м.Рудки, м.Городок залишились кінцеві морени, де зустрічаються накопичення валунів граніту з невеликою домішкою карпатського флішевого матералу. Потужність четвертинних відкладів становить 20 м.