- •Реферат
- •Розділ 1 геологічна частина
- •Стратиграфія
- •1.2 Тектоніка
- •1.3 Літологія
- •1.4 Нафтогазоносність
- •1.5 Водоносність
- •1.6 Постановка геологічного завдання
- •2.1 Обґрунтування електричних методів дослідження свердловини для виділення щільних прошарків і визначення ефективної товщини та характеру насичення продуктивних пластів-колекторів
- •Розділ 2 спеціальна частина
- •2.2 Обґрунтування методу акустичного каротажу для визначення загальної пористості
- •2.3 Обґрунтування методу термокаротажу для визначення положення газоносних пластів
- •Розділ 3 проектна частина
- •3.1 Апаратура, методика проведення та інтерпретація даних мікробокового каротажу.
- •3.1.1 Апаратура мікробокового каротажу (кмбк-3).
- •3.1.2 Методика проведення вимірювань мікробокового каротажу
- •3.1.3 Інтерпретація даних мікробокового каротажу.
- •3.2 Апаратура, методика проведення та інтерпретація даних бокового каротажного зондування.
- •3.2.1 Апаратура бокового каротажного зондування (ксп-м)
- •3.2.2 Методика проведення вимірювань боковаого каротажного зондування
- •3.2.3 Інтерпретація даних бокового каротажного зондування.
- •3.3 Апаратура, методика проведення та інтерпретація даних акустичного каротажу.
- •3.3.1 Апаратура акустичного каротажу (спак-6)
- •Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •3.3.3 Інтерпретація діаграм акустичного каротажу.
- •3.4 Апаратура, методика проведення та інтерпретація даних термокаротажу.
- •3.4.1 Апаратура термокаротажу (тег)
- •3.4.2 Методика проведення вимірювань термокаротажу
- •3.4.3 Інтерпретація даних термокаротажу.
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел
Розділ 2 спеціальна частина
2.1 Обґрунтування електричних методів дослідження свердловини для виділення щільних прошарків і визначення ефективної товщини та характеру насичення продуктивних пластів-колекторів
Електричні методи дослідження свердловин ґрунтуються на вивченні питомого електричного опору гірських порід. Питомий електричний опір гірських порід п вимірюється в ом-метрах (Ом·м):
,
(2.1)
де R – електричний опір гірської породи;
S, L – геометричні розміри об’єму гірської породи, через який проходить електричний струм.
Питомий електричний опір гірських порід визначається питомим електричним опором мінералів, які складають гірську породу, їх об’ємним вмістом і структурою.
Серед гірських порід, які, як правило, є двокомпонентними середовищами, можна виділити дві основні групи:
породи, які складаються з породоутворювальних мінералів (різного складу) високого питомого електричного опору і електропровідних компонент низького питомого електричного опору;
порода, яка складається з породоутворювальних мінералів (різного складу) високого питомого електричного опору і рідини (мінералізованих вод) низького питомого електричного опору, які заповнюють поровий простір.
У першому випадку питомий електричний опір породи:
,
(2.2)
де пм – питомий електричний опір породоутворювальних мінералів високого питомого електричного опору;
Рt – параметр температури;
Пм – параметр провідності, який визначається об’ємним вмістом kм мінералів низького питомого електричного опору, їх структурою і питомим електричним опором м (рис. 2.1).
Шифр кривих – пм/м
Рисунок 2.1 – Залежність параметра Пм від об’ємного вмісту електропровідних мінералів у породі kм
У другому випадку:
,
(2.3)
де в – питомий електричний опір води, яка насичує поровий простір гірської породи;
вп – питомий електричний опір породи, повністю насиченої водою;
Рп – параметр пористості, який визначає залежність питомого електричного опору породи від її пористості при повному насиченні пор вологою;
Рн – параметр насичення, який встановлює залежність питомого електричного опору породи від степеня насичення порового простору водами;
Рt – параметр температури;
Пп – параметр поверхневої провідності, яка зумовлена глинистими частинками.
Функції Рп=f(kп) (рис.2.2) і Рн=f(kн) (рис.2.3) в середніх діапазонах зміни коефіцієнтів пористості kп і степеня насичення порового простору водами, мають вигляд :
,
(2.4)
,
(2.5)
де вп, нп, в – питомий електричний опір повністю водонасиченої породи, частково водонасиченої породи і насичуючих вод;
ап, ан – сталі коефіцієнти, величина яких коливається у діапазоні 0,4 ÷ 1,6;
kп, kв – коефіцієнти пористості і водонасичення порового простору;
m – структурний показник, який змінюється у межах від 1,3 до 2,2;
n – показник змочування, який змінюється у діапазоні від 1,8 до 3,5.
Параметр Пп визначається як відношення питомого електричного опору глини гл до питомого електричного опору насичуючих вод в і залежить від об’ємного вмісту глинистих частинок. Його величина спадає зі збільшенням об’ємного вмісту глинистого матеріалу kгл і відношення питомого електричного опору води в до питомого електричного опору глин гл (рис.2.2).
а) б)
1 – пухкі піски; 2 – слабкозцементовані пісковики; 3 – середньо-зцементовані пісковики; 4 – ракушняки і пухкі вапняки; 5 – вапняки і доломіти крупнокристалічні середнього ущільнення; 6 – вапняки і доломіти щільні, дрібнокристалічні.
Рисунок 2.2 – Осереднені залежності параметра Рп від коефіцієнта пористості kп для піщаних (а) і карбонатних(б) порід
Піщано-глинисті породи: 1 – гідрофільні; 2 –слабкогідрофобні;
2– гідрофобні; 4 – карбонатні породи(за Г. Арчі)
Рисунок 2.3 – Залежність параметра Рн насичення від коефіцієнта нафтонасичення (водонасичення, газонасичення) kн (kв,kг)
Шифр кривих – kгл
Рисунок 2.4 – Залежність параметра Пп від питомого електричного опору в
З підвищенням температури осадових гірських порід, які мають іонну електропровідність, питомий електричний опір зменшується :
,
(2.6)
де і – питомий електричний опір іонного провідника при температурі t0;
t – температура пласта;
- температурний коефіцієнт електропровідності.
Особливістю більшості гірських порід є їх електрична анізотропія. Ця властивість гірських порід характеризується коефіцієнтом анізотропії:
,
(2.7)
де n і t – питомий електричний опір породи, виміряний перпендикулярно до напластування і вздовж напластування.
