4 Вивід проекту з інвестиційної програми

У систему оперативного управління інвестиційної програми підприємства входять заходи не тільки по успішної її реалізації, а й за поточною її коригуванню. Інвестор прагнути до поліпшення своєї інвестиційної позиції шляхом об'єктивної оцінки ефективності реалізованих інвестиційних проектів та своєчасного реінвестування капіталу при настанні несприятливих обставин для здійснення окремих проектів в їх інвестиційної або післяінвестиційне стадіях.

Необхідність коригування інвестиційної програми підприємства диктується в сучасних умовах як мінімум двома істотними причинами. Перша з них пов'язана з технологічним прогресом, появою на інвестиційному ринку більш продуктивних інвестиційних товарів і більш ефективних об'єктів вкладення капіталу. Природно, що в умовах ринкової конкуренції інвестор буде прагнути до реконструкції своєї інвестиційної програми за рахунок ротації окремих інвестиційних проектів або товарів з метою підвищення загальної її ефективності. Порядок його дій у цьому випадку аналогічний загальним принципам формування програми реальних інвестицій - виходячи з цілей інвестиційної стратегії і зіставною оцінки ефективності, наявних та нових інвестиційних активів або проектів слід оптимізувати склад програми з урахуванням обставин, що змінилися. Друга причина пов'язана з істотним зниженням очікуваної ефективності окремих реалізованих інвестиційних проектів в умовах зовнішнього інвестиційного середовища або факторів внутрішнього розвитку підприємства. У цьому випадку підприємству часто доводиться приймати рішення про виведення окремих реальних проектів з інвестиційної програми.

Обгрунтування управлінських рішень про виведення реальних проектів з інвестиційної програми підприємства являє собою дуже відповідальний і складний процес. Підвищена відповідальність прийняття таких управлінських рішень пов'язана з тим, що вони тягнуть за собою в багатьох випадках втрату не тільки очікуваного інвестиційного доходу, але й частини вкладеного капіталу. Складність же прийняття таких рішень полягає в тому, що вони повинні базуватися на глибокому аналізі не тільки поточної кон'юнктури інвестиційного ринку, але й на прогнозі її подальшого розвитку, так як зниження ефективності окремих елементів інвестиційної програми може носити тимчасовий характер.

1. Оцінка ефективності реалізації окремих інвестиційних проектів підприємства здійснюється в процесі моніторингу здійснення кожного з них. Цей моніторинг охоплює зазвичай інвестиційну стадію реалізації реального проекту, в процесі якого визначаються показники виконання завдань календарного плану, капітального бюджету та інших спостережуваних параметрів. З урахуванням відхилень фактичних показників реалізації проекту на інвестиційній стадії від передбачених, прораховується вплив окремих негативних відхилень на кінцеві показники ефективності і ризику в майбутній стадії його експлуатації.

2. Встановлення причин, що зумовили зниження ефективності реалізації окремих інвестиційних проектів підприємства. До числа основних з цих причин відносяться

1) значне збільшення тривалості будівництва. Воно призводить, як правило, до перевитрати інвестиційних витрат, піддає проект додатковим ризикам негативного впливу факторів зовнішнього середовища, віддаляє терміни отримання інвестиційного прибутку;

2) суттєве зростання рівня цін на основні будівельні матеріали. В окремі періоди зростання цін на основні види будівельних матеріалів може істотно обганяти загальний індекс інфляції. Якщо такий період співпадає з піком будівельного циклу здійснення інвестиційного проекту, ефективність його реалізації істотно знизиться зважаючи на зростання обсягу інвестиційних витрат (при незмінності показників очікуваної інвестиційного прибутку);

3) значне зростання вартості виконання будівельно-монтажних робіт. Воно тягне за собою ті ж негативні наслідки для ефективності реалізованого інвестиційного проекту, що і в попередньому випадку;

4) відчутне зростання рівня конкуренції на ринку. Воно може відбутися за рахунок появи нових виробників аналогічної продукції або її імпорту. Це може викликати зниження рівня цін на продукцію, приріст якої підприємство забезпечує за рахунок реалізації інвестиційного проекту. При незмінному рівні інвестиційних витрат це спричинить за собою зниження суми та рівня розрахункової інвестиційного прибутку в процесі подальшої експлуатації проекту;

5) значне збільшення ставки відсотка у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку. Воно викликає негативні економічні наслідки по тим інвестиційним проектам, у складі інвестиційних ресурсів яких позикові джерела фінансування займають високу питому вагу. Збільшуючи зростання інвестиційних витрат, воно призводить одночасно до зростання ризику неплатоспроможності підприємства;

6) недостатньо обгрунтований підбір підрядника (субпідрядників) для реалізації проекту. Будівельний досвід, технологія здійснення будівельно-монтажних робіт, парк використовуваних механізмів підрядника (субпідрядників) можуть не відповідати особливостям реалізації конкретного інвестиційного проекту. Це тягне за собою, як правило, збільшення тривалості будівництва, низька якість робіт (яке згодом позначиться на ефективності експлуатації об'єкта) і незапланований перевитрата планового обсягу інвестиційних витрат;

7) істотне посилення системи оподаткування. Воно призводить не тільки до зниження суми чистого інвестиційного прибутку, а й взагалі може мотивувати припинення відповідної інвестиційної діяльності.

3. Формування системи критеріїв виходу реальних проектів з інвестиційної програми підприємства базується на раніше розглянутому головному критерії та обмежуючих умов відбору проектів в інвестиційну програму.

Основним критерієм для прийняття такого рішення повинно служити очікуване значення чистого дисконтованого доходу або внутрішньої норми доходу по інвестиційному проекту в умовах, що змінилися його реалізації.

Поряд з основними критеріями може бути використана і система додаткових критеріїв ухвалення рішення про вихід з програми. Такими критеріями можуть бути:

1. Зростання тривалості інвестиційного циклу до початку ефективної експлуатації об'єкта;

2. Збільшення тривалості періоду окупності інвестицій за проектом;

3. Зниження наміченого в бізнес-плані терміну можливої ​​експлуатації об'єкта;

4. Зниження іміджу компанії в силу раніше не врахованих обставин, пов'язаних з вибором і реалізацією інвестиційного проекту та інші. Чисельне значення вищенаведених додаткових критеріїв кожна компанія встановлює самостійно з урахуванням цілей і особливостей своєї інвестиційної діяльності.

4. Визначення найбільш ефективних форм виходу реальних проектів з інвестиційної програми підприємства здійснюється в тому випадку, якщо по реалізованим проектам в силу негативного впливу окремих факторів слід очікувати подальше істотне зниження їх ефективності. Основними з цих форм є:

• відмова від реалізації проекту до початку будівельно-монтажних робіт;

• продаж частково реалізованого інвестиційного проекту у формі об'єкта незавершеного будівництва;

• продаж інвестиційного об'єкта на стадії початку його експлуатації у формі цілісного майнового комплексу;

• залучення на будь-якій стадії реалізації інвестиційного проекту додаткового стороннього пайового капіталу з мінімізацією своєї частки пайової участі в інвестуванні;

• акціонування інвестиційного проекту на будь-якій стадії його реалізації з мінімізацією своєї частки акціонерного капіталу в ньому (якщо проект структурно може бути виділений в цілісний майновий комплекс);

• роздільний продаж основних видів активів закривається інвестиційного проекту.

• ініційована підприємством процедура банкрутства (на стадії післяінвестиційне експлуатації реального проекту).

5. Розробка процедури прийняття та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з виходом реальних проектів з інвестиційної програми підприємства передбачає:

• визначення складу власних і незалежних експертів, які беруть участь у підготовці відповідного інвестиційного рішення;

• визначення складу вищих менеджерів підприємства, уповноважених приймати такі рішення;

• визначення граничних термінів прийняття таких рішень при знижується ефективності окремих реалізованих проектів;

• визначення найкращих форм реалізації таких рішень з позицій забезпечення максимізації ліквідаційної вартості реалізованого інвестиційного проекту;

• вибір найбільш прийнятних термінів реалізації таких рішень.

Можливості та форми швидкого виведення проекту з інвестиційної програми підприємства повинні розглядатися ще на стадії його розробки (при оцінці і страхуванні інвестиційних ризиків). У процесі вибору конкретних форм такого "виходу" слід виходити з економічних критеріїв - мінімізації втрат інвестованого капіталу.

З метою забезпечення формування запланованої інвестиційного прибутку паралельно з обґрунтуванням рішення про виведення проекту з інвестиційної програми, має готуватися рішення про можливі форми найбільш ефективного реінвестування капіталу.