Типи підрядного зв’язку в словосполученнях

Між словами в словосполученнях можливі три способи зв'язку:

1. Узгодження

2. Керування

3. Прилягання

1. Узгодження – такий вид підрядного зв’язку, коли залежне слово вживається у тому ж роді, числі й відмінку, що й головне.

Н-д, у словосполученні рідна земля залежне слово рідна стоїть у тому ж називному відмінку, жіночому роді й однині, що й головне слово земля. Якщо змінимо форму го­ловного слова на землею, то відразу треба міняти й форму за­лежного слова на рідною. Так само й у словосполученні ти думаєш залежне слово думаєш стоїть у другій особі однини, як і головне ти. Якщо змінимо ти на займенник третьої особи множини вони, то доведеться змінити й форму залежного сло­ва на думають.

Як правило, зв’язком узгодження поєднується іменник (головне слово) з прикметником, дієприкметником, порядковим числівником, займенником прикметникового типу: небесна блакить, замріяний художник, п’ятий поверх, наші плани. Таке узгодження називається повним. При неповному узгодженні залежне слово іменних словосполучень уподібнюється до головного у формі відмінка й числа: тканина в горох – різний рід і відмінок; місто Черкаси – різне число; річка Дніпро – різний рід.

2. Керування – такий вид підрядного зв’язку, при якому головне слово керує залежним, яке приєднується до головного за допомогою прийменника або без нього.

Н-д, у словосполученні любити Вітчизну залежне слово Вітчизну стоїть у знахідному відмінку. Як би ми не змінювали форму головного слова (люблю, любимо, люблять, любили, любитимуть, любіть і т. д.), від цього відмінок залеж­ного слова (Вітчизну) не зміниться. У словосполученні любов до людей залежне слово до людей стоїть у родовому відмінку з прийменником; і як би ми не змінювали форму головного слова — любові, з любов 'ю, про любов і т. д. — залежне так і стоятиме в цьому самому відмінку з прийменником.

Увага! При зміні головного слова залежне залишається незмінним: говорив про щастя, говорила б про щастя, говоріть про щастя, заговорили про щастя…

Керування може здійснюватися без прийменників (сіяти пшеницю, цікавитися літературою, дякувати вчителеві, слова підтримки, його думка, старший віком) і за допомогою прий­менників (дбати про дітей, називати на ім 'я).

Залежно від того, якою мірою лексичне значення головно­го слова потребує при собі залежного, розрізняють:

- сильне керування буває тоді, коли головним словом є перехідне дієслово: зустріти товариша, вимагати відшкодування, добігти до фінішу, опадання листя, відповідь товаришам, сповнений мудрості, повідомити громадськість про небезпеку, переробити насіння на олію;

- слабке керування наявне в словосполученнях, де головним словом виступає дієслово або інша частина мови, а залежне може стояти у формі будь-якого відмінка з прийменником чи без нього: дякувати друзям, краса весни, працювати в полі, повертатися з роботи, продукція без браку, змужнілий у праці, хворий на грип.

Увага! Якщо в словосполученні наявний прийменник, то вид підрядного зв’язку у ньому завжди керування: говорити про щастя, приїхати до столиці, писати без помилок, роздуми над фільмом, схожий на батька, зайти до кімнати, учитель за покликанням, молоко в глечику.

3. Прилягання – такий вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово, будучи незмінним, пов’язується з головним лише за змістом.

При приляганні залежним виступає незмінне слово (прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова). До головного воно приєднується лише за змістом.

Н-д, у словосполученнях прибув удосвіта, глибоко стурбований, дуже показовий залежні слова виражені при­слівниками удосвіта, глибоко, дуже; у словосполученні розмов­ляємо йдучи — дієприслівником йдучи; приїхали перевіряти — неозначеною формою дієслова перевіряти. Ці залежні слова не мають ні роду, ні числа, ні відмінка, ні часу, ні особи. Отже, граматично вони ніяк не можуть пристосовуватися до голов­ного слова.

Головним словом, до якого прилягають незмінювані слова, найчастіше буває дієслово (у будь-якій формі): почуватися добре, поспішай повільно, чітко усвідомлений, зроблено поспіхом, проаналізувавши ґрунтовно, ідуть не поспішаючи, намагався допомогти.

Способом прилягання іноді приєднуються прикладки до означуваного слова: станція П'ятихатки, на станції П'ятихатки; журнал «Всесвіт», у журналі «Всесвіт».