Просте ускладнене речення Ускладнені речення

Ускладнені прості речення є окремим класом простих речень. До складу цих речень належать конструкції:

• зі звертанням: Мамо, схиляюсь перед іменем твоїм;

• з однорідними членами речення: Танцює зараз на весіллях молодь і ламбаду, і вальс, і танго, і призабуту польку;

• з відокремленими членами речення: Хати, осяяні промінням сонця, мов намальовані стоять;

• з відокремленими уточнювальними другорядними членами речення: Тут, під товщею, тут, у німоті, нам було страшнувато;

• зі вставними словами або конструкціями: Сьогодні, імовірно, від гучної музики ніхто так і не засне. Населення будинку (переважно діти похилого віку) зранку зібралися біля дошки оголошень.

Однорідні члени речення

Однорідними називаються члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на однакове питання й виконують однакову синтаксичну функцію.

Однорідними бувають головні й другорядні члени речення:

• підмети: На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, клени (А.Шиян);

• присудки: А море знай собі гуляє, і не кипить, і не горить (Л.Глібов);

• додатки: Ціле літо дід Данило живе на пасіці, а увесь рік пахне вощиною, медом, травами (М.Стельмах);

• означення: На липах з’явилося свіже, молоде, пахуче листя (В.Собко);

• обставини: І вдень, і ввечері там соловей співав (Л.Глібов).

Однорідні члени речення	Приклади	На яке питання відповідають
Підмети	Хрести, лелеки, мальви і жоржини були його єдині глядачі (Л.Костенко).	Були глядачі  хто?
Присудки	Навколо кидало сухим колоддям, ламало, трощило  (С.Васильченко).	Навлоко що робилось?
Додатки	Рвала ти гірке та сиве зілля: ковилу, кермен, полин-траву  (М.Доленго).	Рвала що?
Означення	Вогненні, яскраві спалахи блискавки засліпили очі подорожнього (М.Коцюбинський)	Спалахи які?
Обставини	Чисто, щедро, шепітливо горнеться шовковиста трава (Т.Майданович).	Горнеться як?

Вимовляються однорідні члени речення з відповідною інтонацією:

1. переліку: Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, знов відлітали (В.Земляк). Під самою хатою росли червоні, білі, рожеві маки (І.Нечуй-Левицький);

2. протиставлення (якщо два однорідні члени протиставляються, то на першому інтонація підвищується, а на другому — знижується): Гарна нивка, та чужа (М.Коцюбинський). Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця… (М.Коцюбинський).

У реченні може бути кілька рядів однорідних членів:

Світло хвилями ллється з неба, сповнює повітря, несито пожира тіні на землі, заганя їх під дерева, кущі, у гущину (М.Коцюбинський). Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О.Войченко).

Дитина стоїть, пильно дивиться то на батька, то на матір (Панас Мирний).

Однорідні члени речення бувають:

1. непоширеними: І Шевченко, і Пушкін, і Шекспір у симфонію людства вплели голоси.

2. поширеними (мають при собі залежні слова): І безсмертний Шевченко, і славнозвісний Пушкін, і геніальний Шекспір у симфонію людства вплели голоси.

Між однорідними членами речення можуть уживатися сполучники. Залежно від цього розглядають такі види зв’язку:

1. безсполучниковий (інтонація переліку): Галя швидко вдяглася, вийшла до вітальні. День спалахнув, обвуглився, погас (Л.Костенко);

2. сполучниковий: Радість і чудо найбільше для людини – її рука (П.Загребельний);

3. змішаний (інтонація переліку і сурядний сполучник): Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня (Л.Костенко).

Способи зв’язку однорідних членів речення

Відношення між однорідними членами речення	Сполучники	З якою метою використовуються	Приклади
Єднальні	і (й), та (у значенні і), ані, і –і, ні – ні, ані – ані	явища відбуваються одночасно чи послідовно	Когось учи і сам учись (Нар. 25в..). Тільки на хмари, на небо виллю і жаль, і жагу (В.Сосюра). Жовтень не любить ні колеса, ні полоза (Нар. 25в..).
Протиставні	а, але, та (у значенні але), однак, зате, проте, тільки	явища протиставляються або зіставляються	Кує не молот, а коваль. Голка мала, проте колюча (Нар. 26в..). Довкола вже не тільки торішнє пріле листя, а й зелена трава (Ю.Смолич).
Розділові	або, чи, або – або, чи – чи, то – то, чи то – чи то	явища несумісні або чергуються	Мисливець цілить або в сучок, або в білку (Нар. 26в..). Чи то садок, чи город, чи поле (Панас Мирний). Люба, мила, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай (П.Тичина).

Розділові знаки при однорідних членах речення: