- •Синтаксис і пунктуація Основні поняття синтаксису
- •Основні поняття пунктуації
- •Загальне поняття про словосполучення
- •Побудова і вживання словосполучень
- •Класифікація словосполучень групи словосполучень за будовою
- •Групи словосполучень за способом вираження головного слова
- •Прилягання
- •Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
- •Узгодження
- •Керування
- •Типи підрядного зв’язку
- •Поняття про речення
- •Порядок слів у реченні
- •Види речень
- •1. Речення за метою висловлювання
- •2. Речення за емоційним забарвленням
- •3. Речення за будовою граматичних основ
- •4. Речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів
- •5. Речення за наявністю (відсутністю) необхідних членів
- •6. Речення за наявністю елементів ускладнення
- •Підмет та способи його вираження
- •Присудок та способи його вираження
- •Узгодження простого дієслівного присудка з підметом
- •Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом
- •Тире між підметом і присудком
- •Другорядні члени речення Означення
- •Прикладка як різновид означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Види обставин
- •Порівняльний зворот
- •Односкладні речення
- •Називні речення
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Неповні речення
- •Неповне речення з пропущеним головним членом:
- •Неповне речення з пропущеним другорядним членом:
- •Слова-речення
- •Просте ускладнене речення Ускладнені речення
- •Однорідні члени речення
- •1. Кома ставиться:
- •2. Крапка з комою:
- •3. Кома не ставиться:
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені обставини
- •Уточнювальні члени речення
- •Слова, що стоять поза граматичним зв’язком
- •Звертання
- •Форми звертань в українській мові
- •Вставні слова, словосполучення слів і речення
- •Вставлені слова й речення
Відокремлені додатки
Відокремлюються додатки, виражені іменниками зі словами: крім, окрім, опріч, усупереч, зокрема, за винятком, особливо, на відміну від, що мають значення виключення або заміщення: На світі все знайдеш, крім рідної матері (Нар. тв.). Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера (М.Трублаїні). Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, опріч назви осінь, немає імені їй (М.Рильський).
Відокремлені додатки відповідають на питання непрямих відмінків і з’єднуються з іншими членами речення способом керування.
Увага! Додаток, виражений іменником з прийменником замість, переважно не відокремлюється. 1. Якщо «замість» можна замінити прийменником «за» або «взамін»: Учень пояснював тему замість учителя. Учень пояснював тему за вчителя. В кутку під божницею замість стола стояла вузесенька примостка на чотирьох паколах, убитих в землю. В кутку під божницею взамін стола стояла вузесенька примостка на чотирьох паколах, убитих в землю (Панас Мирний).
2. Якщо можлива заміна такого додатка: Замість квіток шаблі, списи виблискують в долині (П.Тичина). Не квітки, а шаблі, списи виблискують в долині.
Відокремлені обставини
Відокремлені обставини можуть бути виражені:
одиничними дієприслівниками: Що, дівуючи, Мотря придбала, те все позношувала (Панас Мирний);
дієприслівниковими зворотами: Пройшовши з кілометр, вони знову побачили короткі спалахи і темні постаті (М.Стельмах).
іменниками з прийменниками: Інші, в надії на заробіток,прискорили ходу (Петро Панч).
1. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, з а в ж д и відокремлюються, незалежно від місця в реченні: Вклонившись ґречно, повів промову польський посланець (Яр Славутич); Майже в кожному вірші Тарас Григорович, перебуваючи в Орській фортеці, заливався журною тугою за рідним краєм (В.Скуратівський); І тремтить схвильоване колосся, прихилившись до мого плеча (О.Теліга).
2. Відокремлюються обставини, виражені одиничним дієприслівником, що відносяться до дієслова-присудка: І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину (Т.Шевченко).
Увага! Якщо одиничний дієприслівник указує на спосіб виконання дії (наближається до прислівника) і стоїть зразу ж після дієслова-присудка, то він не відокремлюється: Ідуть співаючи (як?) дівчата. Бійці сиділи задумавшись (як?). Говорити не думаючи (як?) – все одно, що стріляти не цілячись (як?) (Сервантес).
3. Обставини, що приєднуються до основного речення сполучниками незважаючи на, наперекір, починаючи з, з а в ж д и відокремлюються: Аліна, незважаючи на свій жвавий, веселий характер, читала серйозні книжки (О.Іваненко).
4. Звороти зі словами у зв’язку з, залежно від, згідно з, відповідно до, завдяки, за згодою, всупереч, з причини та ін. виступають у ролі обставин, але в реченні можуть відокремлюватися й не відокремлюватися (за бажанням мовця). Порівняйте: Поїзд, згідно з розкладом, прибув до Одеси. Поїзд згідно з розкладом прибув до Одеси.
Відокремлені обставини, як і відокремлені означення, можуть мати порівняльне значення (виражені порівняльними зворотами) і приєднуватися до основного речення за допомогою сполучників як, мов, немов, ніби, нібито, начеб, неначе: Мов келихи, повні вогню золотого, палають дубив голубій далині (Яр Славутич) – палають (як?) мов келихи.
Н е в і д о к р е м л ю ю т ь с я:
Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не покладаючи рук. Бігти не чуючи ніг. Сидіти склавши руки. Говорити не переводячи подиху.
Дієприслівникові звороти із частками тільки, лише: Я зможу вам відповісти лише зваживши все.
Дієприслівниковий зворот чи одиничний дієприслівник, який починається підсилювальною часткою і(й): Можна розпочинати екскурсію і не чекаючи великої кількості гостей. Іду без втоми і вагання і не схиляючи чола (Є.Летюк).
