- •136. Магнітне поле.
- •137. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •138. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •139. Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •140. Сила Ампера.
- •141. Закон циркуляції магнітного поля.
- •142. Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •143. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •145. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.
- •144. Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •146. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •147. Принципи мас спектрометрії.
- •148. Поведінка провідників у змінному полі.
- •149. Електричні прилади і їх використання.
- •150. Розширення меж використання електричних приладів.
- •151. Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліс-сажу.
- •Математичний вираз для кривої Ліссажу
- •152. Умови виникнення періодичного руху.
- •153. Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •154. Згасаючі електричні коливання.
- •155. Активний та реактивний опори.
- •156. Коливальний контур.
- •157. Векторні діаграми.
- •158. Електромагнітні хвилі та їх взаємодія з речовиною.
- •159. Фігури Ліссажу.
- •160. Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •161. Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •162. Рівняння електромагнітної поля.
- •163. Принцип радіозв'язку. Модульований радіосигнал.
- •164. Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •165. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •166. Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •167. Коефіцієнти відбиття та проходження електромагнітних хвиль.
- •168.Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •169.Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •170. Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи
- •171. Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •172. Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •173. Інтерференція світла і її умови.
- •174. Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •175. Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •176. Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •177. Дифракція світла. Дифракційна ґратка.
- •179. Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •180. Серії випромінювання. Умови квантування.
- •181. Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •182. Потенціальний бар'єр.
- •183. Ефект Компотна.
- •184.Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •185. Закони Столєтова для фотоефекту
- •186. Тиск світла
- •187. Хвилі де Бройля
- •188. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •189. Рівняння Шредингера
- •190.Будова атома. Досліди Резерфорда.
- •191.Постулати Бора
- •192.Серії випромінювання.Квантування енергії.
- •193.Атомне ядро
- •194.Радіоактивність
- •195.Закон радіоактивного розпаду
- •196. Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •197.Взаємозв'язок маси та енергії матерії.
- •198.Ядерний розпад.
- •199. Ланцюгова реакція.
- •200. Термоядерний синтез.
- •200. Термоядерний синтез.
- •201. Атомна енергетика.
- •201. Атомна енергетика.
- •202. Загальні відомості про елементарні частинки.
193.Атомне ядро
Ядра всіх атомів складаються з протонів (електричний заряд +е, маса mp=1,67·10-27кг) і нейтронів (заряд рівний нулю, маса mn=1,675·10-27кг). Спільна назва протонів і нейтронів – нуклони. Нуклони – складові частинки ядра. Між нуклонами діють короткодіючі сили притягання – ядерні сили. Кількість протонів у ядрі позначається Z і збігається з порядковим номером елемента в таблиці Менделєєва. Заряд ядра дорівнює Ze. Кількість нейтронів у ядрі позначається N. Загальна кількість нейтронів і протонів у ядрі позначається А і називається масовим числом A=Z+N.
Атомні
ядра позначають символами. Якщо Х
відповідає символу атома хімічного
елемента в періодичній системі Менделєєва,
то символ ядра цього атома має вигляд
.
Наприклад,
-
ядро атома водню,
-
ядро атома гелію. Атоми, які мають
однаковий заряд ядра, але різну масу,
називаються ізотопами.
Ізотопи ядра хімічного елемента мають
однакове число протонів, але різне число
нейтронів у складі ядра. Всі ізотопи
одного і того самого елемента мають
однакові хімічні властивості, але можуть
відрізнятись радіоактивністю. Наприклад:
-
дейтерій і
-
тритій є ізотопами водню (тритій
радіоактивний).
194.Радіоактивність
Радіоактивністю називають самовільне (спонтанне) перетворення ядер нестійких ізотопів одних елементів в ядра ізотопів інших елементів, що зумовлено внутрішніми причинами та супроводжується α- β- γ- випромінюванням, а також інших частинок (нейтронів, протонів). До радіоактивних процесів належать:
1. α – розпад;
2. β – розпад;
3. γ – випромінювання;
4. спонтанний поділ тяжких ядер;
5. протонна радіоактивність;
Радіоактивність, яка спостерігається в ядрах, що існують у природних умовах, називається природною.
Радіоактивність ядер, які отримані за допомогою ядерних реакцій, називається штучною.
Природні радіоактивні перетворення ядер, які відбуваються самочинно, називаються радіоактивним розпадом.
α – розпад: перетворення атомних ядер, яке супроводжується випусканням α – частинок (ядер гелію ).
Правило зміщення:
-
материнське ядро,
-
дочірнє ядро.
? – розпад: випускання ядрами електронів.
Правило зміщення:
При β – розпаді номер хімічного елемента переміщується на одну клітинку вправо в періодичній системі Менделєєва.
γ – розпад: випромінювання γ – квантів збудженими ядрами, які поглинули деяку енергію. При цьому масове число і порядковий номер не змінюються.
195.Закон радіоактивного розпаду
Законом
радіоактивного розпаду
називається математична залежність
числа атомів N,
які не розпались протягом деякого часу
t
після початку відліку (
),
від початкового числа атомів
і
від часу t:
,
де число
(основа
натурального логарифма),
—
стала радіоактивного розпаду, яка є
характеристикою даної радіоактивної
речовини, обернено пропорційною періоду
піврозпаду:
.
Цю
залежність раніше подавали у спрощеному
вигляді:
,
де T — період піврозпаду (час, за який
розпадається
ядер).
Функція
називається
експоненціальною функцією, отже кількість
«уцілілих» ядер зменшується з часом за
експоненціальним законом, графіком
якого є спадна крива.
