1.5 Водоносність

Пластові води північно-західної частини Передкарпатського прогину приурочені до наступних гідрогеологічних поверхів: юрського, гельветського нижньобаденського та сарматського.

Води юрських відкладів розкриті свердловинами на сусідніх Родовищах: Коханівському, Судово-Вишнянському, Рудківському, Нікловицвкому та ін.

Серед відкладів юри, що будуть розкриватися на Добрянській площі найбільш водоносними є верхньоюрські тріщинуваті карбонатні породи. Припливи води з верхньоюрських вапняків були отримані на сусідній площі Нікловичі в свердловинах №6 і №7. Дебіти вод коливались від 0.5 до 157 м³/д. У водах нижнівської світи, на площах Нікловичі, Бонів, Рудки, Коханівка вміст брому досягає до 262 мг/л, а йоду до 16.93 мг/л. Загальна мінералізація води коливається в межах 33-110 г/л. Води переважно хлор-кальцієвого типу.

Води юрських відкладів мають масивний характер залягання і не дивлячись на різний літологічний склад і колекторські властивості, вони мають єдину гідравлічну систему. Статичні рівні на площах Рудки, Добряни, Судова-Вишня ніде не досягали поверхні землі. Вони вимірюються висотою стовпа води у свердловинах в межах 1677-538 м. Юрські води на площі Добряни очікуються хлоркальцієвого типу, хлоридної групи, натрієвої підгрупи. Вони характерні для зон з відсутністю водообміну.

Води гельветських автохтонних і нижньобаденських відкладів також хлоркальцієвого типу з мінералізацією 11-65 г/л. Газонасиченість вод досягає іноді до 220 см³ /л.

Води характеризуються значними напорами. Дебіти вод не постійні і складають на площах Рудки і Судова-Вишня від 2-3 до 70 м³/д. Дебіти вод напряму залежать від колекторських властивостей неогену. Мінералізація води з глибиною закономірно зростає і складає 500-700 мг/екв. В верхній частині нижньосарматських відкладів на площах Судова-Вишня, Рудки (до глибини 100-150 м.) води опріснені з мінералізацією 20-100 мг/екв.

Води нижнього сармата хлоркальцієвого і хлормагнієвого типів. Уміст йоду у водах-6-30 мг/л. Сульфатність вод неогенових відкладів, як правило, дещо вища від сульфатності вод юрських відкладів. Мінералізація досягає 40-50 г/л.

Газ розчинений в водах нижнього сармату за складом метановий. Газонасиченість вод нижнього сармата коливається в межах від 200 до 340 см³/л.

На сусідній площі Орховичі, в св.№ 1 з інтервалу 1952-1894 м (в.юра) з допомогою ВПТ. був отриманий приплив пластової води із густиною 1.10 г/см³, дебітом 140 м³/д. Вода хлоркальцієвого типу. Загальна мінералізація 30 г/л.

Води антропогену містяться в галечниках, пісках і супісках. Водоупором є глини і суглинки антропогену або глини сармату. За складом води прісні, інколи з незначною мінералізацією до 3-5 г/л.

1.6 Постановка геологічного завдання

Аналіз геологічної будови Добрянського родовища показав, що продуктивні поклади горизонтів НД-9, НД-7 і НД-13 представлені товщею сірих і темно-сірих вапняковистих, піщанистих, слюдистих глин із прошарками пісковиків, пісків і алевролітів. Потужність продуктивних пластів становить від декількох сантиметрів до 1-2 і більше метрів і електричний опір коливається в межах 1-10 Ом.м. Пластові води характеризуються мінералізацією 40-50 г/л.

Згідно теми курсового проекту, необхідно вирішити наступні геологічні задачі:

1) Виділення щільних прошарків та визначення ефективної

товщини пласта колектора

2) Визначення характеру насичення пластів колекторів;

3) Визначення коефіцієнта загальної пористості;

4) Визначення положення газоносних пластів;

В ході проектування буде обґрунтовано комплекс методів ГДС, запроектовано апаратуру, методику проведення каротажів та методику інтерпретації для вирішення поставлених задач.