4 Методи оцінки ризиків реального інвестування

У проектному аналізі широко використовуються загальні та спеціальні методи оцінки ймовірності окремих видів ризиків. Найбільшого поширення набули такі з них:

Аналіз чутливості проекту [project sensitivity analysis]. Сутність цього аналітичного методу полягає в оцінці впливу основних вихідних параметрів реального інвестиційного проекту на кінцеві показники його ефективності. Варійованими вихідними показниками проекту виступають зазвичай обсяг реалізації продукції в натуральному вираженні; рівень цін на продукцію; сума інвестиційних витрат за видами і етапах здійснення; тривалість здійснення проекту; очікуваний рівень ставки відсотка; очікуваний темп інфляції і т.п. Кінцевими показниками ефективності проекту приймаються зазвичай чистий дисконтований дохід; внутрішня ставка прибутковості або сума чистого інвестиційного прибутку. Послідовно змінюючи значення варійованих вихідних показників, можна визначити діапазон коливань обраних для оцінки кінцевих показників ефективності, а також критичні значення вихідних параметрів проекту, які ставлять під сумнів доцільність його здійснення. Чим більше діапазон коливань вихідних параметрів проекту, при якому показники його ефективності відповідають обраним підприємством критеріям, тим менш ризиковим він вважається за результатами аналізу чутливості.

Аналіз сценаріїв проекту [project scenario analysis]. Цей аналітичний метод дозволяє оцінити вплив на кінцеві показники ефективності проекту одночасна зміна кількох вихідних його параметрів, генеруючих можливі проектні ризики. Основною перевагою цього методу є те, що всі варійовані вихідні параметри проекту моделюються з урахуванням їх взаємозалежності. У практиці проектного аналізу моделюються, як правило, три основні сценарії здійснення реального інвестиційного проекту - песимістичний, реалістичний і оптимістичний, в основі яких лежить передбачуване погіршення або поліпшення вихідних параметрів - обсягу реалізації продукції, рівня цін на продукцію, ставки відсотка, темпу інфляції і т .п.

Метод імітаційного моделювання, основу якого складає метод Монте-Карло [Monte-Carlo simulation]. Цей метод дозволяє найбільш повно врахувати весь діапазон невизначеностей вихідних значень параметрів проекту, з якими може зіткнутися його майбутнє здійснення. Крім того, шляхом спочатку задаються обмежень необхідних показників ефективності проекту можна найбільш широко використовувати інформаційну базу проведення аналізу проектних ризиків. Таким чином, метод Монте-Карло дозволяє отримати інтервальні значення показників проектних ризиків, в рамках яких можлива успішна реалізація реального інвестиційного проекту.

Метод "дерева рішень" ["tree-decision" method]. Цей метод дозволяє найбільш комплексно врахувати ризики реального інвестиційного проекту по окремих послідовним етапам його здійснення. Експертні оцінки можливих сценаріїв варіації вихідних параметрів проекту при використанні цього методу є більш обґрунтованими, тому в цьому випадку вони визначаються не за проектом в цілому, а в розрізі окремих етапів його реалізації та з урахуванням періоду часу кожного з етапів. Імовірність несприятливого результату в досягненні заданих кінцевих показників ефективності проекту і буде характеризувати міру його ризику.