- •136. Магнітне поле.
- •137. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •138. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •139. Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •140. Сила Ампера.
- •141. Закон циркуляції магнітного поля.
- •142. Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •143. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •145. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.
- •144. Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •146. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •147. Принципи мас спектрометрії.
- •148. Поведінка провідників у змінному полі.
- •149. Електричні прилади і їх використання.
- •150. Розширення меж використання електричних приладів.
- •151. Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліс-сажу.
- •Математичний вираз для кривої Ліссажу
- •152. Умови виникнення періодичного руху.
- •153. Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •154. Згасаючі електричні коливання.
- •155. Активний та реактивний опори.
- •156. Коливальний контур.
- •157. Векторні діаграми.
- •158. Електромагнітні хвилі та їх взаємодія з речовиною.
- •159. Фігури Ліссажу.
- •160. Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •161. Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •162. Рівняння електромагнітної поля.
- •163. Принцип радіозв'язку. Модульований радіосигнал.
- •164. Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •165. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •166. Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •167. Коефіцієнти відбиття та проходження електромагнітних хвиль.
- •168.Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •169.Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •170. Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи
- •171. Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •172. Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •173. Інтерференція світла і її умови.
- •174. Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •175. Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •176. Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •177. Дифракція світла. Дифракційна ґратка.
- •179. Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •180. Серії випромінювання. Умови квантування.
- •181. Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •182. Потенціальний бар'єр.
- •183. Ефект Компотна.
- •184.Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •185. Закони Столєтова для фотоефекту
- •186. Тиск світла
- •187. Хвилі де Бройля
- •188. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •189. Рівняння Шредингера
- •190.Будова атома. Досліди Резерфорда.
- •191.Постулати Бора
- •192.Серії випромінювання.Квантування енергії.
- •193.Атомне ядро
- •194.Радіоактивність
- •195.Закон радіоактивного розпаду
- •196. Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •197.Взаємозв'язок маси та енергії матерії.
- •198.Ядерний розпад.
- •199. Ланцюгова реакція.
- •200. Термоядерний синтез.
- •200. Термоядерний синтез.
- •201. Атомна енергетика.
- •201. Атомна енергетика.
- •202. Загальні відомості про елементарні частинки.
163. Принцип радіозв'язку. Модульований радіосигнал.
Радіозв'язок — передання й прийом інформації за допомогою радіохвиль, що поширюються в просторі без проводів.
Принцип радіозв’язку полягає у тому, що змінний електричний струм високої частоти, створений у передавальній антені, спричиняє в навколишньому просторі швидкозмінне електромагнітне поле, що поширюється у вигляді електромагнітної хвилі. Досягаючи приймальної антени, електромагнітна хвиля зумовлює в ній змінний струм тієї ж частоти, на якій працює передавач.
Для здійснення радіотелефонного зв’язку необхідно використовувати високочастотні коливання, інтенсивно випромінювані антеною. Для передання звуку ці високочастотні коливання змінюють за допомогою електричних коливань низької частоти (цей процес називають модуляцією).
У приймачі з модульованих коливань високої частоти виділяються низькочастотні коливання (цей процес називають детектуванням). Отриманий у результаті детектування сигнал відповідає тому звуковому сигналу, що діяв на мікрофон передавача. Після посилення коливання низької частоти можуть бути перетворені у звук.
Для здійснення радіотелефонного зв’язку насамперед необхідно перетворити звукові коливання в електричні. Цю функцію виконує мікрофон.
Здавалося б, залишається передати отримані електричні коливання в антену передавача й одержати в просторі електромагнітну хвилю. Але практично це неможливо: частоти звукових коливань (до 20 кГц) дуже малі для утворення електромагнітної хвилі помітної потужності (потужність випромінюваної хвилі пропорційна частоті в четвертому ступені).
Для здійснення радіотелефонного зв’язку необхідно використати високочастотні (ВЧ) коливання, інтенсивно випромінювані антеною. ВЧ-коливання виробляє генератор, наприклад генератор на транзисторі. Для передання звуку ці ВЧ коливання змінюють за допомогою коливань низької (НЧ) або звукової частоти.
Процес модуляції полягає в зміні одного або декількох параметрів високочастотного коливання за законом переданого повідомлення (низькочастотного коливання).
Модульовану
хвилю високої частоти випромінює
передавальна антена. Зустрінувши на
своєму шляху провідник належної форми
й розмірів (приймальну антену), модульована
хвиля починає «розгойдувати» у ньому
вільні заряди, у результаті чого в
приймальній антені виникають електричні
коливання, а в передавальній антені —
«повторювальні» електричні коливання.
164. Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 390 до 750 нанометрів.
Хвильові
властивості світла та його взаємодію
з речовиною вивчають у спеціальному
розділі – фізичній оптиці. Світло
поширюється зі скінченою швидкістю.
Досліди свідчать, що швидкість світла
в різних середовищах дорівнює:
INCLUDEPICTURE
"http://posibnyky.vntu.edu.ua/fizika/631_src/631_image005.png"
\* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE
"http://posibnyky.vntu.edu.ua/fizika/631_src/631_image005.png"
\* MERGEFORMATINET
де с – швидкість світла у вакуумі, п
– абсолютний
показник заломлення.
Дисперсія світла – явище залежності швидкості світла, а також і показника заломлення від довжини хвилі (кольору) або від частоти.
Біле світло – це сукупність електромагнітних хвиль з різною довжиною хвилі. Біле світло при проходженні через призму розкладається в спектр. Найменше заломлюються червоні промені, найбільше – фіолетові. Найбільша швидкість у променів червоного кольору, найменша – у променів фіолетового кольору.
Із людських органів чуття найбільше інформації про довкілля дає нам зір. Однак бачити навколишній світ ми можемо тільки тому, що існує світло.
Людина бачить електромагнітні хвилі у видимому діапазоні тому, що має відповідні рецептори, які поглинають світло таких частот, викликаючи при цьому відповідні імпульси в нервовій системі
Колір |
Діапазон довжин хвиль, нм |
Діапазон частот, ТГц |
Фіолетовий |
380—440 |
790—680 |
Синій |
440—485 |
680—620 |
Блакитний |
485—500 |
620—600 |
Зелений |
500—565 |
600—530 |
Жовтий |
565—590 |
530—510 |
Помаранчевий |
590—625 |
510—480 |
Червоний |
625—740 |
480—405 |
