- •Синтаксис і пунктуація Основні поняття синтаксису
- •Основні поняття пунктуації
- •Загальне поняття про словосполучення
- •Побудова і вживання словосполучень
- •Класифікація словосполучень групи словосполучень за будовою
- •Групи словосполучень за способом вираження головного слова
- •Прилягання
- •Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
- •Узгодження
- •Керування
- •Типи підрядного зв’язку
- •Поняття про речення
- •Порядок слів у реченні
- •Види речень
- •1. Речення за метою висловлювання
- •2. Речення за емоційним забарвленням
- •3. Речення за будовою граматичних основ
- •4. Речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів
- •5. Речення за наявністю (відсутністю) необхідних членів
- •6. Речення за наявністю елементів ускладнення
- •Підмет та способи його вираження
- •Присудок та способи його вираження
- •Узгодження простого дієслівного присудка з підметом
- •Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом
- •Тире між підметом і присудком
- •Другорядні члени речення Означення
- •Прикладка як різновид означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Види обставин
- •Порівняльний зворот
- •Односкладні речення
- •Називні речення
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Неповні речення
- •Неповне речення з пропущеним головним членом:
- •Неповне речення з пропущеним другорядним членом:
- •Слова-речення
- •Просте ускладнене речення Ускладнені речення
- •Однорідні члени речення
- •1. Кома ставиться:
- •2. Крапка з комою:
- •3. Кома не ставиться:
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені обставини
- •Уточнювальні члени речення
- •Слова, що стоять поза граматичним зв’язком
- •Звертання
- •Форми звертань в українській мові
- •Вставні слова, словосполучення слів і речення
- •Вставлені слова й речення
Відокремлені прикладки
Прикладка – це різновид означення, вираженого іменником. Відокремлені прикладки бувають поширені і непоширені.
Як і відокремлені означення, відокремлені прикладки містять додаткові повідомлення, конкретизують висловлювану думку.
Прикладки відокремлюються к о м а м и :
Якщо непоширена і поширена прикладка стосується особового займенника (незалежно від позиції): Син Донеччини, задушевний лірик, він [В.Сосюра]був серед тих,хто глибоко відчув красу українського поетичного слова… (О.Гончар). І, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду (А.Малишко).
Якщо прикладка стоїться після означуваного слова, вираженого іменником – загальною чи власною назвою: Час, великий диригент, перегортає ноти на пюпітрі (Л.Костенко). Сільський чабан, дід Свирид, показав та розказав мені, як із тієї солом’яної стріхи бриля шити (Ю.Збанацький). Хто винен? Овсій Колода, бригадир (В.Кучер). Кілька однорідних прикладок, що стоять після пояснюваного іменника, також виділяються комами: Дядько мій, Микита-чорнокнижник, швець, мрійник, славний чоловік, все життя розповідав про ніжність, хоч її не бачив цілий вік (А.Малишко).
Якщо прикладка від означуваного слова відділена іншими членами речення: Боровсь Еней з своїм, сердега, горем, слізьми, бідняжка, обливавсь (І.Котляревський).
Якщо поширена прикладка, що стоїть перед пояснюваним іменником, має обставинний відтінок (причини, умови, допусту): Пристрасний мисливець, палкий поборник охорони природи, Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом (М.Рильський). Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно тонко й художньо передавав твори Шумана, Шопена, Ліста (В.Дяченко). Увага! Якщо прикладка, що стоїть перед іменником, має тільки означальне значення, то вона не відокремлюється: А життя творів славного українського прозаїка і драматурга Юрія Івановича Яновського вимірюється віками (С.Плачинда).
Якщо прикладка приєднується до пояснюваних іменників чи особових займенників за допомогою слів тобто, або (у значенні тобто), у тому числі, наприклад, так званий, зокрема: Мовознавство, або лінгвістика, - це наука про мову.
Якщо прикладка приєднується за допомогою слів родом, на ім’я, на прізвище, за національністю та ін: Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий (Нар. тв.). У журбі отакій і подружився Давид з австріяком, на імення Стах (А.Головко).
Прикладки із сполучником як (прикладки-порівняльні звороти) відокремлюються тільки тоді, коли вони виразно відокремлюються інтонаційно й мають значення причини (мають обставинний відтінок): У горах Брянський (чому?), як командир, зустрівся з новими труднощами (О.Гончар). Музика (чому? з якої причини?), як і література, часом вдається до наслідування конкретних природних звуків (П.Білецький). Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості (М.Рильський). І, яку справжнього митця, були в нього тяжкі часи неспокійного роздуму, гострого невдоволення своєю роботою (О.Донченко). В інших випадках кома не ставиться: Шевченко як поет відомий усьому світові (Л.Новиченко).
Прикладки відокремлюються т и р е :
Якщо поширена прикладка має уточнювальне значення і перед нею можна поставити слова а саме (стоїть на початку або в середині речення): Винуватці тої катастрофи – два хлопчики літ семи-восьми та п’ятиліток-двчинка – наче не чули сердитого материного поклику (М.Коцюбинський).
Якщо відокремлені прикладки виділяються спеціальною інтонацією або стоять у кінці речення й мають у своєму складі розділові знаки: Не цвітуть на вікнах герані – сонний символ спокійних буднів (О.Теліга). Перед тобою світ – великий та розкритий (М.Рильський). Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю.Смолич). Шевченків талант художника служив великій меті – освічувати народ, піднімати його з віковічної темряви (З підручника).
Якщо поширена прикладка має у своєму складі розділові знаки: Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев – густі й непролазні зарослі, і від них пахло вогкістю і рясним листям (Ю.Смолич).