Розвиток банківської системи Угорщини

Австрійський національний банк (далі - АНБ) заснований патентом імператора 1 червня 1816 року. Це було зумовлене необхідністю створення незалежного банкіра уряду для подолання інфляційних процесів, викликаних Наполеонівськими війнами.

Банківський акт 1862 року був прийнятий для регулювання відносин

між державою і центральним банком. Згідно з даним Актом АНБ стає більш незалежним, Організаційна структура банку була комплексною. Менеджмент банку був розділений на виконавчу гілку і гілку, що відповідає за ухвалення рішень. У межах другої гілки централізовано існувала Верховна рада, керівник і комітети Верховної ради. Також було 2 ради директорів. Верховна рада здійснювала загальні наглядові функції усередині операційної діяльності банку. Кожна країна вибирала по два представники у Верховну раду, які також були членами Ради директорів. Представники Ради директорів і навіть контролери з уряду брали участь у засіданні Верховної ради.

Процес становлення центрального банку як банку банків завершився у 1914 році, коли почалася Перша світова війна. З того часу почалися виплати за урядовими позиками. Принципи покриття золотої валюти були поступово пом'якшені. Австро-Угорський банк приймав облігації із забезпеченням до 75 % їх номіналу, таким чином фінансуючи військові витрати уряду.

У 1979 році на угорському банківському ринку розпочала свою роботу перша організація за участі іноземного капіталу – Центральноєвропейський Міжнародний Банк (СЕІВ), який було створено як офшорний банківський консорціум з шістьма західними банками, що мали участь у банку.

Дворівнева банківська система в Угорщині сформувалась у 1987 році разом з утворенням трьох державних банків, що прийняли на себе більшу частину функцій банку у сфері комерційної банківської діяльності: 1) Угорський кредитний банк (МНВ); 2) Комерційний і Кредитний Банк (Kereskedelmi es Hitelbank, K&H); 3) Банк Будапешт.

В Угорщині з 1987р. почала діяти дворівнева банківська система:

• Національний Банк Угорщини (НБУ) здійснює емісійну та кредитну політику, загальний контроль за фінансовим ринком,

• повноважні фінансові інститути кредитують безпосередньо господарчі суб’єкти.

Угорська система кредитних закладів складається з 43 банків (90,3% всіх

фінансово-кредитних операцій), 226 ощадних кооперативів (5,6%), 9 спеціалізованих фінансових закладів (3,6%) та 4 житлово-ощадних кас (0,5%).

Характеристика членів Групи Світового банку, їх цілі та системні проекти для України

Активній трансформації та позитивним змінам у банківських системах країн в значні мірі сприяла співпраця з міжнародними фінансовими організаціями.

Група Світового банку – група із п'яти міжнародних організацій, що

надає позики, як правило бідним країнам. Банк засновано 27 грудня 1945. Його п'ять установ:

• Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – надає позики безпосередньо країнам-учасницям або іншим позичальникам під гарантію держави-учасниці;

• Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – надає кредити для розвитку найбіднішим країнам;

• Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – сприяє розвитку і забезпеченню фінансування приватних підприємств у державах, що формують ринкову економіку на основі надання позик та випуску

нових акцій;

• Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) — арбітражний інститут, де слухаються справи іноземних інвесторів і країн-реципієнті в;

• Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство — страхує іноземних інвесторів від визначених категорій некомерційних ризиків і сприяє отриманню іноземних інвестицій державами-членами.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Впровадження проектів МБРР допомагає реформувати податкову службу, систему освіти, активізувати роботу, підвищити якість та доступність соціальних послуг, сприяти розвитку села шляхом закладення правових та інституціональних основ для забезпечення захисту прав власності на землю, іпотеки, оренди та торгівлі землею, а також сприяти удосконаленню системи управління державними фінансовими активами, системи державної статистики та здійсненню експортних операцій. Крім того, розпочато роботу щодо налагодження безперебійного енергозабезпечення споживачів шляхом реабілітації гідроелектростанцій та електричних мереж, поліпшено надання послуг водопостачання для жителів ряду міст України.

Співробітництво з Групою Світового банку

Успішно розвивається співпраця України зі Світовим банком в цілому та з його окремими інституціями – Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР), Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) та Багатостороннім агентством з питань гарантування інвестицій (БАГІ). На початок 2010 року портфель Світового банку в Україні складався з 13 інвестиційних проектів на загальну суму 1,6 млрд. дол. США (реалізуються 11 проектів, сума позик за якими складає 1,474 млрд. дол. США, а також 2 проекти.

Станом на січень 2010 року проектний портфель МБРР розподілено наступним чином: транспорт (28%), енергетика та енергозбереження (21%), фінансовий сектор (3%), розвиток державного сектору (2%), агропромисловий комплекс (2%), муніципальна інфраструктура (6%), соціально-гуманітарний сектор (4%), підтримка структурних реформ (10%), газотранспортний сектор (10%), реабілітація фінансового сектору та фінансування бюджету (14%).

Міжнародна фінансова корпорація

Міжнародна фінансова корпорація заснована в 1956 році. Штаб-квартира — Вашингтон. Нараховує 182 країни-члени. МФК розпочала свою діяльність в Україні у 1993 році, ініціювавши консультативні проекти у сфері приватизації та земельної реформи. Впроваджені за підтримки урядів Канади, Японії, Норвегії, Швеції, Великої Британії та США, ці проекти допомогли створити основу приватного сектору. В Україні МФК збільшила обсяги фінансування від 50 млн. дол. США у 2004 фінансовому році до 307 млн. дол. США у 2008 фінансовому році. Станом на 30 червня 2009 року МФК інвестувала близько 1,2 млрд. дол. США з власних коштів у 48 проектів в агробізнесі, фінансовому секторі, енергетиці, інфраструктурі, індустрії будівельних матеріалів, а також у сфері роздрібної торгівлі та обслуговування.

У портфелі МФК Україна займає 12-те місце за обсягом інвестицій.

Консультативна діяльність залишається важливою невід’ємною складовою стратегії МФК в Україні.

Співробітництво з Європейським інвестиційним банком

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – державна фінансово-кредитна установа Європейського Союзу для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі довготермінових кредитів. Штаб-квартира розташована в місті Люксембург.

Створений у 1958 році з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об'єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. Статутний капітал формується із внесків країн-учасниць.

ЄІБ разом з ЄБРР надає фінансову допомогу Україні для кредитування реального сектора економіки.

На сьогодні за підтримки ЄІБ на різних стадіях проектного циклу – ідентифікації ідеї, ініціювання, підготовки та реалізації знаходиться 8 інвестиційних проектів в сфері розвитку транспорту, муніципальної інфраструктури, енергетики та енергозбереження, сума позик за якими складає понад 1 млрд. євро (чотири з цих проектів фінансуються спільно з ЄБРР).

14 червня 2005 року в Люксембурзі було підписано Рамкову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком (набула чинності 8 квітня 2006 року).

Відповідно до мандату Європейського інвестиційного банку на 2007-2013 роки для РФ та країн Східної Європи (Україна, Молдова, Бєларусь), а також країн Закавказзя (Вірменія, Азербайджан, Грузія), ЄІБ виділив 3,7 млрд. євро для фінансування проектів у транспортній, енергетичній, телекомунікаційній та природоохоронній сферах.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) утворена в 1960 році. Місцезнаходження – Вашингтон. Нараховує 160 країн-учасниць, які поділяються на дві групи. До першої групи входить 22 високорозвинуті країни, а також Кувейт і Об'єднані Арабські Емірати. Другу групу складають країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою.

Основні цілі МАР:

• сприяння економічному розвиткові країн-членів;

• підвищення продуктивності праці;

• зростання рівня життя в державах-членах, в першу чергу, таких, що розвиваються.

Діяльність МАР спрямована, головним чином, на допомогу країнам, що розвиваються, через заохочення розвитку приватного сектора, мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел капіталу.

Джерелами фінансування є: прибутки МБРР, внески країн-членів

першої і частково другої груп; повернення кредитів, що були надані раніше. В основному ресурси МАР формуються за рахунок "донорів" – країн першої групи. Частка "Великої Сімки" становить 80% загальної суми внесків.

МАР надає безпроцентні позики найбіднішим країнам. Критерієм "бідності" є рівень ВНП на душу населення, що не перевищує 925 доларів. Позики МАР мають 10-річний пільговий період й погашаються протягом 35-40 років. Решті країн кредит надається за ставкою 5% щорічних.

Кредити плануються в основному в розвиток інфраструктури і в сільське господарство. Так, в 1998 році на кредитування сільського господарства пішло 18% виділених коштів МАР, на освіту – 16%, на охорону здоров'я – 14%, на транспорт – 13%, на енергетику – 12% '. Іноді МАР і МБРР спільно кредитують один і той же об'єкт, якщо на нього необхідні великі кошти. Кредити МАР надаються тільки урядам під їх гарантії. МАР сформувала Фонд для скорочення боргів у 100 млн. доларів; його призначено для найбідніших країн. Кредити надаються в національній валюті держав.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС). Головна мета – сприяти притоку іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж. Примирення досягається в тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішити конфлікт узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦУІС виносить аргументоване рішення на користь однієї з сторін; така процедура має назву арбітражу.