Тема 8. Моделі виходу фірми на зовнішній ринок
8.1 Типи моделей виходу на зовнішній ринок
8.2 Чинники вибору стратегії виходу на зовнішній ринок
8.1 Типи моделей виходу на зовнішній ринок
Після вибору найбільш адекватного конкурентним перевагам та потенціалу фірми зарубіжного ринку логічно постає питання щодо форм присутності на цьому ринку, а отже, і стратегій виходу на нього. Міжнародна бізнесова практика виділяє три основні стратегії виходу на зовнішній ринок:
експортування,
спільне підприємництво,
пряме інвестування (рис. 15).
У випадку стратегії експортування виробництво залишається на національній території, що має свої недоліки та переваги. Спільне підпри-ємництво та пряме інвестування потребують вже організації виробництва за кордоном. При цьому деякі форми спільного підприємництва реалізу-ються на основі укладення контрактів, без додаткових інвестицій, а спільне володіння та пряме інвестування передбачають інвестиції, тобто довгострокові вкладення капіталу в підприємства, соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти..
Експорт — вивіз за кордон товарів, які продані іноземним покупцям з метою їх безпосереднього споживання, продажу або для перероблення.
Непрямий експорт — продаж товарів на зовнішньому ринку за допомогою незалежних маркетингових посередників.
Прямий експорт — продаж товарів на зовнішньому ринку самостійно.
Спільне підприємництво — об’єднання зусиль партнерів щонаймен-ше з двох країн з метою організації спільної комерційної справи.
Ліцензування — форма спільного підприємництва, яка базується на тому, що ліцензіар (продавець) передає ліцензіату (покупцеві) право на використання виробничого процесу, патенту, товарного знака в обмін на гонорар або ліцензійний платіж.
Рис. 15. Стратегії виходу на зовнішній ринок
8.2 Чинники вибору стратегії виходу на зовнішній ринок
Проблема вибору стратегії (стратегій) виходу фірми на зарубіжний ринок виникає в таких ситуаціях:
при вироблені міжнародної маркетингової стратегії фірми;
при виникненні можливості (або необхідності) розвитку діяльності на певному зарубіжному ринку.
Перше рішення є стратегічним, а друге — тактичним. В обох випадках на остаточне рішення щодо стратегії виходу фірми на зовнішній ринок впливає сукупність внутрішніх до зовнішніх (відносно фірми) чинників (рис. 16). Наведені чинники мають комплексний (інтегративний) характер і, у свою чергу, складаються з сукупності детермінант.
Рис. 16. Внутрішні та зовнішні чинники вибору стратегіївиходу на зовнішній ринок
Тема 9. Міжнародний маркетинговий комплекс: товарна політика
9.1 Міжнародна концепція товару
9.2 Типи міжнародного маркетингового комплексу
9.3 Міжнародна товарна політика
9.1 Міжнародна концепція товару
Експортний товар — спеціально створений з урахуванням вимог певного сегмента зарубіжного ринку продукт чи послуга.
Піонерний товар –– такий товар, який відкриває перед споживачем можливість задоволення зовсім нової потреби (1890 р. — автоген; 1886 р. — автомобіль; 1884 р. — авторучка; аеросани) 1908 р.
Товар ринкової новизни — такий товар, який піднімає на новий якісний рівень задоволення звичайної, відомої потреби або дає змогу більш широкому колу споживачів задовольняти на визначеному рівні відому потребу.
Конкурентоспроможність товару на зарубіжному ринку (сегменті світового ринку) залежить від маркетингової повноти товару, тобто від адекватного використання при пропонуванні максимально можливої кількості його елементів (Рис. 17).
1. Власне продукт (наявність споживчої вартості).
2. Продукт, що сприймається –– якість, дизайн, упаковка, особливості, товарний знак тощо.
3. Повний (завершений) продукт –– гарантії, можливість купівлі в кредит, доставлення та монтаж, обслуговування після продажу тощо.
Рис. 17. Елементи товару в міжнародному маркетингу