V. Фізкультхвилинка

VI. Робота з підручником.

Розгляньте схему розташування інструментів симфонічного оркестру (с. 68)

• Подумайте, чому інструменти оркестру розміщені не довільно, а групами?

• Чому кожний інструмент (і музикант) має чітке визначене місце на сцені?

Музичний словничок!

Симфонічний оркестр – найбільший і найрізноманітніший за складом. До нього входять понад 100 виконавців: 60-70 з них грають на струнних інструментах; 16-17 - на дерев’яних духових, 10-17 музикантів – на мідних духових, 3 (а іноді й більше) – на ударних інструментах.

Прочитайте казку «Хто в оркестрі головний».

• Намагайтеся передати голосом особливості звучання різних музичних інструментів.

• Доповни зміст казки висловлюваннями інших музичних інструментів.

• Поміркуйте, хто головний в оркестрі. Чому?

Це цікаво знати!

Злагодженість оркестрового звучання забезпечує диригент. Ця професія з’явилася у XIX столітті, а раніше оркестром зазвичай керував композитор.

Спочатку диригенти розташовувалися у середині оркестру, обличчям до публіки, а замість диригентської палички використовували скрипковий смичок. Згодом встановилася традиція ставати до оркестру обличчям, щоб музиканти могли бачити очі та руки диригента.

VII. Вокально - хорова робота є.Карпенко «Їжачки зелені»

1. Розспівка. Послухайте пісню сумського композитораЄвгена Карпенка. Про яких «зелених їжачків» ідеться?

2. Слухання пісні Є.Карпенка «Їжачеи зелені» (у виконанні вчителя або фонограми +)

3. Оберіть для себе зручну партію та розучіть пісню.

4. Виконайте її з оплесками на сильну долю.

5. Об’єднайтеся у три групи та заспівайте пісню «Їжачки зелені»

• оберіть диригента і заспівайте пісню хором з ритмічним супроводом;

• Придумайте власне продовження пісні;

• Створіть танцювальну композицію за змістом пісні.

VII. Підсумок уроку.

VIII. Вихід з класу під музику Урок 14

Тема: Казковий світ балету

Мета: актуалізувати і розширити уявлення учнів про жанр балету, побудову та основні номери балетної вистави; поглибити знання про пісні зимового циклу – колядки і щедрівки.

Тип уроку: урок поглиблення знань.

Обладнання: музичний інструмент, комп’ютер, мультимедійна презентація, підручники.

Хід уроку:

І. Вхід під музику. Організаційний момент.

ІІ. Музичне вітання. Актуалізація знань.

• Розгляньте фото. Який музично – театральний жанр на ньому представлено?

• Що ви знаєте про балет, його творців і виконавців?

• Які види мистецтва поєднуються у балеті?

Музичний словничок!

Балет (з фр. - танець) – музично – театральна вистава, де зміст, думки та почуття дійових осіб розкривається засобами музики і хореографії.

Постановника балетної вистави називають балетмейстером, а виконавців балету - балеринами й танцівниками.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Днем народження балету вважається 5 жовтня 1581 року. Тоді у Парижі було вперше показано виставу з танцями, що започаткувала народження балетного жанру.

Побудова балетної вистави подібна до оперної. Як і опера, кожний балет має певний сюжет (лібрето) і розпочинається увертюрою. Зазвичай вистава складається з кількох дій (актів), а ті - з танцювальних номерів.

Основою балету є музика і хореографія. Зазвичай у балеті панує класичний танець, який може поєднуватися з елементами бальних, народних, сучасних та інших видів танців.

Основні балетні номери походять з класичного танцю і мають французькі назви:

• Варіації – невеликий сольний танець;

• Па – де – де – танець у двох;

• Па – де – труа – танець у трьох;

• Па – де – карт – танець у чотирьох.

Масові танці у виставі виконує кордебалет – велика група балерин і танцівників.

• Поміркуйте, чим подібні оперна та балетна вистави. Чим різняться? Назвіть балетні номери.

• Пригадайте відомі вам фрагменти з балетів.

ІІІ. Слухання

Назви деяких балетних номерів походять від італійських позначень темпу. Наприклад, повільний ліричний танець у балеті називається адажіо (з італ. – тихо, спокійно, повільно). Таку ж назву може мати окрема п’єса або частина музичного твору.

Прекрасне адажіо написав майже 100 років тому вірменський композитор Арам Хачатурян (1903 - 1978) – вірменський композитор і диригент, професор Московської консерваторії.

Він народився й виріс у столиці Грузії Тбілісі, у родині палітурника. Мати Арама любила співати вірменські народні пісні, й ці наспіви запали глибоко у серце хлопчика.

Під враженням почутих мелодій хлопчик забирався на горище будинку і годинами вистукував улюблені ритми по мідному тазу. «Ця моя музична діяльність» - розповідав Хачатурян, - надавала мені невимовну насолоду, а батьків приводила у відчай…»

Великою подією для хлопчика стала поява у домі старенького піаніно, на якому майбутній композитор став добирати на слух мелодії народних пісень і танців. Коли Араму виповнилося 10 років, він самостійно навчився грати на духових інструментах, брав участь у аматорському духовому оркестрі.

Помітивши потяг Арама до музики, його старший брат Сурен, режисер Московського Художнього театру, взяв хлопця з собою у Москву.

До Московського музичного технікуму 19 – річний Арам вступив, не маючи аніякої музичної підготовки. Проте досвідчені педагоги відразу ж розгледіли в юнакові виключне природне обдарування.

Спочатку юнак навчався гри на віолончелі й фортепіано, але невдовзі зрозумів, що його справжнє покликання - композиція. Саме за цією спеціальністю Арам закінчив Московську консерваторію.

Серед найкращих творів А. Хачатуряна - балет «Гаяне» (1942). Завершений у воєнні роки, цей твір розповідає про мирне життя і щастя людей, завойовані у праці і боротьбі.

За балет «Гаяне» композитору в 1943 році було присуджено Державну премію, яку він віддав у фонд збройних сил задля майбутньої перемоги.

Слухання А. Хачатуряна «Адажіо» з балету «Гаяне»

• Який художній образ створила музика?

Інколи балетні номери називають за іменами персонажів. Наприклад, Петро Чайковський увів до свого балету «Лускунчик» «Танець Феї Драже» - казкової чарівниці маленьких цукерок.

Російський композитор Петро Чайковський (1840 - 1893) народився у м. Воткінську, в родині директора Воткінського заводу. Проте родовід музиканта має українське коріння, адже його дід Петро Чайка жив на Полтавщині та закінчив Київську академію.

У родині Чайковський дуже любили музику: батько грав на флейті, мати добре грала на піаніно і співала, часто проводилися музичні вечори… Можливо тому Петро рано виявив інтерес до музики, захопився народними піснями та творами композиторів – класиків. У віці п’яти років він вже грав на фортепіано, а у вісім вільно читав музику з нотного листа.

Проте, за рішенням батьків, десятирічного Петра відвезли до Петербургу й віддали до училища правознавства. Там він здобув юридичну освіту і навіть працював у міністерстві юстиції…

Але така робота не приваблювала юного Чайковського: весь час він продовжував займатися музикою, а згодом блискуче закінчив Московську консерваторію та повністю присвятив себе мистецтву.

Окрасою творчістю композитора є три балети, написані на казкові сюжети: «Лебедине озеро», «Спляча красуня» і «Лускунчик».

Слухання П. І. Чайковський «Танець Феї Драже» з балету «Лускунчик»

• Який художній образ створила музика?

• Порівняйте музичну мову балетних номерів.

Цікаві відомості!

Музичний інструмент челеста (з італ. - небесний) зовні нагадує невелике піаніно, проте в середині у неї металеві пластини. Маленькі молоточки ударяють по пластинах і видобувають ніжні, прозорі звуки, схожі на дзеленчання скляних дзвіночків.

На театральну сцену челеста вперше потрапила у балеті «Лускунчик» П.Чайковського. Зачарований «небесним» звучанням інструмента, композитор привіз челесту з Парижа.

Челеста належить до ударних інструментів. Це найдавніша інструментальна група: барабан був винайдений ще первісною людиною, а тарілки уже понад 4 тисячі років.

У сучасній музиці використовують найрізноманітніші ударні інструменти: бубонці та тріскачки, дзвони, ксилофони, литаври, маракаси, іспанські кастаньєти… Електричний інструмент шумофон імітує шум прибою, брязкіт металу, звуки пострілів, гудіння вітру, машини. Багаті зображальні можливості має синтезатор.

Композитори створюють музику для виконання на ложках, пилці, ланцюзі, порожніх каністр і навіть на друкарській машинці.