2 Внутрішня норма доходу

Внутрішня норма прибутковості характеризує рівень прибутковості конкретного інвестиційного проекту, який виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість чистого грошового потоку приводиться до поточної вартості інвестиційних витрат. Внутрішню ставку дохідності можна охарактеризувати і як дисконтну ставку, за якою чистий дисконтований дохід в процесі дисконтування буде приведений до нуля. Розрахунок цього показника здійснюється виходячи з наступної формули:

де - внутрішня норма доходу.

Показник внутрішньої норми доходу прийнятний для порівняльної оцінки не тільки в рамках розглянутих інвестиційних проектів, але і в більш широкому діапазоні (наприклад, у порівнянні з коефіцієнтом рентабельності операційних активів, коефіцієнтом рентабельності власного капіталу, рівнем прибутковості з альтернативних видів інвестування - депозитними вкладами, придбання державних облігацій тощо).

Проект є ефективним якщо внутрішня норма доходу вище норми дисконту, тобто мінімальної прийнятної для інвестора норми доходу при вкладенні капіталу в розглянутий проект.

На кожному підприємстві може бути встановлений в якості цільового нормативу показник "мінімальна норма доходу" та інвестиційні проекти з більш низьким значенням ВНД будуть автоматично відхилятися як невідповідні вимогам ефективності реального інвестування.

3 Індекс дохідності

Індекс (коефіцієнт) прибутковості (PI) також дозволяє співвіднести обсяг інвестиційних витрат з майбутнім отриманням інвестиційного прибутку та поверненням інвестицій.

Розрахунок такого показника при вимірнику доходу чистий грошовий потік на власний капітал здійснюється за формулою:

.

Показник "індекс прибутковості" також може бути використаний не тільки для порівняльної оцінки, але і в якості критеріального при прийнятті інвестиційного рішення про можливості реалізації проекту. Якщо значення індексу прибутковості менше одиниці, незалежний інвестиційний проект повинен бути відкинутий.

Індекс (коефіцієнт) рентабельності в процесі оцінки ефективності інвестиційного проекту може грати лише допоміжну роль, тому що не дозволяє повною мірою оцінити весь поворотний інвестиційний потік по проекту і не порівнює аналізовані показники в часі. Цей показник характеризує норму доходу на капітал. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

,

де - коефіцієнт рентабельності статичний (коефіцієнт абсолютної ефективності);

- середньорічна сума чистого прибутку по проекту;

- сукупний розмір інвестицій.

4 Інші показник ефективності

Період окупності є одним з найбільш поширених і зрозумілих показників оцінки ефективності інвестиційного проекту. Розрахунок цього показника може бути проведений двома методами - статичним (бухгалтерським) і дисконтним.

Статичний період окупності визначається як зворотна величина коефіцієнта рентабельності інвестицій. Він відображає період часу, за який чиста інвестиційний прибуток за проектом перевищить розміри інвестицій. При цьому повернення капіталу враховується у формі амортизації у складі поточних витрат.

Динамічний термін окупності має інший економічний сенс. Він показує, протягом якого періоду часу проект забезпечить інвестиційний прибуток (дохід) рівну інвестиційного прибутку за альтернативними варіантами вкладень, норма доходу яких визначає величину ставки дисконту. У період, що залишився часу до закінчення життєвого циклу проекту він буде приносити додатковий інвестиційний прибуток в порівнянні з альтернативними варіантами інвестування. Отже, проект є ефективним, якщо його динамічний термін окупності менше тривалості життєвого циклу.

Динамічний термін окупності інвестицій визначається як період часу, протягом якого накопичений чистий дисконтований дохід стає і надалі залишається позитивним:

.

Аналітично термін окупності можна виразити для випадку, коли інвестиції здійснюються разово в початковий момент часу, а брутто грошовий потік прогнозується однаковим по роках. У цьому окремому випадку термін окупності визначається за формулою:

.

де - динамічний термін окупності інвестицій;

- річний брутто грошовий потік (рівні по роках);

- загальний обсяг інвестицій в проект (повністю здійснюються на початку життєвого циклу інвестиційного проекту);

- ставка дисконту.

З цієї ж формулою можна наближено оцінювати динамічний термін окупності інвестицій. При цьому в якості показника (БДП) приймається середній річний брутто грошовий потік за весь термін життєвого циклу проекту. А показником (К) виступає поточна (дисконтована) вартість сукупних інвестиційних витрат за проектом.

Всі розглянуті показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку і дозволяють оцінити цю ефективність з різних сторін. Тому при оцінці ефективності реальних інвестиційних проектів підприємства їх слід розглядати в комплексі. Проте основним показником виступає чистий дисконтований дохід, оскільки саме він характеризує приріст власного капіталу в результаті інвестиційного проекту. Вибір інвестиційного проекту з альтернативних варіантів на многокритериальной основі може бути виконана за допомогою методу рангових оцінок. Для цього, то за результатами оцінки показників ефективності розробляється порівняльна таблиця, в якій стовпцями виступають показники ефективності, а по рядках розташовуються альтернативні інвестиційні проекти. Визначаються ранги проектів по кожному показнику ефективності, а потім - середній або середньозважений ранг проекту за всіма показниками. При цьому рангову значущість доцільно визначати на регресивною основі (тобто найменша ранговая значимість - "одиниця" - присвоюється проекту з найкращим значенням аналізованого показника оцінки ефективності). Тоді найкращим буде проект з мінімальним значенням середнього рангу.