- •136. Магнітне поле.
- •137. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •138. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •139. Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •140. Сила Ампера.
- •141. Закон циркуляції магнітного поля.
- •142. Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •143. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •145. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.
- •144. Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •146. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •147. Принципи мас спектрометрії.
- •148. Поведінка провідників у змінному полі.
- •149. Електричні прилади і їх використання.
- •150. Розширення меж використання електричних приладів.
- •151. Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліс-сажу.
- •Математичний вираз для кривої Ліссажу
- •152. Умови виникнення періодичного руху.
- •153. Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •154. Згасаючі електричні коливання.
- •155. Активний та реактивний опори.
- •156. Коливальний контур.
- •157. Векторні діаграми.
- •158. Електромагнітні хвилі та їх взаємодія з речовиною.
- •159. Фігури Ліссажу.
- •160. Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •161. Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •162. Рівняння електромагнітної поля.
- •163. Принцип радіозв'язку. Модульований радіосигнал.
- •164. Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •165. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •166. Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •167. Коефіцієнти відбиття та проходження електромагнітних хвиль.
- •168.Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •169.Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •170. Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи
- •171. Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •172. Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •173. Інтерференція світла і її умови.
- •174. Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •175. Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •176. Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •177. Дифракція світла. Дифракційна ґратка.
- •179. Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •180. Серії випромінювання. Умови квантування.
- •181. Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •182. Потенціальний бар'єр.
- •183. Ефект Компотна.
- •184.Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •185. Закони Столєтова для фотоефекту
- •186. Тиск світла
- •187. Хвилі де Бройля
- •188. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •189. Рівняння Шредингера
- •190.Будова атома. Досліди Резерфорда.
- •191.Постулати Бора
- •192.Серії випромінювання.Квантування енергії.
- •193.Атомне ядро
- •194.Радіоактивність
- •195.Закон радіоактивного розпаду
- •196. Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •197.Взаємозв'язок маси та енергії матерії.
- •198.Ядерний розпад.
- •199. Ланцюгова реакція.
- •200. Термоядерний синтез.
- •200. Термоядерний синтез.
- •201. Атомна енергетика.
- •201. Атомна енергетика.
- •202. Загальні відомості про елементарні частинки.
Математичний вираз для кривої Ліссажу
де A,B — амплітуди коливань,a,b — частоти,δ — зсув фаз.
152. Умови виникнення періодичного руху.
Коливаннями називаються рухи або процеси, які характеризуються певною повторюваністю в часі. Коливальні процеси широко поширені в природі й техніці, наприклад, коливання маятника годинника, змінний електричний струм і т.д.
При коливальному русі маятника змінюється координата його центра мас, у випадку змінного струму - коливаються напруга й струм у ланцюзі. Фізична природа коливань може бути різною, тому розрізняють коливання механічні, електромагнітні й ін. Однак різні коливальні процеси описуються однаковими характеристиками й однаковими рівняннями. Звідси випливає доцільність єдиного підходу до вивчення коливань різної фізичної природи. Коливання будуть вільними (або власними), якщо вони відбуваються за рахунок деякої енергії, переданої коливальній системі в початковий момент часу, при відсутності в наступні моменти часу будь-яких зовнішніх впливів на цю систему.
Коливанням називається всякий рух або зміна стану тіла, що характеризується тим чи іншим ступенем повторюваності в часі значень фізичних величин, які визначають цей рух або стан тіла.
Коливання називаються вільними, якщо вони здійснюються за рахунок енергії, яка була надана, за відсутності в наступному зовнішніх впливів на коливну систему.
Коливання називаються періодичними, якщо значення фізичних величин, які змінюються під час коливань, повторюються через однакові проміжки часу. Найпростішим типом періодичних коливань є так звані гармонічні коливання – коливання, при яких значення фізичної величини змінюється з часом за законом косинуса (синуса).
Нехай
матеріальна точка здійснює прямолінійні
гармонічні коливання вздовж осі координат
біля
положення рівноваги, яке прийняте за
початок координат. Тоді залежність
координати х
від часу
задається
рівнянням
.
Тут
–
зміщення коливної точки;
–
амплітуда коливання
;
–
циклічна частота;
–
початкова фаза коливань в момент часу
;
–
фаза коливань в момент часу
.
Найменший
проміжок часу Т,
після проходження якого повторюються
значення всіх фізичних величин, що
характеризують коливання, називається
періодом
коливання.
За час Т
здійснюється одне повне коливання і
фаза коливань отримує приріст
,
тобто
.
Звідси
.
Частотою коливань називається кількість повних коливань, що здійснюються за одиницю часу:
,
де
–
кількість коливань, виконаних за час
.
Частота коливань – величина, яка обернена
до періоду коливань:
.
Циклічна
частота
.
153. Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛИВАННЯ-періодичні зміни величин електричного заряду, струму, напруги, електричної й магнітної складових напруженостей електромагнітного поля
Електричний коливальний контур є обов'язковим елементом будь-якого радіоприймача, незалежно від його складності. Без коливального контуру прийом сигналів радіостанції взагалі неможливий.
Колива́льний ко́нтур— електричне коло, складене з резистора, ємності та індуктивності, в якому можливі коливання напруги й струму. Коливальні контури широко застосовуються в радіотехніці та електроніці, зокрема в генераторах електричних коливань, в частотних фільтрах. Вони використовуються практично в кожному електротехнічному пристрої.
Коливальний
контур, що складається із послідовно
з'єднаних індуктивності
INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/a/9/4/a947205628f9f73817811749d02ae996.png"
\* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/a/9/4/a947205628f9f73817811749d02ae996.png"
\* MERGEFORMATINET
,
ємності
INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/3/1/6/3161976361b830118b3b73fd24f09ba1.png"
\* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/3/1/6/3161976361b830118b3b73fd24f09ba1.png"
\* MERGEFORMATINET
та активного резистора INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/b/4/d/b4d26e2a6ed2d6ea7ab4d1f03413762a.png"
\* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/b/4/d/b4d26e2a6ed2d6ea7ab4d1f03413762a.png"
\* MERGEFORMATINET
називається
RLC-контуром.В
загальному випадку активний опір R
включає не тільки активні опори
провідників, а й опір, зв'язаний з
витратами на випромінювання, що виникає
внаслідок відкритості конденсатора та
індуктивності.
У випадку, коли активний опір малий, і ним можна знехтувати, коливальний контур називаю LC-контуром.
В ланку коливального контура можна добавити перемикач для аналізу процесу накопичення зарядів на ємності.
Найпростіший електричний коливальний контур (рис. 20) являє собою замкнуту ланцюг, що складається з котушки індуктивності L і конденсатора С. При деяких умовах в ньому можуть виникати і підтримуватися електричні коливання.
