156. Коливальний контур.

Коливальним контуром називають електричний ланцюг, що складається з елементів, здатних запасати електричну та магнітну енергію, і в якій можуть збуджуватися електричні коливання. Еквівалентна схема найпростішого коливального контуру складається з ємності, індуктивності та опору.Коливальні контури знайшли найширше застосування в радіоелектроніці в якості різних частотно-виборчих систем, тобто, систем, у яких амплітуда відгуку ланцюга може різко зміниться, коли частота зовнішнього впливу досягає деяких значень, які визначаються параметрами ланцюга. Явище різкого зростання амплітуди відгуку називається амплітудним резонансом.У теорії ланцюгів зазвичай використовується інше визначення резонансу. Під резонансом розуміють такий режим роботи електричного кола, що містить ємності й індуктивності, при якому реактивні складові вхідних опору і провідності дорівнюють нулю, тобто, відсутня зсув фаз між напругою і струмом на вході коливального контуру. Такий резонанс називають фазовим. Частоти, відповідні фазовому і амплітудному резонансів, як правило, близькі і в деяких випадках можуть збігатися.

157. Векторні діаграми.

Застосування векторних діаграм при розрахунку і дослідженні електричних кіл змінного струму дозволяє наочно представляти аналізовані процеси і спрощувати вироблені електротехнічні розрахунки.

Векторні діаграми є сукупністю векторів, що зображують діючі синусоїдальні ЕРС і струми або їх амплітудні значення.

Векторні діаграми широко застосовуються в електротехніці , акустиці , оптиці , теорії коливань і так далі.

Гармонійне (тобто синусоидальное ) коливання може бути представлено графічно у вигляді проекції на деяку вісь ( зазвичай беруть вісь координат Оx ) вектора , що обертається з постійною кутовою швидкістю ω . Довжина вектора відповідає амплітуді , кут повороту щодо осі ( Ox ) - фазі.

Сума (або різниця) двох і більше коливань на векторній діаграмі представлена ​​при цьому (геометричної ) сумою (або різницею ) векторів цих коливань . Миттєве значення шуканої величини визначається при цьому проекцією вектора суми на вісь Оx , амплітуда - довжиною цього вектора , а фаза - кутом його повороту щодо Ox

158. Електромагнітні хвилі та їх взаємодія з речовиною.

Електромагнітна хвиля — збурення електромагнітного поля, що поширюються у просторі

Розповсюдження електромагнітних хвиль у середовищі має ряд особливостей порівняно із розповсюдженням у порожнечі. Ці особливості зв'язані із властивостями середовища й загалом залежать від частоти електромагнітної хвилі. Електрична та магнітна складова хвилі викликають поляризацію й намагнічування середовища. Цей відгук середовища неодинаковий у випадку малої й великої частоти. При малій частоті електромагнітної хвилі, електрони й іони речовини встигають відреагувати на зміну інтенсивності електричного й магнітного полів. Відгук середовища відслідковує часові коливання в хвилі. При великій частоті електрони й іони речовини не встигають зміститися протягом періоду коливання полів у хвилі, а тому поляризація та намагнічення середовища набагато менші.

У діелектриках змінюється закон дисперсії електромагнітної хвилі. Якщо в порожнечі електромагнітні хвилі розповсюджуються із сталою амплітудою, то у середовищі вони затухають, внаслідок поглинання. При цьому енергія хвилі передається електронам чи іонам середовища. Загалом закон дисперсії за відсутності магнітних ефектів набирає вигляду

де хвильове число k -загалом комплексна величина, уявна частина якої описує зменшення амплітуди елетромагнітної хвилі,   - залежна від частоти комплексна діелектрична п роникність середовища.