Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Драганчук Мирослав(ти розділи, реферат,вступ,висновок).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
10 Мб
Скачать
☆

Розділ 2 спеціальна частина

2.1 Обґрунтування електричних методів дослідження свердловини для виділення щільних прошарків і визначення ефективної товщини та характеру насичення продуктивних пластів-колекторів

Електричні методи дослідження свердловин ґрунтуються на вивченні питомого електричного опору гірських порід. Питомий електричний опір гірських порід п вимірюється в ом-метрах (Ом·м):

, (2.1)

де R – електричний опір гірської породи;

S, L – геометричні розміри об’єму гірської породи, через який проходить електричний струм.

Питомий електричний опір гірських порід визначається питомим електричним опором мінералів, які складають гірську породу, їх об’ємним вмістом і структурою.

Серед гірських порід, які, як правило, є двокомпонентними середовищами, можна виділити дві основні групи:

  • породи, які складаються з породоутворювальних мінералів (різного складу) високого питомого електричного опору і електропровідних компонент низького питомого електричного опору;

  • порода, яка складається з породоутворювальних мінералів (різного складу) високого питомого електричного опору і рідини (мінералізованих вод) низького питомого електричного опору, які заповнюють поровий простір.

У першому випадку питомий електричний опір породи:

, (2.2)

де пм – питомий електричний опір породоутворювальних мінералів високого питомого електричного опору;

Рt – параметр температури;

Пм – параметр провідності, який визначається об’ємним вмістом kм мінералів низького питомого електричного опору, їх структурою і питомим електричним опором м (рис. 2.1).

Шифр кривих – пм/м

Рисунок 2.1 – Залежність параметра Пм від об’ємного вмісту електропровідних мінералів у породі kм

У другому випадку:

, (2.3)

де в – питомий електричний опір води, яка насичує поровий простір гірської породи;

вп – питомий електричний опір породи, повністю насиченої водою;

Рп – параметр пористості, який визначає залежність питомого електричного опору породи від її пористості при повному насиченні пор вологою;

Рн – параметр насичення, який встановлює залежність питомого електричного опору породи від степеня насичення порового простору водами;

Рt – параметр температури;

Пп – параметр поверхневої провідності, яка зумовлена глинистими частинками.

Функції Рп=f(kп) (рис.2.2) і Рн=f(kн) (рис.2.3) в середніх діапазонах зміни коефіцієнтів пористості kп і степеня насичення порового простору водами, мають вигляд :

, (2.4)

, (2.5)

де вп, нп, в – питомий електричний опір повністю водонасиченої породи, частково водонасиченої породи і насичуючих вод;

ап, ан – сталі коефіцієнти, величина яких коливається у діапазоні 0,4 ÷ 1,6;

kп, kв – коефіцієнти пористості і водонасичення порового простору;

m – структурний показник, який змінюється у межах від 1,3 до 2,2;

n – показник змочування, який змінюється у діапазоні від 1,8 до 3,5.

Параметр Пп визначається як відношення питомого електричного опору глини гл до питомого електричного опору насичуючих вод в і залежить від об’ємного вмісту глинистих частинок. Його величина спадає зі збільшенням об’ємного вмісту глинистого матеріалу kгл і відношення питомого електричного опору води в до питомого електричного опору глин гл (рис.2.2).

а) б)

1 – пухкі піски; 2 – слабкозцементовані пісковики; 3 – середньо-зцементовані пісковики; 4 – ракушняки і пухкі вапняки; 5 – вапняки і доломіти крупнокристалічні середнього ущільнення; 6 – вапняки і доломіти щільні, дрібнокристалічні.

Рисунок 2.2 – Осереднені залежності параметра Рп від коефіцієнта пористості kп для піщаних (а) і карбонатних(б) порід

Піщано-глинисті породи: 1 – гідрофільні; 2 –слабкогідрофобні;

2– гідрофобні; 4 – карбонатні породи(за Г. Арчі)

Рисунок 2.3 – Залежність параметра Рн насичення від коефіцієнта нафтонасичення (водонасичення, газонасичення) kн (kв,kг)

Шифр кривих – kгл

Рисунок 2.4 – Залежність параметра Пп від питомого електричного опору в

З підвищенням температури осадових гірських порід, які мають іонну електропровідність, питомий електричний опір зменшується :

, (2.6)

де і – питомий електричний опір іонного провідника при температурі t0;

t – температура пласта;

 - температурний коефіцієнт електропровідності.

Особливістю більшості гірських порід є їх електрична анізотропія. Ця властивість гірських порід характеризується коефіцієнтом анізотропії:

, (2.7)

де n і t – питомий електричний опір породи, виміряний перпендикулярно до напластування і вздовж напластування.