2.2. Аналіз активів для підвищення конкурентоспроможності міста Львова

Варто відмітити, що Львів володіє унікальними активами, які на сьогодні не в повній мірі використовуються для розвитку міста. Це і прикордонне розміщення міста, Львів є фактично воротами України в ЄС, основні міжнародні транспортні коридори проходять через Львівську область. Львів володіє унікальною світовою історичною спадщиною, враховуючи 750 років історії та збереження австро-угорських, польських та українських культурних традицій, експерти нараховують 366 історичних пам'яток, що було відмічено включенням Львова у список захисту ЮНЕСКО.

Інвесторів приваблює конкурентна середня заробітна плата, скажімо, у 2007 році зарплата становила 598 доларів США з урахуванням “сірих” зарплат), а це на 74% менше, ніж в Києві, і в 2,7 рази менше, ніж у Вроцлаві та Будапешті.

Львів є відомою студентською столицею Західної України, тут знаходяться 38 навчальних закладів, в яких навчається 130 000 студентів, з них 31% вивчають економіку, комерційну діяльність, 22% - інженери науки, 23% вивчають медицину, гуманітрані науки та право. Така ситуація створює значний потенціал людських ресурсів для міста.

Слід також відмітити західну ментальність мешканців Львова, що пов'язано близькістю розташування до Європи, а також історичним минулим Львова. Значна частина молодого населення міста має бажання отримати західну освіту та західний досвід ведення бізнесу. Це поєднується із підприємницьким духом, зокрема, 59% людей воліють радше мати свій бізнес, а 16% планують розпочати власну справу в найближчому майбутньому.

Важливою рисою львів'ян є відданість та емоційна прив'язаність до свого міста, люди пишаються ним, описуючи Львів, його мешканці часто вживають такі слова, як “красивий”, “унікальний”, “популярний”.

Як зазначалося вище, Львів викликає значне зацікавлення з боку європейських інвесторів. На сьогодні у Львові є близько 800 підприємств з іноземними інвестиціями, переважно з Польщі, Німеччини, США, Чехії та Канади. Привабливість Львова для європейських інвесторів пояснюється значним людським потенціалом, відносно дешевою робочою силою, вигідним розміщенням та культурною схожістю.

Львову важливо сьогодні максимально використати перспективи, що відкриваються завдяки вибору Львова як одного з міст Євро 2012. Завдяки цьому є можливість покращити інфраструктуру міста. За підрахунками загальна сума необхідних інвестицій складає 1 млрд. дол., які спрямуються на будівництво нового стадіону, розширення аеропорту, збільшення кількості готелів і реконструкцію транспорту та закладів охорони здоров’я. Під час підготовки до Євро 2012 значна частина необхідних коштів буде залучена із державного бюджету та з боку іноземних інвесторів, що значно прискорить розвиток інфраструктури міста.

2.3. Аналіз бар'єрів для підвищення конкурентоспроможності міста Львова

Хоча Львів однозначно має потенціал стати рушієм економічного зростання в Україні, місту потрібно, перш за все, усунути певні суттєві бар’єри, які гальмують його розвиток.

З одного боку, малий і середній бізнес, на якому базується економіка міста, послабив негативний вплив теперішньої економічної кризи завдяки диверсифікації, але з іншого боку, така структура економіки зумовлює відсутність великого капіталу та обмежує інноваційний та інвестиційний потенціал Львова. Це, в свою чергу, спричинює неконкурентні зарплати та обмежує можливості професійного зростання для працівників, результатом чого є значний відтік інтелекту.

Крім того, лідери місцевого бізнесу відкрито говорять про значну частку тіньової економіки в місті (до 80% в деяких секторах), яку живлять непрозорі регуляторні та податкові процедури. Велика частка тіньової економіки призводить до знецінення інфраструктури міста, зокрема доріг, системи водопостачання/ водовідведення, громадського транспорту і системи теплозабезпечення, а також негативно відбивається на якості міських послуг, таких як соціальний захист, охорона здоров’я і освіта.

Серед бар'єрів, що перешкоджають розвитку міста можна виділити три основні групи: економічні, соціальні та бар'єри для управління містом.

Ключові економічні бар'єри

• Тіньова економіка

  • Приблизна частка тіньової економіки в Львові становить 21% у сфері реалізації промислової продукції, 35% - у будівництві та 30% - у сфері послуг і торгівлі

  • Неофіційна зайнятість за підрахунками становить 18%, а зарплати – 35% від офіційного сектору

  • Бюджет отримує менше надходжень з податків для фінансування сфери послуг та інфраструктури міста

  • До того ж, тіньова економіка зменшує привабливість міста як для внутрішніх, так і для іноземних інвестицій

  • Відсутність великого капіталу

  • У місті немає масштабних галузей/ підприємств

  • Перехідна економіка в поєднанні зі складним бізнес середовищем стримують розвиток великих підприємств

    • У середньому, малі підприємства отримують річну виручку на суму 60 000 доларів США і мають 5 штатних працівників

  • Роздрібнене бізнес-середовище зменшує притік інвестицій, сприяє корупції і обмежує здатність місцевої влади контролювати/ співпрацювати з бізнесом

  • Нестача інновацій

  • Більшість львівських підприємств зосереджені на продукції та послугах з низькою доданою вартістю

  • Інвестиції в інновації становлять лише близько 3% від усіх інвестицій в основний капітал, а це вдвічі менше, ніж у Києві, та в 9 разів менше, ніж у Празі

  • Низький рівень інновацій зумовлений недалекоглядністю влади та бізнесу, малими інвестиціями в інновації з боку малого та середнього бізнесу та недостатньою кількістю допоміжних механізмів

Ключові соціальні бар'єри

• Відтік інтелекту

  • Значна кількість досвідчених професіоналів і випускників виїхали зі Львова

    • місту не вистачає професійних та управлінських кадрів

    • теперішня криза може пришвидшити процес повернення окремих людей, що з одного боку сприятиме економічному зростанню через приплив професійної робочої сили, але може також створити додаткові соціальні проблеми.

    • висока ймовірність повторного виїзду зі Львова після закінчення кризи

    • Нестача якісних послуг для жителів міста

  • Система освіти характеризується високим рівнем корупції, амортизацією матеріальних активів і невідповідністю з потребами бізнесу

  • Якісні медичні послуги часто надаються лише за окрему плату; кваліфікації персоналу погіршуються

  • Загалом, соціальний захист у місті недостатній; бюджетні витрати на душу населення у Львові майже вдвічі менші, ніж у Вільнюсі, і майже в 5 разів менші, ніж у Вроцлаві, місту не вистачає професійних та управлінських кадрів

Ключові бар'єри для управління містом

• Корупція і бюрократія

  • Минулого року корупція була перша в списку проблем для ведення бізнесу в Львові та Україні загалом

  • 18,2% респондентів у Львові вважають, що корупція є найбільшою проблемою; показник сприйняття корупції (CPI) – 35%

  • Бюрократія – це основна причина корупції, вона забирає багато часу в керівництва та сприяє розвитку тіньової економіки

  • Обмеження довготермінового планування

  • Реалізація стратегії міста залежить від терміну перебування на посадах міських чиновників, а він може бути нестабільним:

    • Політична нестабільність стоїть на заваді довготермінового планування

    • Короткотермінове планування призводить до недостатнього фінансування ініціатив розвитку

  • Бюджетне планування міста безпосередньо пов'язане з державним бюджетом, який затверджується щорічно та може змінюватися через політичну нестабільність

  • Обтяжлива та неефективна податкова система

  • Податкова система – головна перешкода для ведення бізнесу в Україні: 99 різних податків, фактична податкова ставка – 58,4%

  • Тривалі затримки/ неофіційна відмова у відшкодуванні ПДВ з боку податкових органів – гостра проблема для місцевих підприємств, орієнтованих на експорт

  • Процедура сплати податків складна, нестабільна та непрозора, що призводить до зловживання владою та порушення законодавства з боку податкових органів (наприклад, збільшення тривалості/ вартості процедури сплати податків з метою отримання хабарів)

  • Політична нестабільність

  • Нестабільність в центральних органах влади негативно відбивається на ситуації на місцях і спричинює нестабільність в місцевому самоврядуванні

  • Затримки в прийнятті рішень щодо програм розвитку міст

  • Затримка/ замороження фінансування для міст

  • Акцент на короткотермінових програмах розвитку

  • Місцеві та іноземні представники бізнесу вважають політичну нестабільність однією з головних перешкод для інвестицій і створення/ розвитку нових компаній

  • Нестача свободи в прийнятті рішень на рівні міста

  • Міська влада має обмежений вплив на кошти, які виділяються для міста з державного бюджету

  • Вважається, що збір податків здійснюється на користь державних податків за рахунок місцевих

  • Міська влада не володіє механізмами контролю/ керування державною власністю, такою як транспортні об'єкти (наприклад, аеропорт), університети, музеї

  • Немає узгодження дій між різними гілками влади міста, а також з обласними органами влади