2 Методи розрахунку загального обсягу капіталу

Початковим етапом управління формуванням інвестиційних ресурсів є визначення загального їх обсягу для здійснення інвестиційної діяльності. У загальній системі розрахунків необхідного їх обсягу найбільшу складність представляє визначення потреби в них при реалізації реального інвестиційного проекту створення нового підприємства. Це пов'язано з необхідністю здійснення таких розрахунків за всіма трьома стадіями інвестиційного процесу - передінвестиційної, безпосередньо інвестиційної та післяінвестиційне (експлуатаційної).

На передінвестиційній стадії інвестиційні ресурси формуються з метою забезпечення передстартових витрат по створенню нового підприємства. Вони характеризують відносно невеликий обсяг фінансових коштів, необхідних для розробки бізнес-плану, фінансування пов'язаних з цим досліджень, а також необхідних проектних робіт. Ці витрати носять разовий характер і хоча вимагають певних витрат капіталу, у складі загального обсягу інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації інвестиційного проекту створення нового підприємства, займають незначну частку.

На інвестиційної стадії інвестиційні ресурси формуються для безпосереднього створення капітальних та інших необоротних активів, що забезпечують виробничий потенціал майбутньої господарської діяльності підприємства. Ці активи формуються шляхом здійснення будівельно-монтажних робіт і прямого їх придбання.

На післяінвестиційне (експлуатаційної) стадії інвестиційні ресурси формуються для фінансування оборотних активів підприємства, що дозволяють йому почати операційну діяльність з метою формування поворотного потоку інвестиції.

Початковим етапом управління формуванням інвестиційних ресурсів для створення нового підприємства є визначення потреби в необхідному їх обсязі. Недостатній обсяг формування інвестиційних ресурсів на цьому етапі істотно подовжує період створення та освоєння виробничих потужностей нового підприємства, а в ряді випадків взагалі не дає можливості почати його операційну діяльність. У той же час надлишковий обсяг формованих інвестиційних ресурсів призводить до подальшого неефективного використання активів підприємства, знижує норму прибутковості інвестицій. Тому, визначення загальної потреби в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства носить характер оптимізаційних їх розрахунків. Оптимізація загальної потреби в інвестиційних ресурсах для створення підприємства є процес розрахунку реально необхідного обсягу капіталу, який може бути ефективно використаний в процесі реалізації інвестиційного проекту на початковій стадії його життєвого циклу.

Оптимізація загальної потреби в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства досягається різними методами, основними з яких є:

1. Балансовий метод оптимізації загальної потреби в інвестиційних ресурсах грунтується на визначенні необхідної суми активів, що дозволяють новому підприємству розпочати господарську діяльність. Цей метод розрахунків виходить з балансового алгоритму: загальна сума активів створюваного підприємства дорівнює загальній сумі інвестованого в нього капіталу.

Склад активів новостворюваного підприємства має ряд відмінних особливостей:

а) у складі необоротних активів підприємства на стадії його створення практично повністю відсутні довгострокові фінансові вкладення - вони формуються в процесі подальшої інвестиційної його діяльності;

б) у складі оборотних активів підприємства на початковій стадії їх формування практично повністю відсутня дебіторська заборгованість у зв'язку з тим, що господарська діяльність ще не розпочиналася. Крім того, до мінімуму зведені (а в більшості випадків - повністю відсутні) короткострокові фінансові вкладення. Вони включаються до складу активів тільки в тому випадку, якщо внесок засновників у статутний капітал внесений у формі таких короткострокових фінансових інструментів.

З урахуванням викладеного, розрахунок потреби в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства здійснюється в розрізі наступних видів активів:

• основних засобів;

• нематеріальних активів;

• запасів товарно-матеріальних цінностей, що забезпечують операційну діяльність;

• грошових активів;

• інших видів активів.

• Потреба в основних засобах розраховується за окремими їх групами: а) виробничі будівлі та приміщення; б) машини і обладнання, використовувані у виробничому технологічному процесі; в) машини і обладнання, використовувані в процесі управління операційною діяльністю.

На першому етапі визначається потреба в окремих видах машин і устаткування, використовуваних у виробничому технологічному процесі. Принципова формула розрахунку цієї потреби має наступний вигляд:

де - потреба у виробничому обладнанні конкретного виду;

- планований обсяг виробництва продукції, що вимагає використання даного виду обладнання;

- експлуатаційна продуктивність розглянутого виду обладнання (нормативний обсяг виробництва продукції в розрахунку на одиницю обладнання);

- вартість одиниці аналізованого виду обладнання;

- вартість установки розглянутого виду обладнання.

На другому етапі визначається потреба в окремих видах машин і устаткування, використовуваних в процесі управління операційною діяльністю (меблі, електронно-обчислювальні машини, засоби зв'язку тощо).

На третьому етапі визначається потреба в приміщеннях (будівлях) для здійснення безпосереднього виробничого процесу (з усіма допоміжними його видами) і розміщення персоналу управління.

• Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з використовуваної технології здійснення операційного процесу.

• Потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей розраховується диференційовано в за наступними їх видами:

а) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси сировини і матеріалів;

б) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси готової продукції (для промислових підприємств)

в) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарів (для торгових підприємств).

Потреби в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарно-матеріальних цінностей кожного виду, визначається шляхом множення одноденного їх витрати на норму запасу в днях. Норми запасів товарно-матеріальний цінностей кожного виду встановлюються кожним підприємством самостійно виходячи з галузевих та інших особливостей його господарської діяльності (по новим підприємствам ці норми включаються до складу показників бізнес-плану).

Для усереднених розрахунків у закордонній практиці при розробці бізнес-планів застосовують такі стандартні норми запасів: по сировині і матеріалам - 3 місяці (90 днів); по готовій продукції - 1 місяць (30 днів); по товарах, що реалізуються підприємствами торгівлі - 2 місяці (60 днів).

• Потреба в грошових активах визначається на основі майбутнього їх витрачання на розрахунки з оплати праці; за авансовими і податковим платежам; з маркетингової діяльності; за комунальні послуги та інші. У практиці формування грошових активів новостворюваних підприємств потреба в них визначається в розрізі перерахованих видів платежів на майбутні три місяці (що забезпечує достатній запас платоспроможності на першому етапі функціонування підприємства). У процесі подальшої господарської діяльності нормативи активів у грошовій формі знижуються.

• Потреба в інших активах установлюється методом прямого рахунку за окремими їх різновидам з урахуванням особливостей створюваного підприємства. Розрахунок потреби в інших активах здійснюється окремо за необоротними і оборотних активів.

За результатами проведених розрахунків визначається загальна потреба у необоротних і оборотних активах підприємства.

Розрахунок потреби в активах нового підприємства пов'язаний з вибором альтернативних рішень:

а) орендою, будівництвом або придбанням будинків (приміщень);

б) орендою або придбанням машин, механізмів та обладнання;

в) формуванням більшого або меншого розміру запасів товарно-матеріальних цінностей;

г) придбанням готових технологічних рішень (у формі нематеріальних активів) або їх самостійної розробки;

д) формуванням більшого або меншого рівня платоспроможності, а відповідно і розміру грошових активів і т.п.

Тому розрахунок потреби в активах нового підприємства доцільно здійснювати в трьох варіантах:

1) мінімально необхідна сума активів, що дозволяє розпочати господарську діяльність;

2) необхідна сума активів, що дозволяє розпочати господарську діяльність з достатніми розмірами страхових запасів за основними видами оборотних коштів (матеріальним і грошовим активам);

3) максимально необхідна сума активів, що дозволяє придбати у власність всі використовувані основні засоби та необхідні нематеріальні активи, а також створити достатні розміри страхових запасів по всіх видах оборотних активів, необхідним на початковому етапі діяльності.

У процесі розрахунків спочатку визначаються показники мінімального і максимального варіантів потреби в активах, а потім у рамках цих її меж формується необхідна їхня сума. Максимальний варіант потреби в активах може бути використаний згодом для першої стадії розширення підприємства.

Таким чином, розрахунок потреби в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства балансовим методом дозволяє, з одного боку, визначити діапазон формування цієї потреби в межах від мінімальної до максимальної (з відповідним встановленням оптимального її обсягу в цьому діапазоні) а з іншого, - визначити співвідношення інвестицій у необоротні та оборотні активи на цій стадії життєвого циклу підприємства.

2. Метод аналогій заснований на встановленні обсягу використовуваного капіталу на підприємствах-аналогах. Підприємство-аналог для здійснення такої оцінки підбирається з урахуванням його галузевої належності, регіону проживання, розміру, використовуваної технології, початковій стадії життєвого циклу і ряду інших чинників.

Визначення обсягу потреби в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства цим методом здійснюється за такими основними етапами:

• На першому етапі на основі проектованих параметрів створення і майбутнього функціонування підприємства визначаються його найбільш істотні ознаки (показники), що впливають на формування обсягу його інвестиційних ресурсів.

• На другому етапі за встановленими ознаками (показниками) формується попередній перелік підприємств, які можуть потенційно виступати як аналоги створюваного підприємства.

• На третьому етапі здійснюється кількісне порівняння показників підібраних підприємств з раніше визначеними параметрами створюваного підприємства, впливають на потребу в інвестиційних ресурсах. При цьому розраховуються коригувальні коефіцієнти по окремих порівнюваним параметрами.

• На четвертому етапі з урахуванням коригуючих коефіцієнтів за окремими параметрами оптимізується загальна потреба в інвестиційних ресурсах створюваного підприємства.

Існує певну складність використання цього методу в силу недостатніх можливостей адекватного підбору підприємств-аналогів по всіх значимим параметрами, що формує обсяг інвестованого капіталу.

3. Метод питомої капіталомісткості є найбільш простим, однак дозволяє отримати найменш точний результат розрахунків. Цей розрахунок ґрунтується на використанні показника "капіталомісткість продукції", який дає уявлення про те, який розмір капіталу використовується в розрахунку на одиницю виробленої (або реалізованої) продукції. Він розраховується в розрізі галузей і підгалузей економіки шляхом ділення загальної суми використовуваного капіталу (власного і позикового) на загальний обсяг виробленої (реалізованої) продукції. При цьому загальна сума використовуваного капіталу визначається як середня в аналізованому періоді.

Використання даного методу розрахунку загальної потреби в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства здійснюється лише на попередніх етапах до розробки бізнес-плану. Цей метод дає лише приблизну оцінку потреби в інвестиційних ресурсах, оскільки показник середньогалузевої капіталомісткості продукції суттєво коливається в розрізі підприємств під впливом окремих факторів. Основними з таких факторів є: а) розмір підприємства; б) стадія життєвого циклу підприємства; в) прогресивність використовуваної технології; г) прогресивність використовуваного обладнання; д) ступінь фізичного зносу обладнання; е) рівень використання виробничої потужності підприємства та ряд інших. Тому більш точну оцінку потреби в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства при використанні цього методу розрахунку можна отримати в тому випадку, якщо для обчислення буде застосовано показник капіталомісткості продукції на діючих підприємствах-аналогах (з урахуванням перерахованих вище факторів).

Розрахунок загальної потреби в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства на основі показника капіталомісткості продукції здійснюється за такою формулою:

де - загальна потреба в інвестиційних ресурсах для створення нового підприємства;

- показник капіталомісткості продукції (середньогалузевої або аналоговий);

- планований середньорічний обсяг виробництва продукції;

- передстартові витрати та інші одноразові витрати капіталу, пов'язані зі створенням нового підприємства.