Сучасний стан інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір

Врахування останніх тенденцій розвитку світової банківської індустрії слід розглядати як визначальний чинник формування стратегії розвитку вітчизняної банківської системи. Очевидним є те, що саме глобалізація визначає стан світової фінансової системи, тому аналіз сучасних тенденцій міжнародного руху капіталу, передусім банківського, створює основу для формування перспектив інтеграції України у міжнародний фінансовий простір.

Характерною ознакою сучасного етапу розвитку банківської системи України є її тісна взаємодія з банківськими системами інших країн в умовах фінансової глобалізації. Участь України у глобалізаційних процесах передбачає:

• розширення діяльності іноземних банків в Україні,

• вихід вітчизняних комерційних на ринки банківських послуг інших країн,

• залучення ними капіталу на міжнародному фінансовому ринку

• адаптацію українського банківського законодавства до міжнародних стандартів.

Інтеграція банківської установи до світової фінансової системи являє собою її об’єднання в єдине ціле з учасниками даної системи шляхом виникнення між ними економічних відносин (в процесі надання банком послуг своїм клієнтам). Відповідно до твердження М. K. Льюіса i K.T. Девіса, сутність цього явища передбачає розміщення комерційних банків у різних регіонах світу та управління ними представниками різних національностей. Таким чином, міжнародна інтеграція банківської установи передбачає розширення його діяльності за межі національних кордонів з метою надання банківських послуг більшому колу клієнтів і збільшення на цій основі власних доходів.

Основними наслідками фінансової глобалізації, що найбільшим чином впливають на функціонування та розвиток банківських систем є наступні:

• концентрація банківського капіталу, транскордонні процеси злиття і поглинання, що призводять до виникнення невеликої кількості глобальних банків, що здатні контролювати значні обсяги фінансових ресурсів та впливати на функціонування національних банківських систем;

• втрата контролю над фінансовими процесами на рівні урядів окремих держав та одночасне підвищення ролі міжнародних фінансових установ, що займаються наглядом та регулюванням фінансових відносин;

• активізація поширення фінансових криз пов’язана з посиленням взаємодії та взаємозалежності національних економік. В таких умовах фінансові потрясіння одних країн призводять до зародження кризових явищ в інших;

• значне зростання обсягів міжнародного банківського кредитування.

Суперечливість розвитку банківської системи України в умовах фінансової глобалізації проявляється у підвищенні її чутливості до зовнішніх кризових явищ та можливості порушення національної фінансової безпеки. При цьому низький рівень капіталізації вітчизняних банківських установ не здатен захистити банківську систему України у разі виникнення зовнішніх або внутрішніх факторів дестабілізації та створює додаткові загрози порушення стабільності економіки країни.

В Україні вплив глобалізаційних процесів на діяльність банків проявляється через експансію іноземного капіталу. Однак потоки іноземного капіталу, які опиняються на вітчизняному фінансовому ринку, можуть мати неоднозначний вплив на внутрішній фінансовий ринок.

Збільшення кількості іноземних банків позитивно впливає на показник якості активів, тобто спричиняє його зростання. Вітчизняні банки почали нарощувати обсяги кредитування в боротьбі за частку ринку кредитних послуг (різних його сегментів) та надавати позички на більш вигідних умовах для клієнтів, зневажаючи ризиком банкрутства та збільшенням кількості проблемних позичок, що у підсумку негативно позначилося на стійкості вітчизняної банківської системи в умовах фінансової кризи.

Негативна сторона полягає у тому що у результаті світової фінансової кризи банківська система України зіткнулася ще з однією загрозою функціонування іноземних банківських груп на вітчизняному ринку – ризик банкрутства материнського банку. Так, якщо материнська компанія зазнає втрат і знаходиться на межі банкрутства, то це обов’язково вплине на фінансове становище дочірнього банку. Цей ризик є неконтрольованим з боку Національного банку та уряду, а тому є найбільш небезпечним для банківської системи України.

Таким чином, присутність іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі при відсутності чітких регламентованих інструкцій із здійснення їх діяльності на території Україні та контролю з боку НБУ призвела до залежності банківської системи України від світової фінансової системи, що й стало однією з причин поширення впливу світової фінансової кризи на банківську систему України.