Лабораторна робота № 14 Технологія кормових сумішей та визначення їх якості

Мета роботи.

У результаті проведення роботи студент повинен: знати технологію кормових сумішей, методи і методики визначення фізичних властивостей, значення цих властивостей для оцінки якості; вміти визначити фізичні властивості кормових сумішей, опрацювати результати та отримати характеристики, зробити висновки.

Завдання на виконання роботи.

1. Вивчити технологічні способи підготовки відходів і виробництва кормових сумішей (кормових концентратів) на їх основі.

Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви.

Лабораторний прес, устаткування для визначення фізичних властивостей, молоткова дробарка, лабораторний змішувач, відходи зернопереробних підприємств тощо.

Теоретичні відомості.

Кормова суміш – продукт комбікормового виробництва з показниками якості нижче від вимог стандарту на комбікорм, не збалансований за поживними речовинами.

На зернопереробних підприємствах отримують велику кількість відходів, з яких можливо виробляти кормосуміші. До відходів відносять зернові відходи, плівку зерна плівчастих культур, аспіраційні відноси тощо (табл. 14.1).

Таблиця 14.1 - Хімічний склад відходів зернопереробних підприємств

№ п/п	Вид відходів	Вміст, %
		сирого протеїну	сирого жиру	сирої клітковини
1	2	3	4	5
1.	Зернові відходи (суміш)	12,7	2,5	12,3
2.	Плівка ячмінна	3,2	0	31,2
3.	Плівка вівсяна	4,3	0	35,0
4.	Аспіраційні відноси елеватора	5,6	1,2	22,6

В складі кормових сумішей повинно бути не менше 12,0 % сирого протеїну, піску – не більше 1 %, кормових одиниць – не менше 32 кг в 100 кг.

Порядок виконання роботи.

1. Вивчення фізичних властивостей відходів зернопереробних підприємств.

Вивчають фізичні властивості таких відходів, як плівка ячмінна і плівка вівсяна, зернові відходи і аспіраційні відноси елеватора. Результати записують в табл. 14.2.

Зернові відходи (суміш):

- вологість:

;

- кут природного нахилу:

;

- модуль крупності:

;

;

;

- об’ємна маса:

.

Плівка ячмінна:

- вологість:

;

- кут природного нахилу:

;

- модуль крупності:

;

;

;

- об’ємна маса:

.

Плівка вівсяна:

- вологість:

;

- кут природного нахилу:

;

- модуль крупності:

;

;

;

- об’ємна маса:

.

Аспіраційні відноси елеватора:

- вологість:

;

- кут природного нахилу:

;

- модуль крупності:

;

;

;

- об’ємна маса:

.

Таблиця 14.2 - Фізичні властивості відходів зернопереробних підприємств

Вид відходів	Вологість, %	Кут природного нахилу, град.	Модуль крупності, мм	Об’ємна маса, кг/м3

2. Подрібнення плівок зерен плівчастих культур.

Плівка практично не подрібнюється в молоткових дробарках і інших подрібнювачах. Тому практикують сумісне подрібнення плівки і зернових відходів.

Готують три зразки сумішей для кожного виду плівки масою по 1000 г. В першому зразку співвідношення плівки і зернових відходів 25:75, в другому – 50:50 і в третьому – 75:25. Компоненти змішують 4 хв., а потім подрібнюють в молотковій дробарці з отворами сита ø 3 мм.

В отриманих продуктах визначають модуль крупності:

Вміст плівки 25 %:

- модуль крупності:

;

;

;

Вміст плівки 50 %:

- модуль крупності:

;

;

;

Вміст плівки 75 %:

- модуль крупності:

;

;

.

3. Розрахунок рецептів кормових концентратів.

Використовуючи дані табл. 14.3, розраховують рецепт кормового концентрату, вміст сирого протеїну в якому був би не менше 6 %. В рецепт повинна входити меляса в кількості не менше 3 %.

Таблиця 14.3 - Розрахунок рецепту комбікорму (№ рецепту)

Компоненти	Відсоток введення, %	Кормові одиниці, кг в 100 кг	Обмінна енергія, ккал в 100 г	Сирий протеїн, %	Клітковина, %	Кальцій, %	Фосфор, %	Натрій, %	Лізин, %	Метіонін + Цистин, %
Всього	100
Вимога ГОСТу

4. Виробництво кормового концентрату з відходів зернопереробних підприємств.

Підготовлені відходи дозують згідно з рецептом і змішують зразок масою 4000 г протягом 4 хв. Визначають фізичні властивості розсипної суміші:

- вологість:

;

- кут природного нахилу:

;

- модуль крупності:

;

;

;

- об’ємна маса:

.

5. Виробництво гранульованого кормового концентрату з відходів зернопереробних підприємств.

Для дослідження беруть 2000 г попередньо змішаної суміші і пропарюють парою під тиском 0,20 МПа протягом 5 хв. (без надлишкового тиску в робочій зоні пропарювача), а інші 2000 г суміші – протягом 15 хв. Підігрівають до температури 50 ˚С, перемішують і гранулюють при температурі матриці 80 – 85 ˚С. Визначають властивості гранул.

Зразок №1:

- вологість:

;

- щільність:

;

- розміри гранул:

D, мм: ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___; D_сер.=___ мм;

L, мм: ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___; L_сер.=___ мм.

- набухання гранул: τ = ___ хв.

- крихкість гранул визначають за формулою (5.1):

.

Зразок №2:

- вологість:

;

- щільність:

;

- розміри гранул:

D, мм: ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___; D_сер.=___ мм;

L, мм: ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___, ___; L_сер.=___ мм.

- набухання гранул: τ = ___ хв.

- крихкість гранул визначають за формулою (5.1):

.

Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації.

Запитання для самоперевірки.

1. Які відходи зернопереробних підприємств Ви знаєте?

2. Які існують технологічні схеми виробництва кормових сумішей?

3. Яка поживність кормових сумішей і їх призначення?

Рекомендована література: [3, 6, 7].