- •136. Магнітне поле.
- •137. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •138. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •139. Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •140. Сила Ампера.
- •141. Закон циркуляції магнітного поля.
- •142. Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •143. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •145. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.
- •144. Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •146. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •147. Принципи мас спектрометрії.
- •148. Поведінка провідників у змінному полі.
- •149. Електричні прилади і їх використання.
- •150. Розширення меж використання електричних приладів.
- •151. Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліс-сажу.
- •Математичний вираз для кривої Ліссажу
- •152. Умови виникнення періодичного руху.
- •153. Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •154. Згасаючі електричні коливання.
- •155. Активний та реактивний опори.
- •156. Коливальний контур.
- •157. Векторні діаграми.
- •158. Електромагнітні хвилі та їх взаємодія з речовиною.
- •159. Фігури Ліссажу.
- •160. Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •161. Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •162. Рівняння електромагнітної поля.
- •163. Принцип радіозв'язку. Модульований радіосигнал.
- •164. Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •165. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •166. Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •167. Коефіцієнти відбиття та проходження електромагнітних хвиль.
- •168.Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •169.Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •170. Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи
- •171. Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •172. Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •173. Інтерференція світла і її умови.
- •174. Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •175. Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •176. Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •177. Дифракція світла. Дифракційна ґратка.
- •179. Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •180. Серії випромінювання. Умови квантування.
- •181. Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •182. Потенціальний бар'єр.
- •183. Ефект Компотна.
- •184.Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •185. Закони Столєтова для фотоефекту
- •186. Тиск світла
- •187. Хвилі де Бройля
- •188. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •189. Рівняння Шредингера
- •190.Будова атома. Досліди Резерфорда.
- •191.Постулати Бора
- •192.Серії випромінювання.Квантування енергії.
- •193.Атомне ядро
- •194.Радіоактивність
- •195.Закон радіоактивного розпаду
- •196. Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •197.Взаємозв'язок маси та енергії матерії.
- •198.Ядерний розпад.
- •199. Ланцюгова реакція.
- •200. Термоядерний синтез.
- •200. Термоядерний синтез.
- •201. Атомна енергетика.
- •201. Атомна енергетика.
- •202. Загальні відомості про елементарні частинки.
165. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
Випромінювання
і поглинання світла відбувається
квантами:
фотонами,
енергія
яких залежить від частоти: INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/8/f/b/8fb5e18961a038bdb14cd83ff57c6d62.png"
\* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/8/f/b/8fb5e18961a038bdb14cd83ff57c6d62.png"
\* MERGEFORMATINET
де
E —
енергія кванта, INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/7/3/6/7368318dd3647eb6bbf6afaf6d26c48d.png"
\* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE
"http://upload.wikimedia.org/math/7/3/6/7368318dd3647eb6bbf6afaf6d26c48d.png"
\* MERGEFORMATINET
—
частота, h —
стала
Планка,
яка дорівнює 6,6*10^(-34)Дж*с
Електромагнітне поле має енергію. Тому поширення електромагнітних хвиль пов’язане з перенесенням енергій в полі. Об’ємна густина енергії електромагнітної хвилі складається з об’ємних густин і електричного, і магнітних полів:
Т
ак
як
,
отримаємо, що густина енергії електричного
і магнітного полів в кожен момент часу
однакова, тобто
.
Тому
отримуємо вираз
Помноживши
густину енергії w
на швидкість
поширення
хвилі в середовищі, отримаємо модуль
густини потоку енергії, який числово
дорівнює енергії, яку переносить хвиля
за одиницю часу через одиницю площі
поверхні, що розміщена перпендикулярно
до напрямку поширення хвилі:
Оскільки
вектори
і
взаємно
перпендикулярні і утворюють з напрямком
поширення хвилі правогвинтову систему,
то напрямок вектора
збігається
з напрямком переносу енергій, а модуль
цього вектора дорівнює EH.
Отже, вектор густини потоку енергії
електромагнітної хвилі, який називається
вектором
Умова – Пойтінга,
дорівнює:
.
166. Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
В оптично однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно, тобто найкоротшим шляхом. При проходженні світла з одних середовищ в інші, як ми бачили, воно заломлюється і відбивається на їхніх межах, тобто шлях його стає ламаним. У неоднорідних середовищах, де коефіцієнт заломлення n неперервно змінюється, світлові промені викривлюються. Шлях, по якому поширюється світло в неоднорідному середовищі, можна визначити, керуючись принципом, встановленим 1662 р. французьким математиком П. Ферма
Принцип
Ферма -
основний принцип геометричної
оптики,
який стверджує, що оптична
довжина
реального
променя,
що проходить між точками
та
менша
за оптичну довжину будь-якої іншої
кривої, яку можна провести між цими
двома точками.
,
де n - показник заломлення, мінімальний для реального променя.
Інше формулювання полягає в тому, що промінь обирає таку траєкторію, щоб затратити найменший час на подолання віддалі між двома точками.
Відбивання світла — це зміна напряму світлової хвилі на межі двох середовищ, коли падаючий промінь і відбитий промінь знаходяться в одному середовищі.
Дзеркальне відбивання світла — це відбивання світла від ідеально плоскої поверхні за умови, коли кут відбивання за абсолютним значенням дорівнює куту падіння світлового променя.
Відбивання світла розсіяне (дифузне) — це відбивання світла від поверхні в усіх можливих напрямках. Завдяки цьому відбиванню маємо можливість бачити різні тіла, а також проекції зображення на екрані.
Перший закон відбивання світла: падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром до відбивної поверхні, опущеним у точку падіння променя.
Другий
закон відбивання світла: кут відбивання
дорівнює куту падіння промен INCLUDEPICTURE
"http://subject.com.ua/physics/junior/junior.files/image171.jpg"
\* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE
"http://subject.com.ua/physics/junior/junior.files/image171.jpg"
\* MERGEFORMATINET
я
Заломлення світла — це зміна напряму поширення світла при його переході через межу поділу двох середовищ.
Перший закон заломлення світла: падаючий і заломлений промінь лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним у точку падіння променя до площини поділу двох середовищ. Другий закон заломлення світла: залежно від того, з якого середовища в яке переходить промінь, кут заломлення має бути меншим або більшим від кута падіння.
